17 червня 2020 р. Справа № 480/2377/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 26.02.2020 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою вказано, що земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди у іншої особи. Такі земельні ділянки передаються у власність чи у користування лише після припинення права власності чи користування у порядку, визначеному законом. Вважає таку відмову протиправною. Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в оскаржуваному наказі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не вказано жодної з них. Позивач при зверненні із заявою подав погодження землекористувача. Єдиним ефективним способом захисту є зобов'язання відповідача надати такий дозвіл. Просить визнати протиправною бездіяльність, яка полягала у ненаданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди в іншої особи. Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок, які перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади відбувається лише після припинення права власності чи користування в порядку, встановленому законом. Земельна ділянка не була вилучена у орендаря, тому управління правомірно відмовило позивачу у наданні дозволу. Не погоджується із позовною вимогою про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки питання надання таких дозволів є виключною компетенцією органів Держгеокадастру. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що у січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 7). До заяви було додано графічні матеріали та заяву користувача земельної ділянки - ФОП ОСОБА_2 на передачу у власність частини земельної ділянки площею 2 га позивачу, яка була посвідчена секретарем Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 9).
Наказом від 26.02.2020 №18-7935/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Повідомив з посиланням на ст.116 ЗК України, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування на них у порядку, визначеному законом (а.с. 10).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність необґрунтованою з огляду на таке.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. Відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває у оренді в іншої особи та у встановленому порядку таке право не припинено. При цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови. Жодної з наведених у частині 7 статті 118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.
Наявність у особи права користування земельною ділянкою, щодо якої подана позивачем заява, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності письмової, нотаріально засвідченої заяви, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого їх оформлення у власність для ведення особистого селянського господарства. Судом встановлено, що така заява була подана позивачем. Посвідчення заяви секретарем сільської ради відповідає положенням пункту 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про нотаріат".
Частиною 1 ст. 118 ЗК України передбачено вичерпний перелік документів, які мають бути додані до заяви, зокрема, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Також встановлена пряма заборона вимагати будь-які інші документи. У відповідності до положень зазначеної норми позивач надав відповідачу нотаріально засвідчену заяву землекористувача на відчуження позивачу частини земельної ділянки.
З приводу твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, а тому не є дискреційними.
Враховуючи, що відповідач без законних на те підстав відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає необхідним визнати протиправним наказ, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язати відповідача надати дозвіл.
На підставі ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.02.2020 №18-7935/16-20-СГ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області за межами населеного пункту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко