Справа №953/23960/19 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження 11-кп/818/1795/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України
Іменем України
09 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12.02.2020 відносно ОСОБА_7 , -
Вищевказаною ухвалою повернуто обвинувальний акт прокурору.
Суд першої інстанції приймаючи вищевказане рішення зазначив, що наданий до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 п.5 ст.291 КПК України, оскільки сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення є не конкретним, тому у даному випадку обвинувачена позбавлена можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції.
Суд, дійшов висновку, що в порушення вимог закону сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення за ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України не відповідає наведеній в обвинувальному акті правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України та за ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_7 ,
Тому районний суд, дослідивши всі представлені дані та надавши їм належну оцінку, дійшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ст.291 КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати у зв'язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема п.5 ч.2 вказаної статті, всі фактичні обставини кримінального правопорушення встановленні, правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена вірно, з посиланнями на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, крім того зазначено і формулювання обвинувачення, у зв'язку з чим вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону; ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; підстави для повернення обвинувального акту прокурору є формальними .
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального-процесуального закону.
Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає безумовному скасуванню з наступних підстав.
Так, на думку прокурора, посилання суду першої інстанції на недоліки обвинувального акту є передчасним та незаконним, оскільки обвинувальний акт має всі необхідні дані у відповідності до положень ст.291 КПК України.
Посилається на те, що суд вийшов за межі своїх повноважень, надаючи оцінку фактичним обставинам справи, які розглядаються та встановлюються судом безпосередньо під час судового розгляду. Зазначає, що в обвинувальному акті зазначені всі ознаки кримінального правопорушення, зокрема об'єктивна та суб'єктивна сторона, так як прокурор вважає встановленим. Таким чином, на думку апелянта, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 складений відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України з викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення та перешкоди для його призначення в суді відсутні.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; вислухавши позицію обвинуваченої та її захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Між тим, зазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень п.3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291 КПК України: зокрема, не містить анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт прокурору виходив зокрема з того, що в порушення ст.291 КПК України, викладення в ньому фактичних обставин кримінального правопорушення не дають повного уявлення про об'єктивну сторону злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, зокрема суд вказує про відсутність у обвинувальному акті посилання на конкретну форму обману.
В той же час, в силу ст.ст.338, 339, 340 КПК України прокурор уповноважений змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись підтримувати державне обвинувачення.
Якщо, встановивши наявність фактичних обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, прокурор не вчинить вказані процесуальні дії, то суд, здійснивши судовий розгляд, повинен в нарадчій кімнаті дати відповідну юридичну оцінку дослідженим доказам і вирішити питання, передбачені кримінальним процесуальним законом.
При цьому, якщо суд дійде до висновків, що не має місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа чи це діяння не містить складу злочину, в якому вона обвинувачувалась, а перекваліфікація дій особи неможлива, виходячи з меж судового розгляду, або не підтверджується вина обвинуваченого, то суд зобов'язаний прийняти рішення у відповідності до ч.1 ст.373 КПК України.
Однак, до таких висновків суд може дійти тільки після проведення в повному обсязі судового розгляду з дослідження всіх доказів кримінального провадження, що не передбачено на стадії підготовчого провадження, тому висновки суду щодо наявності або відсутності певних кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину чи достатності фактичних обставин для складу злочину, на даному етапі є передчасними.
В той же час суд першої інстанції, не здійснюючи судового розгляду та не досліджуючи докази, зібрані у кримінальному провадженні, в ухвалі увійшов в обговорення тих питань, які не вирішуються на даному етапі кримінального провадження, зокрема питань, пов'язаних з об'ємом обвинувачення та юридичної кваліфікації дій обвинуваченого.
Саме встановлення судом першої інстанції об'єктивної сторони кримінального правопорушення, зокрема способу вчинення, і є предметом судового розгляду під час якого суду належить встановити наявність всіх обов'язкових ознак складу злочину і в разі їх відсутності, обвинувачений підлягає виправданню.
Що стосується посилання суду на відсутність у обвинувальному акті вказівки кому належав предмет інкримінованих обвинуваченій злочинів, оскільки квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 на момент вчинення злочинів не перебувала у власності потерпілого - територіальної громади в особі Харківської міської ради, колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Харківську міську раду було визнано потерпілої для забезпечення представництва у суді, оскільки інших осіб, які б відповідно до ст.ст.55, 58 КПК України могли б набути статусу потерпілого або його представника органами досудового розслідування встановлено не було.
Отже, органом, уповноваженим управляти майном територіальної громади за місцем розташування квартири за адресою: АДРЕСА_3 - є Харківська міська рада.
Ведення обліку безхазяйного майна та майна як відумерлої спадщини також покладено на орган місцевого самоврядування за місцем знаходження цього майна, тобто на Харківську міську раду.
Отже те, що на даний момент Харківська міська рада не реалізувала своє право на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, передачу квартири у комунальну власність в порядку ст.335 ЦК України, не взяла її на облік тощо, може свідчити про певні недоліки в діяльності Харківської місцевої ради, однак не позбавляє її можливості зробити це в подальшому.
Що стосується вказівки суду на відсутність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до правового висновку, що міститься в постанові № 5-328кс16 від 24.11.2016 року Верховний Суд України, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому, правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист.
Крім того, в цьому судовому рішенні зазначений правовий висновок Верховного Суду України про те, що в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.
Разом з тим, суд першої інстанції, повертаючи прокурору обвинувальний акт для усунення недоліків, дійшов помилкових висновків про відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, прокурором повністю дотриманні вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України, так як обвинувальний акт містить чітку його структуру, а саме формулювання обвинувачення, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недотримання прокурором в цій частині вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави, на які посилається суд першої інстанції при поверненні обвинувального акта прокурору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому доводи апеляційної скарги про безпідставність повернення обвинувального акта прокурору є слушними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 411, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 12.02.2020 відносно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді