12 червня 2020 року Справа № 280/790/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, 30, код ЄДРПОУ 05467607) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування Припису та постанови про накладення штрафу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗП3617/574/АВ/П від 27.11.2019, складений інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Єременком М.К.; визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського В.В. про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП3617/574/АВ/П/ТД-ФС від 11.01.2020.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що Держпраця може здійснювати перевірки виключно керуючись вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності лише після затвердження Кабінетом Міністрів України критеріїв, якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, а також після затвердження уніфікованого акту.. Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно позивача на адресу останнього не направлявся. Крім того, 06.12.2019 позивач на свою поштову адресу отримав лист відповідача від 02.12.2019 про розгляд справи. Відтак, позивач не був повідомлений про дату та час складання протоколу та розгляд справи, що позбавило позивача можливості пред'явити факти , аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці у Запорізькій області. Крім того, позивач зазначає, що з висновками відповідача щодо порушення вимог статті 24 КЗпП. Виявлені порушення не підтверджується документами та суттю досліджуваних правовідносин між позивачем та фізичними особами. Укладені договори не містять обов'язку виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Необхідність укладення цивільно-правового договору з ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обумовлюється відсутністю необхідності систематично виконувати роботу певного виду на підприємстві. Отже підрядники самостійно в межах встановлених строків договору визначали порядок та окремі етапи роботи, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на них не розповсюджувалися. Правовідносини між позивачем та фізичними особами є цивільно-правовим і не регулюються статтею 24 КЗпП України, відтак позивачем не було допущено порушень трудового законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 26.03.2020 вх. № 14313 посилається на те, що всі норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а поширюється на Управління з питань праці лише в частині, що передбачена частиною 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, із 30.08.2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, якою затверджено новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-1V, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-1V, та Законом України «Про основі засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності», тобто законодавець прямо передбачив необхідність застосування Порядку № 823 при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Щодо зазначення в Акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 19.і 1.2019 № ЗПЗбІ7/574/АВ та Приписі про усунення виявлених порушень від 27.11.2019 № ЗПЗбІ7/574/АВ/П Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який було скасовано 14 травня 2019 року рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва, є очевидною технічною помилкою/опискою, яка виникла під час роздруківки. До Головного управління надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 26.03.2019 № 5240/04 з інформацією щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року, у якому, серед іншого, зазначено найменування страхувальника - ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр», код ЄДРПОУ, адресу страхувальника та кількість застрахованих осіб, які виконують (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року - 3 особи. Під час перевірки встановлено, що виконавці роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допущені до виконання роботи на підставі вказаних цивільно-правових угод замість трудових договорів з повідомленням ДФС України про працевлаштування, що не відповідає вимогам частини 3 статті 24 КЗпІІ України». Оскаржуваний припис винесено відповідачем у відповідності до зазначених норм чинного законодавства, а відтак є правомірним. Сам по собі припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання, його вимоги направлені лише на подальше недопущення порушення вимог законодавства про працю. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою судді від 02.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.03.2020.
Ухвалою суду від 26.03.2020 відкладено розгляд справи на 28.04.2020 у зв'язку запровадження карантинних заходів в Україні.
Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі №280/790/20 строком на 30 днів, підготовче засідання по справі відкладено на 12 травня 2020 року.
Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду у письмовому порядку.
29.04.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи в письмовому порядку. Представником відповідача 28.04.2020 подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження у зв'язку з запровадженням карантину в Україні.
Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження у справі №280/790/20 призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи здійснювати з 12 травня 2020 року у письмовому провадженні.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Публічне акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр» зареєстровано як юридична особа 24.II.1994, про що в Єдиному державному реєстрі внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за дата запису: 24.05.2006 номер запису: 1 083 120 0000 000334.
Публічне акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр» (код платника податку 05467607), юридичне місцезнаходження: 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Камяне, вул. Зелена, буд. 30. види економічної діяльності є: код КВЕД 08.11 - добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний): код КВЕД 09.90 - надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів; код КВЕД 23.70 - різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; код КВЕД 46. 73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 47.89 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
До Головного управління надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 26.03.2019 № 5240/04 з інформацією щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року, у якому, серед іншого, зазначено найменування страхувальника - ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр», код ЄДРПОУ, адресу страхувальника та кількість застрахованих осіб, які виконують (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року - 3 особи.
