Справа № 296/3990/20
1-кс/296/1757/20
Іменем України
01 червня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчого СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020060020001369 від 20.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, -
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. У травні 2020 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з клопотанням про арешт майна, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належать ОСОБА_5 .
1.2. У клопотанні вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020001369 від 20.03.2020 за фактом того, що 17.12.2019 невідома особа, перебуваючи в м. Житомирі, зловживаючи довірою шахрайським шляхом, заволодів чужим майном, а саме автомобілем марки "Порше каєн" д.н.з. НОМЕР_1 , чим заподіяла гр. ОСОБА_6 матеріальної шкоди, на суму, що встановлюється.
Крім цього, з січня 2019 року по січень 2020 року невідома особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману заволоділа майном ОСОБА_7 , а саме грошовими коштами, чим спричинила останньому майнової шкоди на суму, що встановлюється.
1.3. Вказані обставини органом досудового розслідування попередньо кваліфіковані за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
1.4. Подане клопотання обґрунтовується тим, що вжитими заходами органу досудового розслідування встановлено, що до вчинення даних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_5 - директор ТОВ «Кристал».
1.5. Посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 про підозру не оголошено, однак останній знаючи про невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, зможе приховати або відчужити майно, яке йому належить, а саме вказану квартиру. Крім того, потерпілими у даному кримінальному провадженні заявлено цивільні позови, а тому слідчий просив накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась на підставі частини 4 статті 107 КПК України.
2.2. Слідчий через канцелярію суду подав заяву, в якій підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
2.3. Власник майна. у судове засідання не викликався, враховуючи підстави, передбачені частиною 2 статті 172 КПК України.
ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)
Стаття 170. Накладення арешту на майно
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. […]
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
[…]3) конфіскації майна як виду покарання […]
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
[…]5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
[…]10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна
1. Слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. […]
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
4.1. Встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020001369 від 20.03.2020, за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 190 КК України за фактом вчинення у період з січня 2019 року по січень 2020 року невстановленою особою шахрайських дій з метою заволодіння чужим майном.
4.2. Відповідно до клопотання слідчого вбачається, що правовою підставою для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_5 , є забезпечення конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
4.3. Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), допускається не щодо майна будь-якої фізичної особи, а виключно щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.
4.4. Враховуючи, що підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12020060020001369 від 20.03.2020 нікому не повідомлено, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві власності належать ОСОБА_5 є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 65-2, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира,
1. У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020060020001369 від 20.03.2020, - відмовити.
2. Копію ухвали направити слідчому СУ ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 (м. Житомир, Старий Бульвар, 5/37).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1