Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
16 червня 2020 р. № 520/4418/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 р., в розмірі 8865,44 грн. та провести індексацію цього розміру пенсії на підставі Постанови КМУ № 124 з 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно законодавства.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію з 16.09.2017 року. Позивач 24.01.2020 року звернувся до відповідача із письмовою заявою стосовно не здійснення перерахунку пенсії відповідно до п.4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, проте відповідач листом від 19.02.2020 року повідомив, що з 01.10.2017 року було проведено автоматичне осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На думку позивача, таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
Ухвалою суду від 07.04.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках. Також представником відповідача вказано, що оскільки пенсія позивачу була призначена до 01.10.2017 року, то відповідно до ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-VI (в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року) передбачено, що при розрахунку коефіцієнту страхового стажу визначена величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках), за період участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. При цьому, відповідно до ч.4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-VI пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Отже, позивачу лише було перераховано пенсію даного виду з урахуванням нової величини оцінки одного року страхового стажу. Також представником відповідача вказано на необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно законодавства з огляду на не оскарження останнім дій стосовно не проведення індексації його пенсії. Відтак, на переконання відповідача, позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року ухвалено, зокрема, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
При цьому, відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та він з 16.09.2017 року перебуває на обліку у відповідача.
Суд зазначає, що матеріали справи містять копію заяви позивача від 24.01.2020 року, в якій просив не здійснювати перерахунок його пенсії відповідно до п.4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 01.10.2017 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.02.2020 року №1772/02.18-20 позивача було повідомлено, що 01.11.2019 року згідно особистої заяви від 25.10.2019 року було проведено перерахунок пенсії по заробітній платі та з додаванням страхового стажу, після чого страховий стаж склав 44 роки 07 місяців 06 днів (стаж зараховано по 30.09.2019 року), коефіцієнт стажу - 0,44583, а заробітна плата для обчислення пенсії за період з 01.07.2000 року по 30.09.2019 року склала 18602,43 грн. (4404,35 грн. х 4,22365 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії). Після зазначеного перерахунку розрахунок пенсії з 01.11.2019 року становив 18602,43 х 0,44583 = 8293,52 грн. - розмір пенсії за віком + 118,08 грн. - доплата за понаднормовий стаж 9 років (1312,00 х 9%) + 453,87 грн. - доплата до старого розміру, де всього 8865,44 грн.
У адміністративному позові позивачем вказано, що таке рішення відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, починаючи з 01.10.2017, є протиправним оскільки станом на момент призначення позивачеві пенсії та до 01.10.2017 року ст. 25 Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлювалася величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках), за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148 стаття 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 встановлює, що величина оцінки року страхового стажу складає 1%. Тобто після проведеного перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року розмір останньої зменшився, у зв'язку з чим відповідачем не було залишено раніше встановлений розмір пенсії, як-то передбачено нормами пенсійного законодавства, а встановлено доплату до старого розміру пенсії. Також позивачем вказано, що відповідачем було здійснено перерахунок (індексацію) пенсії згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", після чого основний розмір пенсії позивача збільшився, але зменшена доплата до старого розміру пенсії.
Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 березня 2003 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із приписами статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VІ, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Згідно із п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що з 01.10.2017 пенсії, призначені згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Судовим розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 пенсію за віком було призначено на підставі норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.09.2017 року, що свідчить про призначення пенсії позивачу пенсії до набрання законної сили змін, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що оскільки пенсія позивачу була призначена з 16.09.2017 року, то остання підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням ч.4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням величини оцінку одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до зазначених норм розмір перерахованої пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки внесено відповідні зміни до законодавства.
Представником відповідача у наданих до суду поясненнях вказано, що проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 року згідно із Законом України №2148-VIII здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 15291,67 грн. При цьому, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсії.
При цьому, представником відповідача вказано, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку не зменшився, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Так, матеріали справи свідчать, що станом на час призначення позивачу пенсії її розмір становив 8742,24 грн., а після проведеного перерахунку з 01.10.2017 року розмір пенсії позивача склав 6567,57 грн. з урахуванням доплати до старого розміру пенсії у розмірі 2266,52 грн, що в зальному розмірі становить 8834,08 грн.
Під час розгляду справи також встановлено, що з 01.11.2019 року згідно особистої заяви від 25.10.2019 року позивачу було проведено перерахунок пенсії по заробітній платі та з доданням страхового стажу, після чого страховий стаж склав 44 роки 07 місяців 06 днів (стаж зараховано по 30.09.2019 року), коефіцієнт стажу - 0,44583. Отже, розрахунок пенсії з 01.11.2019 року є наступним: 18602,43 х 0,44583 = 8293,52 грн. - розмір пенсії + 118,08 грн. - доплата за понаднормовий стаж 9 років (1312,00 х 9%) + 453,87 грн. - доплата до старого розміру, що загалом складає 8865,44 грн.
На думку позивача, зміни, які застосовано відповідачем при перерахунку його пенсії з 01.10.2017 року є неконституційними з огляду на встановлення нового коефіцієнта страхового стажу 1% замість попереднього 1,35%.
Водночас, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Як встановлено судом, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій, що свідчить про те, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем. Крім того, судом встановлено, що загальний розмір пенсії позивача не було зменшено за рахунок встановленої доплати.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Відтак, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Суд зазначає, що прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VІІІ не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення його пенсії.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 лютого 2020 року по справі №822/3781/17.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав вважати протиправними дії відповідача щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ОСОБА_1 , а відтак, позовні вимог позивача в цій частини задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 р., в розмірі 8865,44 грн. та провести індексацію цього розміру пенсії на підставі Постанови КМУ № 124 з 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно законодавства суд зазначає, що останні є похідними від вище зазначеної позовної вимоги, а отже задоволенню також не підлягають.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.