Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/1124/20
Справа № 711/3227/20
1 червня 2020 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 , подане в кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 за ч.3 ст. 229 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 звернуласяся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що він незаконно, умисно, порушуючи регламентований законодавством України порядок охорони і використання знаків для товарів і послуг, як засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, порушуючи законні інтереси споживачів, з метою одержання прибутку від незаконної діяльності, без відповідного дозволу власника, як директор ПрАТ «Виробниче об'єднання «Восход» (далі по тексту ПрАТ «ВО «Восход»), використовуючи своє службове становище, в період з 23.12.2016 по 10.04.2017, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, незаконно використав знак для товарів і послуг право власності на який, відповідно до свідоцтва України про реєстрацію знака для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 15.03.2007, належить ТОВ «Виробниче об'єднання «Восход», чим заподіяв правовласнику матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, за наступних обставин.
У відповідності до п. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», свідоцтво на знак для товарів і послуг, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (на час скоєння кримінального правопорушення це - Державний департамент інтелектуальної власності), надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом,а також надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
У відповідності до вимог п.п. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені в ст. 16 вказаного Закону, в тому числі вчинення без згоди власника дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України.
Так ОСОБА_4 , відповідно наказу №32 від 31.08.2011 перебував на посаді директора ПрАТ «ВО «Восход» та, відповідно до посадової інструкції директора підприємства, наділений правомочністю здійснювати поточне управління (керівництво) зазначеним підприємством, а також безпосередньо та через підлеглих осіб, управляти та розпоряджатися коштами і майном підприємства.
Відповідно до розділу 3 зазначеної інструкції, на нього покладено посадові обов'язки, в тому числі: визначати, формулювати, планувати, здійснювати і координувати всі види діяльності підприємства; забезпечувати процес і контролювати реалізацію цілей і функцій підприємства; організовувати і контролювати діяльність підприємства; розробляти, узгоджувати і контролювати бюджет підприємства; здійснювати стратегічне і тактичне планування розвитку підприємства; здійснювати оперативне керівництво співробітниками підприємства, проводити оцінку ефективності роботи, оцінку ресурсів для виконання необхідного обсягу роботи, прийом і звільнення співробітників; розробляти посадові інструкції, внутрішні документи; здійснювати загальне керівництво охороною праці відповідно до Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, направлених на створення здорових і безпечних умов праці працюючих.
Для виконання поставлених на нього завдань, ОСОБА_4 був наділений наступними повноваженнями: запитувати від співробітників і керівників інформацію і документи, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків; знайомитися з документами, що визначають права і обов'язки по займаній посаді, критеріями оцінки якості виконання посадових обов'язків; приймати рішення в рамках своїх функціональних обов'язків, визначених у Статуті підприємства, та згідно з діючим законодавством України.
Таким чином, в силу ст. 18 КК України, ОСОБА_4 є службовою особою, так як постійно обіймає на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Одночасно ОСОБА_4 є одним із засновників, кінцевим бенефіціарним власником та директором ПП «Торговий дім «Корсунь», яке, в свою чергу є власником 55,5144% акцій ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», на якому ОСОБА_4 обіймає посаду голови наглядової ради, а фактично одноособово здійснює керівництво зазначеним підприємством.
В свою чергу, між ПрАТ «ВО «Восход», в особі голови правління ОСОБА_10 як ліцензіатом, та ТОВ «ВО «Восход», в особі ОСОБА_11 , як ліцензіаром, 30.07.2015 був укладений ліцензійний договір, відповідно п. 1.2 якого, ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), яка засвідчена свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 (надалі іменується знак), надає ліцензіату дозвіл на використання знаку (ліцензію) при виробництві та (або) розповсюдженні товарів, що визначені у п.1.7 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
Для використання знаку для товарів та послуг в своїй господарській діяльності, ПрАТ «Восход» протягом 2016 року замовило ТОВ «Ультра-Спорт» 60 металевих маркувальних табличок до культиватора КПС-12ПМ, на яких зображена зазаначена торгівельна марка, а також міститься назва та марка виробу, інформація про виробника та мається місце для проставлення клейма із зазначенням номеру виробу та дати виготовлення.
