Справа № 296/4662/20
2/296/1895/20
про залишення позову без руху
"10" червня 2020 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь:
- заборгованість по заробітній платі в сумі 50103,95 грн.;
- середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 13675,59 грн.;
Моральну шкоду в сумі 20000,00грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження за позовною заявою суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 документ про сплату судового збору до позовної заяви не подав, посилаючись на те, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З цього приводу суд вважає за необхідне вказати таке.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).
Отже, пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 13675,59 грн.
Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є вимогою майнового характеру.
Крім того, заявлено вимогу немайнового характеру про стягнення моральної шкоди.
Згідно з п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпункт 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, зокрема, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Отже, за подання до суду позовної заяви позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
Щодо стягнення суми визначеної позивачем моральної шкоди слід зазначити наступне.
Так, пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Зокрема, позивач повинен викласти обставини та обгрунтувати, чому саме такий розмір моральної шкоди ним заявлений.
Натомість позивач цих вимог при заявленні вимоги про стягнення з відповідача суми моральної шкоди не дотримався.
Також з матеріалів заяви вбачається, що позивачем не дотримано вимог п.8 ст.43 ЦПК України, а саме не всі документи, що надані суду разом із заявою не скріплені власноручним підписом заявника.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст.175,177 цього кодексу підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше закінчення карантину.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. П. Маслак