Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 червня 2020 р. № 520/3051/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного, станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й підїзд, 2-й поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. З, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії з 01.01.2018 з урахуванням вже сплачених сум визначається безпосередньо Законом України №2262-ХІІ. Як вбачається зі змісту п.п. 1.2 Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 врегульовані строки виплати пенсії, а не порядок проведення перерахунку, крім того зазначені положення постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 без внесення змін до Закону України №2262-ХІІ фактично звужують право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки, а відтак не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно частини 4 статті 63 Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №103. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р. та 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2019 р., не можуть вважатися протиправними, оскільки перерахунок проведено на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103, положення п. п. 1, 2 якої на час вчинення спірних дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії, призначеної на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992 з 24.05.2005, яка складає 53 % грошового забезпечення.
Згідно протоколу за пенсійною справою № 2001025431 позивачу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 проведено перерахунок пенсії Після перерахунку пенсія виплачується у порядку п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103.
Не погодившись із діяннями адміністративного органу в частині виплати пенсії у порядку постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спір в частині вимоги з приводу неповної виплати пенсії після перерахунку за показником підвищення суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і урегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі постанова КМУ №704) збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Дана постанова набрала чинності 01.03.2018 р.
Водночас із цим, у силу пунктів 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі за текстом - постанова КМУ №103) норми постанови КМУ №704 у цілях перерахунку пенсії військовослужбовцям у відставці підлягали застосуванню з 01.01.2018р.
У той же час, постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).
При цьому, п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.
Заявник не є пенсіонером по лінії Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, на правовідносини за участю заявника поширюється дія саме п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103, якими було запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р.) визнані нечинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.
Таким чином, п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 як частини нормативно-правового акту відповідно до ст.ст.255, 265, 325 КАС України утратили чинність з 05.03.2019 р.
До указаної дати ці норми права правомірно застосовувались відповідачем.
Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018 р., то до дати утрати чинності п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 - 05.03.2019 р., має вирішуватись на підставі законодавства, котре діяло на той час.
Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ №103 викладений і постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. по справі №2040/6740/18 (адміністративне провадження №К/9901/14857/19).
Окремо суд зауважує, що норми постанови КМУ №103 не змінювали порядку здійснення перерахунку пенсій, а лише регулювали порядок виплати підвищення до перерахованих пенсій, тобто регламентували ті відносини, котрі не були урегульовані законом.
Оскільки станом на момент проведення перерахунку пенсії позивача постанова КМУ №103 була чинною, то до моменту втрати нею чинності Управління правомірно виплачувало підвищення до пенсії у розмірі 50% в 2018 р. та з 01.01.2019 р. у розмірі 75% до 05.03.2019 року.
Після втрати чинності постановою КМУ №103, тобто з 05.03.2019 р., відповідач не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії.
Така підстава знов виникла 04.09.2019 року - з моменту набрання чинності постанови КМУ “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №804 від 14.08.2019 р., якою Кабінет Міністрів України знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
З урахуванням наведених міркувань, суд вважає, що дії Головного управління з приводу виплати у період 05.03.2019 р. - 04.09.2019 р. підвищення до пенсії у розмірі 75% є неправомірними.
Крім того, Постановою КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” визначено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р.; 2) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Також вказаною постановою виключено п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям
Разом із тим, вимога про виплату різниці з недоплати однією сумою задоволенню не підлягає, оскільки положеннями ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, діючим національним законом передбачено інший порядок проведення платежів за різницею у недоплаті.
Суд також зазначає, що кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Окремо суд зауважує, що ця вимога, заявлена наперед, стосується подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об'єктивні дані існування у відповідача наміру на недотримання закону та порушення прав заявника.
Стосовно вимоги про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу суд зазначає, що у силу положень ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (як загальної норми права) та положень ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (як спеціальної норми права) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Звідси слідує, що механізм компенсації втрати частини доходів застосовується адміністративним органом автоматично та імперативно (безальтернативно) у разі настання події несвоєчасної виплати доходу, тобто безвідносно до події реальної виплати.
При вирішенні спору суд зважає на правовий висновок з приводу застосування ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 р. по справі № 336/4675/17, від 21.06.2018 р. по справі №523/1124/17 та від 03.07.2018 р. по справі №521/940/17, Верховним Судом України - у постановах від 18.11.2014 р. по справі № 21-518а14, від 11.07.2017 р. по справі № 21-2003а16, Верховним Судом - у постановах від 06.02.2018 р. по справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 р. по справі № 522/5664/17, суть якого полягає у тому, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Оскільки факт отримання заявником виплат за пенсією (як регулярного щомісячного платежу) не у повному обсязі внаслідок протиправного діяння з приводу виплати лише 75% підвищення до пенсії у період 05.03.2019 р. - 04.09.2019 р. встановлено судовим рішенням, суд не знаходить правових підстав для звільнення регіонального органу ПФУ від виконання обов'язку за ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
З приводу застосування до спірних правовідносин норм постанови КМУ від 22.08.2018 р. № 649 суд зазначає, що відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" платежі за пенсійним забезпеченням проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як передбачено ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
22.08.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі за текстом - Порядок № 649).
Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Проведення у спірних правовідносинах платежів на виконання рішення суду без застосування процедури попереднього визначення бюджетних призначень суперечить як приписам ст.8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, так і приписам ст.116 Бюджетного кодексу України, адже утворює склад правопорушення у сфері бюджетного законодавства.
Тому подальше виконання рішення суду в цій частині об'єктивно можливо лише у разі наявності відповідних асигнувань, тобто, за окремою бюджетною програмою згідно з Порядком №649.
При цьому видатки Пенсійного Фонду України, як органу влади, на фінансування пенсійних виплат, передбачених чинними нормативно-правовими актами, є об'єктивно прогнозованими, та держава має обов'язок щодо відшкодування розміру майбутніх виплат. Однак, видатки на виконання рішень судів, які будуть підлягати виконанню в майбутньому, не є об'єктивно відомими заздалегідь, тому встановлення механізму виділення коштів на виконання таких судових рішень є необхідним.
Відповідно до правових висновків рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20-рп/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.
Отже, суд зауважує, що ця вимога позову заявлена наперед, стосується подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об'єктивні дані існування у владного суб'єкта наміру на недотримання закону та порушення прав заявника.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині виплати ОСОБА_1 за період 05.03.2019р.-04.09.2019р. 75% суми підвищення до пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії у 100% розмірі підвищення за період 05.03.2019р.-04.09.2019р. з урахуванням компенсації втрати частини доходу у порядку статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення; набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що строки, визначені в рішенні, обчислюється із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”.
Суддя О.М. Шляхова