Справа №295/6841/20
1-кс/295/2747/20
11.06.2020 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020060170000430 від 10.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
10.06.2020 року прокурор звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що в період з часу з 09-00 год. 02.06.2020 року по 08-00 год. 09.06.2020 року невідома особа шляхом зриву навісного замка проникла до підсобного приміщення, що належить ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала дві металеві борони, чим спричинила останньому матеріального збитку.
Як зазначено в клопотанні, в ході досудового розслідування 09.06.2020 року, в період часу з 20-20 год. по 20-40 год. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_5 добровільно надав працівникам поліції металевий предмет «борона» розмірами близько 100 х 50 см, яку зі слів вказаного громадянина він придбав 08.06.2020 року у ОСОБА_6 за 80 грн, яку було вилучено до Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області. Також в ході досудового розслідування 09.06.2020 року в період часу з 19-10 год. по 19-35 год. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_7 добровільно надав працівникам поліції металевий предмет «борона» розмірами близько 100 х 50 см, яку зі слів вказаного громадянина він придбав 08.06.2020 року у ОСОБА_6 за 100 грн, яку було вилучено до Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.
Клопотання обгрунтоване тим, металева борона розміром 100 см в довжину та 50 см в ширину та металева борона розміром 100 см в довжину та 50 см в ширину, вилучені в ході оглядів місця події 09.06.2020 року, є речовими доказами і з метою їх збереження необхідно накласти арешт, оскільки ненакладення арешту призведе до знищення та втрати слідів злочину, його пошкодження, псування та знищення або передачі, відчуження третім особам, що не дасть можливості провести під час досудового розслідування відповідні судові експертизи.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, у поданому клопотанні просить проводити розгляд справи без його участі, зазначивши про підтримання вимог клопотання.
Користувач майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений телефонограмою, причин неявки до суду не повідомив.
Користувач майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, при неодноразовій спробі здійснити телефонограмою виклик та повідомити останньому про дату, час та місце розгляду клопотання не вдалося, оскільки вказаний номер телефону не відповідав.
Однак їхня неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
10.06.2020 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення стосовно того, що в період з часу з 09-00 год. 02.06.2020 року по 08-00 год. 09.06.2020 року невідома особа шляхом зриву навісного замка проникла до підсобного приміщення, що належить ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала дві металеві борони, чим спричинила останньому матеріального збитку. Кримінальне провадження зареєстроване за № 12020060170000430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Оскільки вилучені під час огляду місця події 09.06.2020 року металевий предмет «борона» розмірами близько 100 х 50 см та металевий предмет «борона» розмірами близько 100 х 50 см є предметами та речовими доказами зазначеного кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та враховуючи, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, арешт наведеного майна зумовлений необхідністю його збереження та запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на них.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на металеву борону розміром 100 см у довжину та 50 сму ширину, користувачем якої є ОСОБА_5 , та металеву борону розміром 100 см у довжину та 50 см у ширину, користувачем якої є ОСОБА_7 , та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права відчуження, розпорядження та користування ними.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1