Справа № 536/272/19 Номер провадження 33/814/26/20Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
16 червня 2020 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участі секретаря судових засідань Коротун І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника- адвоката Шевченко С.М. поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2019 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу на користь держави 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384 гривні 20 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20.02.2019 о 22 год. 35 хв., керував т/з ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, в порушення вимоги п.2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі адвокат Шевченко С.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2019 року та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував і поліція не зупиняла ОСОБА_1 ; запис у протоколі про адміністративне правопорушення зроблений ОСОБА_1 - «я п'яний» сам по собі не доводить винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; поліція не пропонувала ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у присутності свідків. Крім того апелянт зазначає, що посилання суду на відеозапис, як на доказ того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та направлявся в с. Максимівка суперечить відеозапису.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови суду першої інстанції, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся без ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шевченко С.М.
Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16.06.2020 на адресу апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко С.М. надіслав заяву про розгляд апеляційної скарги останнього без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шевченка С.М.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, відеозапис, допитавши свідка та поліцейського суд дійшов висновку.
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 була винесена без його участі та його представника - адвоката Шевченка С.М. (а.с.27).
Копію оскаржуваної постанови місцевого суду адвокат Шевченко С.М. отримав 4.06.2019 (а.с.36).
Апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко С.М. направив на адресу місцевого суду першої інстанції 13.06.2019 (а.с.38), що підтверджується вхідним штампом місцевого суду №4658/19, десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 17.05.2019 щодо ОСОБА_1 починає рахуватися з моменту отримання його представником копії оскаржуваної постанови, а саме з 4.06.2019, а крайній термін подачі апеляційної скарги закінчується 13.06.2019, тому апеляційна скарга апелянтом направлена в межах строку апеляційного оскарження. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевченком С.М. не був пропущений, оскільки відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: - залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; -скасувати постанову та закрити провадження у справі; - скасувати постанову та прийняти нову постанову; - змінити постанову.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Адміністративна відповідальність за частиною 1статті 130 КУпАП настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Приписи п.2.5 «Правил дорожнього руху України» передбачають, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебува безпосередньо в транспортному засобі.
Визнаючи винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувавши адміністративне стягнення, суд першої інстанції свої висновки обґрунтував даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 371739 (а.с.1), відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.22)., письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.2-3).
Під час апеляційного перегляду справи встановлено те, що за даними протоколу про адміністративне правопорушення БД № 371739 від 20.02.2019 ОСОБА_1 - 20.02.2019 о 22 год. 35 хв., керував т/з ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України (а.с.1).
Згідно з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського доданого до протоколу про адміністративне правопорушення БД № 371739 від 20.02.2019 дані якого містяться на СД - диску, вбачається, що ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 не керував, поліцією зупинений не був, в момент початку відео за кермом транспортного засобу ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 не знаходився і поліція не пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою спеціального технічного приладу в присутності двох свідків чи в закладі охорони здоров'я. Таким чином суд, безпідставно послався на вказаний відеозапис, як на доказ винуватості ОСОБА_1 . Факт, перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння який підтверджується даним відеозаписом без доказів керування останнім транспортним засобом та зупинки його поліцією не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин встановлених судом.
Крім того, свідок ОСОБА_4 апеляційному суду підтвердив, що він 20.02.2019 у нічний час доби, керував т/з ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, оскільки ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння і поліція їх не зупиняла. Під час керування автомобіль ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 зламався, що змусило припаркувати вказаний транспортний засіб на узбіччі та він ОСОБА_4 пішов додому по запчастину і повернувшись приблизно через годину на те місце де залишився автомобіль ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 і ОСОБА_1 , проте останніх не було.
Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення у відсутності інших доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин встановлених судом не підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших переконливих доказів, які ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи поліцейським не долучено.
За таких обставин, враховуючи, що в ході апеляційного розгляду не здобуто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у тому, що він 20.02.2019 о 22 год. 35 хв., керував т/з ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 по а/д Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, в порушення вимоги п.2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, через це відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу представника- адвоката Шевченко С.М. поданої в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун