17 червня 2020 року Справа № 280/1581/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при визначенні стажу ОСОБА_1 у вигляді 23 років 4 місяців та перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді на відповідній посаді у розмірі 86% з 01.01.2020 року за довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 15.01.2020 №08-02/86;
- зобов'язати Токмацький відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стаж її роботи на посаді судді, стаж роботи на посаді помічника прокурора Токмацького району Запорізької області, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі на денній формі навчання, та здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку стажу роботи у вигляді 35 років 2 місяців 28 днів у розмірі 90% за довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 15.01.2020 №08-02/86, без обмеження його граничного розміру, починаючи з 01.01.2020, виплативши різницю з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що при виході у відставку позивач набув право на врахування до стажу, який дає право на вихід у відставку періоду роботи в органах прокуратури Токмацького району (з 13.07.1976 до 22.06.1987), а також половини періоду навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту (з 01.09.1972 до 01.07.1976). Однак, відповідачем в порушення вимог Закону, не враховано зазначений стаж при перерахунку та виплаті довічного утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, замість чого здійснено перерахунок довічного утримання у розмірі 86% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, надав до суду відзив (вх. №18498 від 21.04.2020), в якому зазначає, що за результатами поданої 20.01.2020 ОСОБА_1 заяви про здійснення перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2020 № 08-02/86 управлінням здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 розмір якого становить 46 096,86 грн., що відповідно в процентному співвідношенні становить 86 %. Зазначає, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VII не передбачено врахування до стажу роботи на посаді судді час навчання на денному відділенні вищого навчального закладу та роботу в органах прокуратури. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 11.03.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, позовна заява приведена у відповідність вимогам КАС України.
Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1581/20. Призначено судове засідання на 12 травня 2020 року без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі постанови ВРУ № 2596-VI від 07.10.2010 звільнена з посади судді у відставку відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ.
20.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Запорізькій області (Токмацький відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) із заявою від 18.01.2020 про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2020 № 08-02/86.
Листом від 27.01.2020 вих. № 6/А-7 позивача повідомлено про здійснений на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2020 № 08-02/86 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого після перерахунку складає 46 096,86 грн., що у процентному співвідношенні дорівнює 86%. Також зазначено, що оскільки стаж позивача на посаді судді становить 23 роки 04 місяці у відділу перерахунку пенсій № 14 відсутні правові підстави для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 %.
Вважаючи такі дії протиправними та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституцією України діяльність суддів гарантується, зокрема, особливим порядком їх обрання або призначення, звільнення з посади; обмеженням прав суддів на виконання іншої оплачуваної роботи, крім викладацької, наукової та творчої; фінансуванням функціонування судів та діяльності суддів виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 126, частина 2 статті 127, стаття 128, стаття 130).
На час виходу позивача у відставку був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною третьою статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону № 2453-VI судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно із частиною першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року).
Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у рішенні Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа № П/9901/382/18).
Щодо стосується зарахування періоду роботи позивача в органах прокуратури до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як зазначалось вище, за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується, зокрема, стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до роз'яснення поняття «прокурор», яке міститься в ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (в редакції, чинній на час роботи позивача в органах прокуратури) під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
В аспекті спірних правовідносин суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскільки за змістом ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих. Роз'яснення поняття «прокурор» міститься у ст. 56 Закону № 1789-XII.
Отже, до стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 04 місяці 03 дні), половину строку навчання у вищому учбовому закладі (1 рік 11 місяців 00 дні), роботу на прокурорських посадах (09 років 11 місяців 25 днів).
А відтак стаж роботи позивача, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 35 років 02 місяці 28 днів, що в свою чергу дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.
Крім того, суд вважає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі № 541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 686/10100/15-а.
З огляду на викладене, відповідач не може перебирати на себе повноваження спеціально уповноваженого органу та самостійно обраховувати стаж судді у відставці.
Стосовно права суддів у відставці на перерахунок довічного грошового утримання у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди, слід виходити з такого.
Оклад судді є однією з складових суддівської винагороди. 15.05.2018 Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11 Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо визначення стажу ОСОБА_1 у вигляді 23 років 4 місяців та перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді на відповідній посаді у розмірі 86% з 01.01.2020 року за довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 15.01.2020 №08-02/86.
Зобов'язати Токмацький відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який надає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стаж її роботи на посаді судді, стаж роботи на посаді помічника прокурора Токмацького району Запорізької області, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі на денній формі навчання, та здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку стажу роботи у вигляді 35 років 2 місяців 28 днів у розмірі 90% за довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 15.01.2020 №08-02/86, без обмеження його граничного розміру, починаючи з 01.01.2020, виплативши різницю з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Токмацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 червня 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко