17 червня 2020 року № 320/2062/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заперечення представника відповідача на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №31 «Незабудка» Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 31 «Незабудка» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 10, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 09.01.2020 № 8.
Ухвалою суду від 22.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та за наявними матеріалами у справі.
26.05.2020 від представника відповідача надійшло заперечення про розгляд справи у судовому засіданні на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження,в якому заявлено клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленнм сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №П/320/2062/20 у судовому засіданні, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі характеризується незначною складністю, суд не вбачає потреби у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких конкретно яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні - залишити без задоволення.
2.Копію ухвали направити (вручити) заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.