КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
11 червня 2020 року м.Київ №810/3929/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС від 30.01.2018 №UA125220/2018/000002/2, яким йому була визначена митна вартість імпортованого товару-жіночих колготок із синтетичних волокон з лінійною щільністю одиночної нитки менш як на 67 децитексів щодо ідентичних товарів. Вимоги позову мотивовані тим, що рішення є незаконним та таким, що порушує права та інтереси ТОВ «Сільпо-Фуд» у сфері публічно-правових відносин.
У даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб для участі у ньому.
Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому він вимоги не визнав та пояснив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів ТОВ «Сільпо-Фуд» митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994, згода на обов'язковість якої надана ВРУ, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
26.01.2018, декларантом позивача ОСОБА_1 до митного органу була подана ЄМД №UA125220/2018/700779 на «колготки жіночі із синтетичних волокон з лінійною щільністю одиночної нитки менш як 67 децитексів», виробник товару Real Knitting; ціна визначена за основним методом встановлення митної вартості товару, тобто за ціною контракту. Разом з митною декларацією були подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 22.01.2018; інвойс від 22.01.2018 №76/18; автотранспортна накладна №0999903 від 22.01.2018; декларація про походження товару №76/18 від 22.01.2018; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000070 від 26.01.2018; страховий поліс №4737 від 24.01.2018; копія зовнішньоекономічного договору №1489 від 26.07.2017; договір страхування №101023480 від 28.11.2016; договір перевезення №ЛОГ-144 від 01.08.2017; інформація про позитивні результати державних видів контролю (відмітка на автотранспортній накладній) від 24.01.2018; копія митної декларації країни-відправника №21024/151/22.01.2018.
В день одержання митної декларації та за результатом опрацювання поданих документів, позивачеві був відправлений запит про надання додаткових документів, а саме: оригіналу зовнішньоекономічного контракту від 26.07.2017 №1489 та доповнення до нього; інвойсу від 08.08.2017 №1536/17; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні документи (оригінали актів виконаних робіт та рахунок на транспортні витрати) відповідно до договору перевезення вантажу.
На виконання вимог митного органу товариством були представлені, 30.01.2018, оригінал зовнішньоекономічного контракту №1489 від 26.07.2017; договір на перевезення вантажу №ЛОГ-011 від 30.11.2016; комерційна пропозиція б/н 22.01.2018; лист від продавця про знижку б/н від 26.01.2018; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Київською обласною торгово-промисловою палатою №Ц-59 від 29.01.2018.
В той же час, декларантом не були подані на запит митниці акт виконаних робіт, що передбачений договором перевезення №ЛОГ-144 від 01.08.2017 та документи про фактично понесені витрати товариства, в тому числі, і страхові.
Крім того, подані документи не відображали витрати позивача на транспорт, рахунок-фактура від 26.01.2018 №СФ-0000070 був виписан на фірму «Тетяна», яка не є надавачам транспортних послуг. Розбіжність у розмірі страхової суми, визначеної страховим сертифікатом позивача від 24.01.2018 № 4737 (419 422,36 грн.) не підтверджена документально та не відповідає умовам п. 3.1 Генерального договору страхування, перевищує суму заявленої ним митної вартості, тобто суми інвойсу та витрат на перевезення на 111 388,05 грн.
З позивачем була проведена консультація.
Оскільки з очевидними виявленими митним органом розбіжностями спірного вантажу та страховою сумою, що не відповідає умовам договору, неможливістю встановити розміру страхових витрат та відсутністю належного документального їх підтвердження, з урахуванням того, що представлені на запит митного органу документи не усували розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості імпортованого товару, а більш того містили додаткові розбіжності, було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості імпортованого товару та визначення його ціни із застосуванням другорядного методу. Відповідач наполягав на законності та правомірності прийнятого рішення, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи кожної із сторін, якими підтверджуються заявлені вимоги та спростовуються аргументи позовної заяви, встановивши зміст та характер спірних правовідносин у співставленні із нормами чинного законодавства, якими ці відносини врегульовані, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:
26.07.2017, між «Real Knitting d.o.o» (Республіка Сербія) та ТОВ «Сільпо-Фуд» був укладений контракт купівлі-продажу товарів №1489 - жіночих колготок із синтетичних волокон з лінійною щільністю одиночної нитки менш як 67 децитекстів у кількості 39832 шт. торговельної марки Ciao Felicita), інвойсна вартість 8264,48 евро. Для митного оформлення вказаного товару декларантом була надана митна декларація №UA 125220/2018/700779, в якій вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (контракту), для обґрунтування якої також подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 22.01.2018; інвойс від 22.01.2018 №76/18; автотранспортна накладна №0999903 від 22.01.2018; декларація про походження товару №76/18 від 22.01.2018; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000070 від 26.01.2018; страховий поліс №4737 від 24.01.2018; копію зовнішньоекономічного договору №1489 від 26.07.2017; договір страхування №101023480 від 28.11.2016; договір перевезення №ЛОГ-144 від 01.08.2017; інформація про позитивні результати державних видів контролю (відмітка на автотранспортній накладній) від 24.01.2018; копію митної декларації країни-відправника №21024/151/22.01.2018.
Додатково товариством на запит митного органу представлені:
оригінал зовнішньоекономічного контракту №1489 від 26.07.2017; договір на перевезення вантажу №ЛОГ-011 від 30.11.2016; комерційну пропозицію б/н 22.01.2018; лист від продавця про знижку б/н від 26.01.2018; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Київською обласною торгово-промисловою палатою №Ц-59 від 29.01.2018.
За результатом розгляду поданих ТОВ «Фоззі-Фуд» документів Київською митницею ДФС було прийнято рішення від 30.01.2017 №UA125220/2018/000002/2 про коригування митної вартості товару, у якому зазначено, що числові значення обов'язкової складової митної вартості товарів таких як транспортні та страхові витрати мають суттєві розбіжності та не підтверджені належними документами, зокрема транспортні витрати у рахунку-фактурі на оплату міжнародного перевезення вантажу №СФ-0000070 від 25.01.2018 виписані ТОВ « фірма Тетяна» без прив'язки до договору перевезення товару від 01.08.2017 №ЛОГ144, в якому вказано перевізника - ТОВ «Темблюк-Євротранс». Додатково декларантом був наданий договір перевезення вантажу від 30.11.2016 №ЛОГ-011. Водночас, у ЕМД наявне посилання на договір перевезення від 01.08.2017 №ЛОГ-144.
Також у розділі 11 інші умови договору відсутні зразки факсимільних підписів сторін договору купівлі-продажу.
Крім того, до складу митної вартості товару входять страхові витрати (страхова премія). Кінцевий (фактичний) розмір таких витрат зазначається у виставлених рахунках-фактурах, які до митного оформлення не подавались, а отже фактичний розмір таких витрат залишився непідтвердженим, що унеможливило застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України.
Розбіжність у вартості спірного вантажу та страховою сумою, що не відповідає умовам договору, за якою була розрахована страхова премія, відсутність відомостей про кінцевий (фактичний) розмір страхової премії (витрат) надали підстави для висновку про заниження митної вартості товару.
Підпунктом 4.1, 4.2, 4.4 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 28.11.2016 № 101023480 передбачено, що кінцевий (фактичний) розмір таких витрат зазначається у виставлених рахунках-фактурах, які до митного оформлення не подавались, а отже фактичний розмір таких витрат залишився непідтвердженим.
З декларантом була проведена процедура консультації згідно ч.2 ст.58 МК України. За результатом проведеної консультації визначено другорядний метод визначення митної вартості товару 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних /подібних (аналогічних товарів).
Правове обґрунтування суду:
згідно частин 1, 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.
У відповідності з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, - частини 3 статті 53 МК України. За приписами частині 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Статтею 57 МК України передбачено вичерпний перелік методів визначення митної вартості товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Основний метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально. Метод 2-а не був застосований Митницею в зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод 2-6 не застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу даних щодо вартості операцій З подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Методи 2-в та 2-г не використані через відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу (зокрема, визначена митна вартість товару ґрунтується на митних вартостях товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено). Крім того, при виборі методу визначення митної вартості митницею проведено процедуру консультацій з декларантом.
Як підтверджено матеріалами справи при опрацюванні поданих до митного оформлення документів ТОВ «Сільпо-Фуд» була виявлена розбіжність у складової митної вартості товарів, зокрема транспортних та страхових витратах. На запит митного органу товариством не були надані документі, які підтверджують всі складові митної вартості імпортованого товару: акт виконаних робіт згідно договору перевезення вантажу від 01.08.2017 №ЛОГ-144; та документи, які б усували розбіжності у різниці страхових витрат на 111 388,05 грн. Крім того, розмір страхової суми, вказаної у страховому сертифікаті від 24.01.2018 №4737 у розмірі 419422,36 грн. не підтверджено документально.
На підставі ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - ч.4 ст.54 МК України. У відповідності до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості,- ч.6 ст.54 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як встановлено ч.2 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
Як вбачається із матеріалів справи, митним органом під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили неповні та суперечливі відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів. Виявлена митним органом невідповідність заявленої позивачем митної вартості наявній інформації щодо вартості розмитнення такого товару іншими особами, розбіжності у поданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості документах, відсутність всіх відомостей щодо складових ціни, що підлягала сплаті за товар, у своїй сукупності є достатніми підставами для витребування у декларанта додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України.
У даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів відповідач діяв відповідно до норм митного законодавства. Відповідач, надавав декларанту можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак останній всі витребувані документи щодо підтвердження заявленої митної вартості, не надав. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено. У зв'язку з неможливістю об'єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, відмовою позивача від надання додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за другорядним методом оцінки згідно ст.64 Митного кодексу; митниця у рішенні послідовно довела неможливість застосування попередніх методів, рішення митниці за формою та змістом відповідає встановленим законом вимогам, зокрема передбаченим ч.ч.2, 3, 5 ст.55 Митного кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом, Київська митниця ДФС діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваного рішення митниці не вбачається.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (ЄДРПОУ - 40720198, м.Київ, вул.Бутлерова, 1) до Київської митниці Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ - 39470947, Київська область, м.Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль") про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя Брагіна О.Є.