Так, у ОСОБА_4 , який будучи наділеним правомочністю здійснювати поточне управління (керівництво) ПрАТ «ВО «Восход», а також безпосередньо та через підлеглих осіб, управляти та розпоряджатися коштами і майном підприємства, маючи вільний доступ до матеріальних цінностей зазначеного підприємства, креслень, відповідно яких виготовлюється техніка сільськогосподарського призначення, достовірно знаючи, що зазначена техніка користується попитом у суб'єктів господарювання, які займаються вирощуванням сільгосппродукції, в невстановлений в ході досудового розслідування час, з метою отримання незаконного прибутку, виник умисел на незаконне виготовлення на промислових площах ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» сільгосптехніки за кресленнями, розробленими ПрАТ «ВО «Восход», при цьому, на зазначеній техніці незаконно, без відповідного дозволу правовласника, використовувати знак для товарів та послуг , право власності на який належить ТОВ «ВО «Восход».
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне використання знаку для товарів і послуг , за вказівкою ОСОБА_4 на промислових площах ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», розташованих за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Правобережна (колишня Чапаєва), 83, за кресленнями, розробленими на ПрАТ «ВО «Восход», працівниками підприємства, які не були обізнані із протиправними намірами ОСОБА_4 , в невстановлений в ході досудового розслідування час виготовлено вісім культиваторів КПС-12ПМ.
В свою чергу ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що техніка сільськогосподарського призначення, виготовлена саме під торговою маркою користується попитом на споживчому ринку, будучи, як керівник ПрАТ «ВО «Восход» наділеним правомочністю розпоряджатися майном підприємства, підписувати фінансові документи та надавати підлеглим працівникам вказівки щодо відпуску товарно-матеріальних цінностей, обов'язкові для виконання, використовуючи своє сліжбове становище, підписав та завірив печаткою видаткову накладну №ВД-0000777 від 23.12.2016 щодо відпуску ПП «Торговий дім «Корсунь» товарно-матеріальних цінностей, на підставі якої завідуюча центральним складом ОСОБА_12 видала із складу директору ПП «Торговий дім «Корсунь» ОСОБА_13 , серед іншого, таблички «Культиватор КПС-12ПМ» в кількості 15 штук.
В подальшому, в невстановлений в ході досудового розслідування час, вісім із зазначених табличок, на яких мається зображення знаку для товарів та послуг , були незаконно встановлені на восьми культиваторах КПС-12ПМ, виготовлених на промислових площах ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» та на яких за допомогою керна були зазначені дата випуску - 2017 рік та порядкові номери від 18 до 25, відповідно.
Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , використовуючи надані йому за посадою повноваження, надав підлеглим працівникам, а саме: майстру відділу якості ОСОБА_14 та завідуючій складом готової продукції ОСОБА_15 вказівку виготовити вісім примірників паспортів на виріб «Культиватор КПС-12ПМ», на яких зображений знак для товарі та послуг , поставити в них підписи: ОСОБА_14 - від імені контролера ОТК, ОСОБА_15 - від імені відповідальної особи продавця, після чого завірив їх печаткою ПрАТ «ВО «Восход».
В подальшому, зазначені вище вісім культиваторів КПС-12 ПМ», разом із паспортами, через ПП «Торговий дім «Корсунь», відповідно видаткових накладних №РН-0000135 від 15.03.2017, №РН-0000159 від 21.03.2017, №РН-0000161 від 22.03.2017, №РН-0000177 від 29.03.2017, №РН-0000190 від 03.04.2017, №РН-0000194 від 06.04.2017, №РН-0000197 від 07.04.2017, №РН-0000199 від 10.04.2017 були реалізовані ТОВ «Земля і Воля» по ціні 465 835 гривень один на загальну суму 3 726 680 гривень.
18.10.2018, під час проведення огляду сільгосптехніки, яка знаходиться у володіння ТОВ «Земля і воля», та яка була придбана зазначеним підприємством у ПП «Торговий дім «Корсунь», на восьми культиваторах КПС-12ПМ за №№ 18-25 були виявлені металеві таблички на яких мається знак для товарів та послуг .
Відповідно висновку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №3/372 від 11.12.2018, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №73626 та позначення , що містяться на табличках прикріплених до 8-ми культиваторів причіпних КПС-12ПМ, що були виявлені під час огляду сільгосптехніки, яка знаходиться у володінні ТОВ «Земля і воля» є тотожними для товарів 7 класу МКТП.
Крім цього, 18.10.2018 під час проведення тимчасового доступу до документів ТОВ «Земля і воля», було вилучено вісім копій керівництв з експлуатації «Культиватор для суцільного обробітку ґрунту КПС-12ПМ (3-х секційний)», наданих ПП «Торговий дім «Корсунь» під час продажу восьми культиваторів КПС-12ПМ за №№ 18-25.
Відповідно висновку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №3/372 від 11.12.2018, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №73626 та позначення, що містяться на 8-ми копіях керівництвах з експлуатації «Культиватор для суцільного обробітку ґрунту КПС-12ПМ (3-х секційний)», вилученими 18.10.2018 під час проведення тимчасового доступу до документів ТОВ «Земля і воля», є тотожні для товарів 7 класу МКТП.
Відповідно висновку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №11/14 від 16.03.2020, розмір збитків заподіяних ТОВ «ВО Восход» в результаті незаконного використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №73626 ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», станом на 20.02.2017 могла становити - 3 801 600 гривень.
Таким чином, за вищевикладеними обставинами ОСОБА_4 , як директор ПрАТ «ВО «Восход», використовуючи надані йому за посадою службові повноваження, умисно, з корисливих спонукань, порушив регламентований порядок здійснення господарської діяльності та відносин, які передбачені Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», який передбачає виключне право власника користуватися і розпоряджатися за своїм розсудом зареєстрованим у встановленому порядку знаком для товарів і послуг, забороняти іншим особам використовувати знак без його дозволу, в період часу з 23.12.2016 по 10.04.2017, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, незаконно використав знак для товарів і послуг , виключне право на використання якого належить ТОВ «ВО «Восход», чим заподіяв зазначеному підприємству збитки на суму 3 801 600 гривень, що в 4752 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, що являється особливо великим розміром.
З урахуванням зібраних по провадженню доказів, 24.04.2020 ОСОБА_4 повідомлено про причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України - незаконне використання знаку для товарів і послуг, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; доданими, які маються в документах, вилучених під час проведення тимчасового доступу до документів ТОВ «Земля і Воля» від 18.10.2018; даними, які отримані під час проведення огляду сільгосптехніки, яка знаходиться у володіння ТОВ «Земля і воля» від 18.10.2018; матеріалами та висновком судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №11/14 від 16.03.2020, іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, на даний час ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Так, орган досудового розслідування вважає, що усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також покарання, передбаченого кримінальним законом, останній після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, спеціалістів та експертів тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
Крім того, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_4 встановлено, що його діями ТОВ «ВО «Восход» було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3 801 600 гривень, що в 4752 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, що спричинило особливо тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи.
Застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваному суму застави, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати у кримінальному провадженні, а саме у розмірі нанесеної матеріальної шкоди, а саме в сумі 3 801 600 гривень.
Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст. 194 КПК України обов'язків, а і можливе виконання ч. 11 ст. 182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити його повністю.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання. 1 червня 2020 року до слідчого судді надійшло заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 . В запереченні вказали на те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного на момент подання клопотання про обрання запобіжного заходу, повідомлення про підозру від 24.04.2020 за ч.3 ст. 229 КК України є необґрунтованим, відсутні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий,прокурор, розмір застави в сумі завдання збитків 3801600 є не обґрунтованим. Також вказали, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до повідомлення про підозру від 24.04.2020. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 229 КК України.
Слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного на момент подання клопотання про обрання запобіжного заходу, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч.1,8 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно до ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 24.04.2020 в 12 год. 50 хв. ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру біля приміщення «Укрпошта» в м. Корсунь-Шевченківський, під час того, як ОСОБА_4 сідав до автомобіля VOLVO XC90 д.н.з. НОМЕР_2 . Під час проведення зазначеної процесуальної дії вручення ОСОБА_4 відмовився спілкуватися з працівниками поліції та отримувати під підпис процесуальні документи, намагався від'їхати на вказаному автомобілі. Письмове повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права підозрюваного були залишені ОСОБА_4 на передній панелі автомобіля, після чого ОСОБА_4 закрив двері автомобіля, при цьому зазначені вище процесуальні документи залишилися в автомобіля на передній панелі, що було зафіксовано на відеозапис.
Щодо необґрунтованості повідомлення про підозру від 24.04.2020 за ч.3 ст. 229 КК України, то слідчий суддя вважає вказати на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).
Більш того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігач, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідуваннядля вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення (Мюррей проти Сполученого Королівства), а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.98 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства" наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, є обґрунтованою.
Таким чином, на даний час ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 за ч.3 ст. 229 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Відповідно до ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.3 цієї статті слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються
Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обгрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, орган досудового розслідування посилається на те, що попередні дії ОСОБА_4 , які полягали в систематичному ухиленні від явки до органу досудового розслідування, а також не законослухняної процесуальної поведінки під час вручення йому повідомлення про підозру.
Так, 09.04.2020 в кримінальному провадженні №12018250000000192, внесеному до ЄРДР 28.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 в причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 .
З метою вручення зазначеного повідомлення про підозру, слідчим 09.04.2020, здійснено виїзд в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, за місцем фактичного проживання та роботи ОСОБА_4 . Проте вручити 09.04.2020 повідомлення про підозру ОСОБА_4 не представилося можливим за наступних обставин.
За місцем проживання ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_2 , зі слів його сина ОСОБА_19 , ОСОБА_4 відсутній, сам син відмовився під підпис брати будь-які документи для батька.
За місцем фактичного знаходження ПП «Торговий дім «Корсунь», в приміщенні, що належить ПрАТ «КШВЗ», за адресою: Черкаська обл. м. Корсунь-Шевченківський, вул. Правобережна, 83, де охоронець повідомив, що ОСОБА_4 виїхав за кілька хвилин до приїзду працівників правоохоронних органів. В подальшому, за вказаною адресою до приміщення ПрАТ «КШВЗ» приїхав на автомобілі ОСОБА_19 з головним бухгалтером ПП «Торговий дім «Корсунь» ОСОБА_20 , яка в свою чергу неодноразово викликалася органом досудового розслідування на допит в якості свідка, проте жодного разу не з'явилася і побачивши працівників правоохоронних органів, вибігла з автомобіля та побігла в приміщення ПрАТ «КШВЗ», на прохання працівників поліції зупинитися, не реагувала.
В свою чергу ОСОБА_19 також відмовився спілкуватися зі слідчим, отримувати будь-які документи для батька, а також по спецлінії «102» викликав працівників Корсунь-Шевченківського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, повідомивши, що невідомі особи незаконно проникли на території ПрАТ «КШВЗ», хоча розмова між ним та працівниками правоохоронних органів відбувалася на вулиці на стоянці транспорту біля приміщення ПрАТ «КШВЗ».
ОСОБА_19 відмовився отримувати під підпис будь-які документи для батька та повідомив, що він з батьком не проживає і на даний час батько знаходиться в м. Дніпро, а також повідомив, що все спілкування працівників правоохоронних органів з ним та його батьком може відбуватися виключно через адвоката ОСОБА_5 .
Спроби зв'язатися з ОСОБА_4 за телефонним номером НОМЕР_3 також результатів не дали, так як на перший телефонний дзвінок ОСОБА_4 відповів і повідомив, що не бажає зустрічатися і щоб всі документи йому надсилали поштою. В подальшому ОСОБА_4 не відповідав на телефонні дзвінки.
Допитані в якості свідків, сусіди ОСОБА_4 , показали, що останній з сім'єю, в тому числі і сином ОСОБА_19 , постійно проживають в буд. АДРЕСА_2 .
Крім цього, допитаний в якості свідка поліцейський СРПП№4 Корсунь-Шевченківського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 , показав, що 09.04.2020 близько 7 год. 50 хв. бачив, як ОСОБА_4 з сином ОСОБА_19 їхали на автомобілі по м. Корсунь-Шевченківський.
Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 09.04.2020 знаходився в м. Корсунь-Шевченківський на навмисно ухилявся від спілкування з працівниками правоохоронних органів.
З метою виклику ОСОБА_4 для вручення повідомлення про підозру, в поштовому ящику буд. АДРЕСА_2 було залишено повістку про виклик до слідчого на 10 год. 13.04.2020, фотографія повістки була направлена ОСОБА_4 через месенджер «Вайбер» та була ним отримана цього ж дня.
Спроба вручення документів ОСОБА_4 через його сина ОСОБА_19 , а також факт залишення повістки в почтовому ящику за місцем проживання ОСОБА_4 , були зафіксовані під відеозапис на флеш-накопичувач.
