Справа № 631/2134/15-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1976/20 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Умисне вбивство
15 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 , -
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014220390000636 від 31 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України, повернуто прокурору прокуратури Харківської області - як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
В обґрунтування свого висновку суд вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки формульовані у ньому фактичні обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є неконкретними.
Зокрема в обвинувальному акті одночасно вказано, що ОСОБА_8 своїми діями вчинив вбивство і в той же час умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Суд констатував, що відсутність конкретного викладення формулювання обвинувачення в обвинувальному акті може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.
В подальшому це позбавить суд можливості належним чином роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України та розглянути кримінальне провадження в його межах.
Також суд дійшов висновку, що прокурор посилається в обвинувальному акті на висновки експертизи, проте висновки експерта на цій стадії процесу як доказ не направляється до суду.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, а матеріали провадження направити до місцевого суду для проведення підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Вважає, що висновок суду про неконкретність пред'явленого обвинувачення є передчасним та незаконним, оскільки поняття конкретності обвинувачення в законодавстві не визначено.
Отже, суд фактично вдався до оцінки доказів, що можливо зробити лише під час судового розгляду.
Також, автор апеляційної скарги вважає, що висновок суду щодо неможливості усунення недоліків обвинувального акту шляхом зміни обвинувачення є припущенням суду.
Крім того, з ухвали не зрозуміло які ж саме недоліки прокурору треба виправити.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291 КПК України: зокрема, не містить анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт прокурору виходив зокрема з того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки вказані у ньому фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є неконкретними, зокрема в обвинувальному акті одночасно вказано, що ОСОБА_8 своїми діями вчинив вбивство і в той же час умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
В той же час, в силу ст. ст. 338, 339, 340 КПК України прокурор уповноважений змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись підтримувати державне обвинувачення.
Якщо, встановивши наявність фактичних обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, прокурор не вчинить вказані процесуальні дії, то суд, здійснивши судовий розгляд, повинен в нарадчій кімнаті дати відповідну юридичну оцінку дослідженим доказам і вирішити питання, передбачені кримінальним процесуальним законом.
При цьому, якщо суд дійде до висновків, що не має місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа чи це діяння не містить складу злочину, в якому вона обвинувачувалась, а перекваліфікація дій особи неможлива, виходячи з меж судового розгляду, або не підтверджується вина обвинуваченого, то суд зобов'язаний прийняти рішення у відповідності до ч. 1 ст. 373 КПК України.
Однак, до таких висновків суд може дійти тільки після проведення в повному обсязі судового розгляду з дослідження всіх доказів кримінального провадження, що не передбачено на стадії підготовчого провадження, тому висновки суду щодо наявності або відсутності певних кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину чи достатності фактичних обставин для складу злочину, на даному етапі є передчасними.
В той же час суд першої інстанції, не здійснюючи судового розгляду та не досліджуючи докази, зібрані у кримінальному провадженні, в ухвалі увійшов в обговорення тих питань, які не вирішуються на даному етапі кримінального провадження, зокрема питань, пов'язаних з об'ємом обвинувачення, наявності ознак складу злочину, зокрема об'єктивної сторони.
Крім того зі змісту обвинувального акту вбачається, що прокурором повністю дотриманні вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України, так як обвинувальний акт містить чітку його структуру, а саме формулювання обвинувачення, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини, а також правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недотримання прокурором в цій частині вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
Таким чином обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підстав для його повернення прокурору, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави, на які посилається суд першої інстанції при поверненні обвинувального акта прокурору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність повернення обвинувального акта прокурору є слушними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 411, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді -