Справа № 317/3307/19
№/п 1-кп/317/153/2020
15 червня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12019080230001129 від 13.09.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, українки, громадянки України, яка має повну загальну середню освіту, не одруженої, позбавлена батьківських прав, офіційно не працевлаштованої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не засуджувалася.
В скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України
29 червня 2019 року приблизно о 08 годин 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, подолавши перешкоду у вигляді огорожі проникла на територію дачної ділянки АДРЕСА_3 (Августинівська сільська рада, як зазначено в обвинувальному акті) Запорізького району, Запорізької області, звідки через розбите вікно проникла до приміщення будинку, розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає викрала двосторонню алюмінієву драбину з 6 сходинками (2х6), вартістю 1073 грн 16 копійок згідно висновку експерта № 3214/19 від 23.09.2019, яка належить потерпілому ОСОБА_5 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1073 гривень 16 копійок.
Щодо обставин скоєного правопорушення ОСОБА_4 пояснила наступне:
Вона скоїла правопорушення при обставинах, що викладені в обвинувальному акті. Повернула викрадене одразу після того, як до неї звернулися працівники поліції. В скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачена, потерпілий в своїх заявах, не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачену ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченої (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом, мала психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю), характеризуючі особистість обвинуваченої обставини - раніше не судима, не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працює.
Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченої є - щире каяття. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Суд з урахуванням вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та звільнення від покарання з випробуванням.
Враховуючи особистість ОСОБА_4 , конкретні обставини кримінального провадження та тяжкість скоєного, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що для виправлення та перевиховування останньої слід призначити покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Клопотань про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення не надходило.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 368, 373-374, 376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на підставі якої призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти вказаний уповноважений орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - алюмінієву драбину - вважати переданою за належністю власникові ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя Запорізького районного суду ОСОБА_1