13.04.2020 ОСОБА_4 на виклик не з'явився, проте цього ж дня до канцелярії СУ ГУНП в Черкаській області від адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 надійшло повідомлення з якого вбачається, що ОСОБА_4 не може з'явитися до слідчого для проведення процесуальних дій в зв'язку з неможливістю прибути з м. Корсунь-Шевченківський до м. Черкаси із-за встановленою постановою КМУ від 11.03.2020 за № 211 забороною пасажирських міжміських перевезень. Також адвокатом в даному повідомленні було зазначено, що готовність ОСОБА_4 брати участь у процесуальних діях в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області.
Крім цього, 10.04.2020 поштовим відправлення за №1800101959180 на адресу ОСОБА_4 була відправлена ще одна повістка з викликом на 10 год. 16.04.2020, яку ОСОБА_4 отримав особисто 11.04.2020, відповідно до витягу з офіційного сайту «Укрпошта». Проте за даним викликом ОСОБА_4 не з'явився і причини неявки не повідомив.
Разом з тим, в судовому засіданні прокурор повідомив про те, що повідомлення про підозру, яке складено 09.04.2020 і погоджене з прокурором прокуратури Черкаської області не існує, а вказане в клопотанні є «опечаткою».
Оскільки письмове повідомлення про підозру від 09.04.2020 не складалося, в матеріалах кримінального провадження таке повідомлення відсутнє, про що підтвердив в судовому засіданні прокурор, слідчий суддя приходить до висновку про те, що дії слідчого, направленні на виклик ОСОБА_4 для вручення йому неіснуючої підозри від 09.04.2020 є протиправними.
Також, прокурор вказує на те, що в подальшому, з метою допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного, його було викликано повісткою на 11 год. 30.04.2020. Так один примірник повістки 24.04.2020 був залишений за місцем проживання ОСОБА_4 в поштовому ящику буд. АДРЕСА_2 , що зафіксовано під відеозапис. Другий примірник аналогічної повістки був направлений ОСОБА_4 кур'єрською доставкою поштового зв'язку «Нова пошта» та був отриманий ОСОБА_4 25.04.2020 в 17 год. 42 хв., про що свідчить інформація, опублікована на офіційному сайті «Нова пошта». Незважаючи на завчасне повідомлення про виклик, ОСОБА_4 на допит не з'явився і про причини неявки не повідомив.
Крім цього, сторона обвинувачення вважає, що посилання ОСОБА_4 на неможливість прибути до м. Черкаси для участі в проведенні процесуальних дій із-за заборони міжміського сполучення, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 за № 211, є не обґрунтованою, так як під час досудового розслідування достовірно встановлено, що в постійному користуванні ОСОБА_4 мається автомобіль VOLVO XC90 д.н.з. НОМЕР_2 .
Крім цього, відповідно даних інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Армор», ОСОБА_4 11.10.2019 близько 11 год. 50 хв. керуючи автомобілем VOLVO XC90 д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Черкаси по бул. Шевченка, 246, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього було накладено стягнення у розмірі 510 грн.
Також органом досудового розслідування встановлено, що сім'я ОСОБА_4 постійно користується автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_4 , про що свідчить наступне. Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 , зокрема, показав, що батько та син Брижаті мають в користуванні два автомобіля «Вольво ХС90» та «Фольсваген Пассат» на яких постійно їздять.
Факт постійного користування ОСОБА_19 автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_4 також підтверджується інформацією інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Армор», відповідно даних якої 29.03.2029 та 07.08.2019 на ОСОБА_19 накладалися стягнення, передбачені КУпАП за порушення правил дорожнього руху, які він скоював на зазначеному вище автомобілі.
Окремо сторона обвинувачення хоче зазначити, що нею була вчинена спроба зв'язатися з ОСОБА_4 через захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким слідчий телефонував на мобільні телефони, зазначені в клопотаннях самих адвокатів, для погодження часу проведення слідчих дій, проте останні не захотіли спілкуватися з цього питання в телефонному режимі.
