№ 1-кп/317/118/2020
№ 317/1993/19
17 червня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі об'єднане кримінальне провадження № 12019080230000622 та № 12019080230000698 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше в силу статті 89 КК України не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України,
06 травня 2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_6 знаходився на своєму подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , а потерпіла ОСОБА_4 знаходилась на своєму подвір'ї, що розташоване по сусідству за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на завдання потерпілій тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завдання потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 кинув в неї дерев'яну палку, яка потрапила в ліве стегно потерпілої.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 переліз через паркан, що розділяє його домоволодіння та домоволодіння потерпілої, направився за потерпілою до її будинку, куди вона пішла з подвір'я. Зайшовши до будинку потерпілої одразу за нею, ОСОБА_6 закрив за собою замок вхідних дверей, схопив потерпілу ОСОБА_4 обома руками за передпліччя, стиснув руки та почав штовхати потерпілу.
Згодом потерпілій ОСОБА_4 вдалось відкрити замок вхідних дверей будинку та виштовхнути ОСОБА_6 з житлового приміщення.
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 було завдано легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 06 травня 2019 року в ході конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що будинок АДРЕСА_1 йому не належить, діючи умисно, без дозволу та всупереч волі власника зазначеного будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 та користувача будинком ОСОБА_4 , незаконно проник до будинку, порушивши право зазначених осіб на недоторканість свого житла.
В даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив наступне.
Потерпіла ОСОБА_4 є його сусідкою і між ними тривалий час виникають конфлікти через собак, яких тримає потерпіла і які періодично проникають на його подвір'я.
06 травня 2019 року він управлявся по господарству. В цей день до нього у гості прийшли два його товариша - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які допомагали йому по господарству деякий час, та з якими вони випили на трьох близько 2,5 літрів пива.
Приблизно о 17 або 18 годині він з товаришами мив руки та побачив, як через паркан з подвір'я ОСОБА_4 на його подвір'я перестрибнув її собака, розміром з вівчарку. Він замахнувся на собаку, щоб прогнати її, на що потерпіла почала лаятись в його бік нецензурною лайкою, а потім кинула у нього відро з водою. Він взяв відро та у відповідь облив потерпілу.
Приблизно через п'ять хвилин приїхав чоловік потерпілої ОСОБА_4 та вдарив його по руці арматурою. До лікаря він з цього приводу не звертався.
Ще приблизно через п'ять хвилин приїхали співробітники поліції та опитали його за фактом конфлікту з ОСОБА_4 .
Пояснив, що під час конфлікту він нічого не кидав у потерпілу, до її подвір'я та будинку не заходив, саму потерпілу не чіпав. Вони лише лаялись через паркан та облили один одного водою. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_4 , яка має до нього неприязне відношення, погрожувала йому, що посадить.
Також зазначив, що в момент його конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 на вулиці була компанія людей: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Чи бачили вони його конфлікт з потерпілою він не знає. Також ОСОБА_13 була у його дворі і допомагала поратись по господарству.
Сусідку ОСОБА_14 , яка дала свідчення в суді, він добре знає, однак вважає, що свідок не бачила, як він заходив до подвір'я потерпілої ОСОБА_4 та до її будинку.
Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 162 КК України, його вина повністю доведена та підтверджується сукупністю доказів, зібраних в даному кримінальному провадженні та досліджених під час судового розгляду: показаннями потерпілої, показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновком експерта.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 є її сусідом та проживає в будинку АДРЕСА_1 .
Особистої неприязні до ОСОБА_6 вона не має. Зазначила, що він періодично дебоширить і на нього скаржаться інші мешканці села.
06 травня 2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин вона була вдома і у вікно побачила, як ОСОБА_6 скручує проволоку з паркану, який відділяє їх домоволодіння. Вона одразу подзвонила сусідці ОСОБА_15 , яка живе з іншого боку від неї, ніж ОСОБА_6 та попросила подивитись на те, що робить ОСОБА_6 .
Потім вона вийшла у двір та запитала у ОСОБА_6 , що він робить, після чого він відірвав з паркану палку та кинув у неї, влучивши у ліву ногу. Потім ОСОБА_6 переліз через паркан, взяв відро води, що стояло поряд, та вилив на неї. Друге відро, яке також стояло на землі, він буцнув ногою.
Вона пішла до будинку, щоб перевдягнутись. Увійшовши до будинку, вона побачила у вікно, як ОСОБА_6 з палкою в руках підійшов до її собаки та почав бити її палкою. Вона вийшла з будинку та запитала у ОСОБА_6 , що він робить, після чого ОСОБА_6 пішов в її бік.