Таким чином, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_4 може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: відмовлятися від отримання процесуальних документів, не являтися для проведення процесуальних дій по формальним причинам, змінювати місце проживання, так як ОСОБА_4 зареєстрований у м. Дніпро, хоча фактично проживає в м. Корсунь-Шевченківський та інше, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.1 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, вказані обставини не можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки наявність в користуванні у підозрюваного будь-яких транспортних засобів не може бути безумовною умовою його явки до органу досудового розслідування.
Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місціРизик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).
Аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
Потрібно наголосити, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий приділив увагу ризикам поверхнево, не навівши жодних переконливих обґрунтувань. В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, орган досудового розслідування вважає подання ОСОБА_4 , як директором ПП «Торговий дім «Корсунь» та його сином - ОСОБА_19 , як директором ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» неодноразових звернень протягом січня - лютого 2020 року до органу досудового розслідування та суду з приводу повернення документів датованих 2017 - 2018 роками та які не використовуються в поточній діяльності підприємств, вилучених у зазначених підприємств на підставі рішень суду та приєднаних до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що право звертатися до слідчого з відповідними клопотаннями передбачено КПК України, а тому це не може розцінюватися як спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, орган досудового розслідування вважає неодноразову не явку з формальних причин на допит в якості свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_22 , які являються найманими працівниками на підприємствах, якими фактично здійснює керівництво ОСОБА_4 , а саме: ПрАТ «КШВЗ» та ПП «Торговий дім «Корсунь» та юридичні послуги яким надають адвокати, які також здійснюють захист ОСОБА_4 .
Крім цього, в своїх неодноразових зверненнях до правоохоронних органів та суду, ОСОБА_4 посилався на порушення норм чинного законодавства під час проведення 23.10.2018 обшуку в приміщенні ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», зокрема вказував на наявності у нього показів осіб, які зазначені в протоколі обшуку як поняті та які йому пояснили, що фактично не брали участь в обшуку, незважаючи на те, що особисто був присутнім під час обшуку, а також за його проханням до участі в обшуку було допущено адвоката ОСОБА_23 , який надав документи щодо укладання договору про правову допомогу ПП «Торговий дім «Корсунь», отримав копію ухвали на проведення обшуку та протокол обшуку і достеменно знав, що обшук проводився за участі двох понятих. Даний факт вказує про можливість в подальшому чинити тиск на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на осіб, які були понятими під час проведення обшуку.
Також орган досудового розслідування вважає необґрунтовані заяви про вчинення кримінальних правопорушень особами, які допитані в якості свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_24 , тиском на свідків в даному кримінальному провадженні.
Ще один факт, який підтверджує надуманість фактів, викладених ОСОБА_4 у своєму зверненні, це дані про надання ОСОБА_11 завідомо неправдивих свідчень під час допиту в якості свідка. Заява ОСОБА_4 датована 23.01.2020, на той час ОСОБА_11 взагалі ще не була допитана в кримінальному провадженні, що свідчить про тиск на осіб, які навіть не набрали статусу свідка в кримінальному провадженні.
Таким чином орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_4 , маючи широке коло зв'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідків, інших, не встановлених на цей час осіб, співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до дачі неправдивих показань, або відмови від дачі показань, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою приховання вже виявленого, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, доказів про те, що вказані особи набули статусу свідка у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не надано.
В той же час ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу. Прокурор, у свою чергу, не навів доказів реальної можливості незаконного впливу підозрюваного на процес доказування у даному кримінальному провадженні, в тому числі і на свідків.
Зокрема, прокурором у своєму клопотанні не вказав будь-які дії вчиненні підозрюваним, які б свідчили про його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, або про його наміри незаконно вплинути на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати, спотворити речові докази по кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких інших обставин, які в свідчили про перешкоджання ОСОБА_25 кримінальному провадженню іншим чином, про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, підтверджених документально, прокурором суду не надано.
Отже, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, а також звичайний уклад життя підозрюваного, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя не вважає за необхідне та доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід. Крім того, органом досудового розслідування та прокурором не доведені потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи - як застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12018250000000192 від 28.08.2018, прокурора та слідчого судді/суду залежно від стадії кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 42, 182, 194, 196, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_26 , погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_9 , подане в кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 за ч.3 ст. 229 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12018250000000192 від 28.08.2018, прокурора та слідчого судді/суду залежно від стадії кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 положення ст.. 139 КПК України, - якщо підозрюваний був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного може бути застосовано привід. Ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору - для відому та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 04.06.2020 о 17.00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1