Коли вона забігла в будинок, ОСОБА_6 зайшов за нею та зачинив двері зсередини. Після чого він почав до неї чіплятися, хватав за руки. В той момент на її мобільний телефон подзвонив її чоловік, якому вона сказала, що ОСОБА_6 зайшов у будинок.
Оскільки через телефонний дзвінок ОСОБА_6 відволікся, вона змогла відкрити вхідні двері та виштовхати його з будинку. Зазначила, що її сусідка ОСОБА_15 в той момент, коли вони з ОСОБА_6 були у будинку, стукала у вхідні двері. Потім вона дізналась від ОСОБА_15 , що та вже викликала поліцію.
Через деякий час на власному автомобілі приїхав її чоловік, після чого ОСОБА_6 почав кидатись на автомобіль та пошкодив дзеркало.
Зазначила, що під час події ОСОБА_6 перебував у стані сп'яніння.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_1 по сусідству з потерпілою ОСОБА_4 . Обвинувачений ОСОБА_6 проживає від неї через будинок потерпілої в будинку АДРЕСА_1 .
06 травня 2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин їй подзвонила ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_6 буянить - розбирає паркан. Вона виглянула у вікно та побачила, що ОСОБА_6 , який вже знаходився в подвір'ї потерпілої, вилив на ОСОБА_4 відро води. Вона вийшла з будинку та пішла до ОСОБА_4 . Коли вона зайшла на подвір'я потерпілої, то побачила, що ОСОБА_6 схопив ОСОБА_4 за кофту та заштовхнув її в будинок.
Вона підійшла до дверей та почала стукати. Чула дзвінок мобільного телефону та слова ОСОБА_4 «він уже в будинку». Потім відкрились двері і ОСОБА_6 вибіг з будинку та пішов в напрямку свого подвір'я.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_4 і вони разом проживають в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 проживає з ними по сусідству в будинку АДРЕСА_1 .
06 травня 2019 року він був не вдома. У другій половині дня (точного часу не пам'ятає, але пам'ятає, що вже сутеніло) йому подзвонила дружина та сказала, що ОСОБА_6 на неї напав. Він одразу викликав поліцію та поїхав додому. При цьому він передзвонював дружині. Коли він під'їхав до свого подвір'я, він взяв з автомобіля монтировку та зайшов у двір, де побачив дружину ОСОБА_4 , яка була у шоковому стані.
Згодом, ще до приїзду поліції, ОСОБА_6 переліз через паркан до їх подвір'я та з погрозами розбив дзеркало на автомобілі. Після цього приїхала поліція і вони написали заяви.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона періодично допомагає ОСОБА_6 поратись по господарству.
06 травня 2019 року вона була у Алфьорових приблизно з 18 до 20 години.
Зазначила, що ОСОБА_6 весь цей час був поряд з нею і у нього в той день не було конфліктів ні з ким. При цьому у дворі окрім них був брат ОСОБА_6 , який приїхав в момент подій, та його товариш.
Вона бачила, як ОСОБА_6 та сусідка ОСОБА_4 через паркан обливали один одного водою з відра - спочатку ОСОБА_4 облила ОСОБА_6 , а потім він її. Пояснила, що обвинувачений з потерпілою обливались водою через паркан. Воду набирали з кранів, які знаходяться на відстані близько одного метра по обидві сторони паркану.
Після того, як ОСОБА_6 облив у відповідь потерпілу ОСОБА_4 водою, чоловік ОСОБА_4 , який весь цей час перебував поряд з потерпілою у дворі, вдарив ОСОБА_6 через паркан металевим прутом по руці. Зазначила, що у Рибінок є автомобіль, який в момент конфлікту стояв біля подвір'я.
Згодом приїхали співробітники поліції. Хто їх викликав вона не знає.
Зазначила, що в той день ОСОБА_6 не був у стані алкогольного сп'яніння. До подвір'я потерпілої він не проникав, саму потерпілу не чіпав і не кидав в неї палками.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він є знайомим ОСОБА_6 і проживає в с. Шевченківське Запорізького району Запорізької області.
06 травня 2019 року він приїхав з роботи приблизно на початку шостої вечора, перевдягнувся та пішов до ОСОБА_6 , де побачив, що між обвинуваченим ОСОБА_6 та його сусідкою ОСОБА_4 відбувається словесна перепалка. При цьому і ОСОБА_6 і ОСОБА_4 стояли кожен у своєму дворі та сварилися через паркан. Перепалка відбувалась приблизно о 17-45 - 17-50.
Потім, приблизно о 18-00 - 18-30 приїхав чоловік потерпілої ОСОБА_4 та через паркан вдарив ОСОБА_6 якоюсь залізякою, схожою на «г»-подібний ключ.
Пояснив, що під час подій до ОСОБА_6 приїжджав його брат, а ОСОБА_16 весь час поралась по господарству у ОСОБА_18 . Її він не бачив, оскільки вона була в іншій частині подвір'я, але знає, що вона там була.
Зазначив, що в ході конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ніхто нікого не обливав водою. ОСОБА_6 не заходив до подвір'я ОСОБА_4 та не чіпав її.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що приблизно з липня 2019 року вона зустрічається з ОСОБА_6 . До цього вона його фактично не знала.
Щодо обставин справи пояснила, що 06 травня 2019 року вона разом з подружкою ОСОБА_20 поїхали до неї додому. Приблизно в період з 17?30 - 18-00 вони проходили повз будинок ОСОБА_6 . Катерина побачила знайомих хлопців, що стояли на вулиці і вони підійшли до них. В цей час вони чули якісь крики з подвір'я ОСОБА_6 - чоловічий та жіночій голоси, а потім ОСОБА_6 вийшов з двору. Потерпіла ОСОБА_4 вибігала з подвір'я, лаялась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_6 та поверталась до подвір'я.
Потім під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік та почав сваритися з ОСОБА_6 . Коли вони з ОСОБА_20 вирішили піти, чоловік, який під'їхав на автомобілі, почав кидатись на ОСОБА_6 з якоюсь чи то палицею, чи то залізякою. Подальшого розвитку подій вони вже не бачили, оскільки пішли.
Зазначила, що в її присутності ОСОБА_6 не чіпав ОСОБА_4 і не заходив до її подвір'я. Також вона не бачила, щоб хтось когось обливав водою.
Протоколом огляду місця події від 31 травня 2019 року та фототаблицями до нього встановлено, що місцем події є домоволодіння АДРЕСА_1 .
Під час проведення даної слідчої дії описано обстановку на місці події. Зазначено, що між домоволодіннями № 15 та АДРЕСА_2 встановлений паркан з сітки рабиці приблизною висотою півтора метри, який кріпиться на дерев'яних стовпчиках, висотою близько одного метра. Біля будівлі погребу було виявлено дерев'яний брусок приблизними розмірами 50х5х4 сантиметри, яким, за словами ОСОБА_4 в неї кинув ОСОБА_6 під час подій 06 травня 2019 року.
Протоколами проведення слідчих експериментів від 31 травня 2019 року та від 11 червня 2019 року, які проводились за участю потерпілої ОСОБА_4 , встановлено, що потерпіла на місці показала ділянку паркану, що розділяє її домоволодіння та домоволодіння ОСОБА_6 , біля якої розпочався її конфлікт з обвинуваченим. Пояснила, що все почалось з того, що ОСОБА_6 почав відкручувати проволоку з зазначеного паркану, та показала відповідне місце на паркані. Коли вона зробила ОСОБА_6 зауваження, він кинув в неї дерев'яний брусок, на якому була закріплена сітка паркану, влучивши в ліву ногу.
Потім ОСОБА_4 показала місце, в якому ОСОБА_6 переліз через паркан на територію її домоволодіння та спосіб, у який він це зробив - потягши сітку на себе та пригнувши її до землі.
В ході слідчої дії, проведеної 11 червня 2019 року потерпіла ОСОБА_4 показала на місці вхід до її будинку та пояснила механізм проникнення до нього обвинуваченого ОСОБА_6 . Показала, як він зачинив зсередини двері та як у них відбувався конфлікт в коридорі будинку.
Зазначені обставини зафіксовано на двох відеофайлах, які були відтворені в судовому засіданні.
Оцінюючи зазначені протоколи слідчих експериментів, суд не може погодитись з думкою захисника, що наведена ним в судових дебатах, відносно неналежного проведення цих слідчих дій без участі ОСОБА_6 , оскільки діючий КПК України не містить таку обов'язкову умову. Будь-яких клопотань про проведення з ним слідчого експерименту ОСОБА_6 під час досудового розслідування не заявлялось. Вказані докази оцінюються судом в сукупності з іншими доказами.
Копією технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджено право власності на вказаний будинок чоловіка потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_7 .
Висновком експерта № 399 від 28 травня 2019 року (судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_4 ) встановлено, що синці в області обох передпліч, в області лівого стегна, садна в області лівого передпліччя у ОСОБА_4 самі по собі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів.
Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить терміну, вказаному освідуваною.
Взаєморозташування нападника по відношенню до потерпілої в момент спричинення останній тілесних ушкоджень могло бути будь-яким при умові доступності частин тіла, на яких вони були виявлені для їх травмування.
Докази, досліджені в даному кримінальному провадженні, узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності та підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 в пред'явлених йому обвинуваченнях.
Так, з показань самого обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що 06 травня 2019 року між ним та потерпілою ОСОБА_4 розпочався словесний конфлікт. Вказане повністю узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_4 та усіх допитаних свідків.
Факт завдання потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_6 підтверджується як її показаннями, так і показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що ОСОБА_6 в її присутності силою заштовхував потерпілу ОСОБА_4 до її будинку. І потерпіла ОСОБА_4 і свідок ОСОБА_15 , які окремо допитувались в судовому засіданні, поясняли, що після того, як ОСОБА_6 заштовхав потерпілу ОСОБА_4 до її будинку, вхідні двері були зачинені. Ідентичні пояснення вони надали з приводу телефонного дзвінка на мобільний телефон ОСОБА_4 , після якого вхідні двері будинку відчинились, після чого ОСОБА_6 покинув будинок.
Пояснення потерпілої ОСОБА_4 в частині завданих їй тілесних ушкоджень та давності їх спричинення повністю підтверджуються дослідженим в судовому засіданні висновком експерта.
При перевірці судом версії обвинуваченого ОСОБА_6 відносно того, що він не чіпав потерпілу ОСОБА_4 та не проникав до її подвір'я і будинку, судом було допитано свідків з боку сторони захисту: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 .
Оцінюючи показання зазначених свідків, суд приходить до висновку про неузгодженість їх показань як між собою, так і неузгодженість з показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_15 .
Так свідок ОСОБА_16 пояснювала, що ОСОБА_6 06 травня 2019 року не перебував у стані алкогольного сп'яніння, в той час як сам ОСОБА_6 під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що перед конфліктом з ОСОБА_4 вони разом з двома друзями випили приблизно 2,5 літра пива. Про наявність стану сп'яніння під час конфлікту також зазначала потерпіла ОСОБА_4 .
Також свідок ОСОБА_16 зазначила, що з самого початку конфлікту чоловік потерпілої, свідок ОСОБА_7 перебував біля своєї дружини і після того, як ОСОБА_6 у відповідь облив її водою, кинувся на ОСОБА_6 та вдарив його через паркан металевим прутом. В той же час, як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_7 а також з показань самого обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не був присутній під час конфлікту, а приїхав вже після.
Показання свідка ОСОБА_17 суд також оцінює критично, оскільки він зазначив, що в ході конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ніхто нікого не обливав водою, в той час як сам обвинувачений ОСОБА_6 зазначив про те, що вони з потерпілою облили один одного водою з відра. Показання свідка ОСОБА_17 в цій частині суперечать також показанням потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_15 , які зазначали, що ОСОБА_6 обливав водою потерпілу.
Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_19 , яка зазначала про те, що конфлікт ОСОБА_6 з потерпілою ОСОБА_4 , розпочавшись у подвір'ї, продовжився на вулиці за двором ОСОБА_6 , в той час як ані сам обвинувачений ОСОБА_6 , ані потерпіла ані жодний з інших свідків не зазначали про якийсь конфлікт ОСОБА_6 з ОСОБА_4 на вулиці за межами домоволодінь.
Аналізуючи зазначене, суд вважає показання обвинуваченого ОСОБА_6 та свідків сторони захисту суперечливими, недостовірними, спрямованими на штучне виправдання обвинуваченого та такими, що спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Досліджені під час судового розгляду докази в своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 поза розумним сумнівом.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він умисно завдав потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження, та за ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки він незаконно проник до житла.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує тяжкість скоєних злочинів, які згідно до статей 12, 24 КК України є умисними злочинами невеликої тяжкості, особу винного, який раніше в силу статті 89 КК України не судимий, негативно характеризується за місцем мешкання як особа, схильна до пияцтва та на яку до сільської ради надходили скарги від мешканців села. Також суд враховує те, що ОСОБА_6 не перебуває на обліку у лікаря психіатра, але перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога з 2008 року.
Також суд враховує відсутність в даному кримінальному провадженні як обставин, які відповідно до статті 66 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , так і обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують йому покарання.
Враховуючи викладене, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, зважаючи на думку прокурора та потерпілої, для досягнення цілей, встановлених статтею 50 Кримінального кодексу України та з урахуванням ступеню вини обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає доцільним призначити йому покарання у вигляді штрафу, визначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Підстав для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не встановлено.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання:
oза ч. 1 ст. 125 КК України - у вигляду штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок;
oза ч. 1 ст. 162 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ч. 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 90 (дев'яноста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.
Речові докази: дерев'яний брусок, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити; два DVD-R диски, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1