07.11.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області на підставі інформації отриманої із Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 24.03.2019 №5206-08 про роботодавців, в яких фізичні особи працюють на умовах цивільно-правових договорів більше року, відповідно до пп.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію у промисловості й торгівлі, ратифікованої законом України від 08.09.2004 №1985-ІV, №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1986- ІV, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 видано наказ № 2014 про проведення інспекційного відвідування ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» з питань додержання законодавства про працю у термін по 29.11.2019.
На підставі наказу оформлено направлення від 12.11.2019 № 1172 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - оформлення трудових відносин. Дата початку та дата закінчення заходу державного нагляду (контролю) з 15.11.2019 по 28.11.2019. Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) вручено 15.1 1.2019 ОСОБА_10. (в.о. директора ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр»), що підтверджується відміткою про вручення та підписом із зазначенням дати вручення.
В період з 15.11.2019 по 19.11.2019 інспектором праці Єременко М.К . проведено інспекційне відвідування ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр», за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 19.11.2019 № ЗП3617/574/АВ, яким встановлено порушення частини третьої статті 24 КЗпП України:
«ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» в особі директора ОСОБА_6. укладено цивільно-правові угоди, як Замовник з Виконавцем ОСОБА_1 з 02.01.2018 по 31.03.2018 та з 01.04.2018 по 31.12.2018. Перша угода укладена на 3 місяці, а друга на 9 місяців. Обидві угоди однаково ідентичні і кожного місяця до них складалися акти приймання-передачі робіт та розрахунок винагороди не менше від мінімальної заробітної плати з відповідними відрахуваннями та сплатою ЄСВ. В 2019 з Виконавцем ОСОБА_1 укладені однаково ідентичні між собою і з угодами 2018 цивільно-правові угоди на кожний місяць з січня по листопад 2019. Кожного місяця 2019 до них складені додаткові угоди з розрахунком суми винагороди та акти приймання-передачі робіт. За вказаними цивільно-правовими угодами відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов'язується виконати роботу з охорони об'єктів підприємства, згідно п. 3.1.2. Замовник має право будь коли здійснювати контроль стану виконання робіт, а згідно п. 3.2.1. Виконавець несе матеріальну відповідальність. Отже, виконання роботи Виконавцем з охорони об'єктів підприємства носить систематичний характер з правом Замовника здійснювати будь коли контроль за ним та покладання на нього матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і працівника, у тому числі і за наявності вакансії охоронця в штатному розписі на 2019 рік.
ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» в особі директора ОСОБА_6. укладено цивільно- правові угоди, як Замовник з Виконавцем Резніченко С.М. з 02.01.2018 по 31.03.2018 та з 01.04.2018 по 31.12.2018. Перша угода укладена на 3 місяці, а друга на 9 місяців. Обидві угоди однаково ідентичні і кожного місяця до них складалися акти приймання-передачі робіт та розрахунок винагороди не менше від мінімальної заробітної плати з відповідними відрахуваннями та сплатою ЄСВ. В 2019 з Виконавцем ОСОБА_2 укладені однаково ідентичні між собою і з угодами 2018 цивільно-правові угоди на кожний місяць з лютого по листопад 2019. Кожного місяця 2019 до них складені додаткові угоди з розрахунком суми винагороди та акти приймання- передачі робіт. За вказаними цивільно-правовими угодами відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов'язується виконати каменотесні роботи, а згідно п. 3.1.2. Замовник має право будь коли здійснювати контроль стану виконання робіт, а згідно п. 3.2.1. Виконавець несе матеріальну відповідальність. Отже, виконання каменотесної роботи Виконавцем носить систематичний характер з правом Замовника здійснювати будь коли контроль за ним та покладання на нього матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і працівника, у тому числі і за наявності вакансії каменотеса в штатному розписі на 2019 рік.
ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» в особі директора ОСОБА_6. укладено цивільно- правові угоди, як Замовник з Виконавцем ОСОБА_3. з 03.01.2018 по 30.06.2018 та з 01.07.2018 по 31.12.2018. Перша і друга угоди укладені по 6 місяців. Обидві угоди однаково ідентичні і кожного місяця до них складалися акти приймання-передачі робіт, завдання, як додатки та розрахунок винагороди не менше від мінімальної заробітної тати з відповідними відрахуваннями та сплатою ЄСВ. В 2019 з Виконавцем ОСОБА_3 укладені однаково ідентичні між собою і з угодами 2018 цивільно-правові угоди на кожний місяць з січня по листопад 2019. Кожного місяця 2019 до них складені додаткові угоди з розрахунком суми винагороди та акти приймання-передачі робіт. За вказаними цивільно-правовими угодами відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов'язується виконати роботу з обстеження залізничної колії по напряму смт. Камяне до станції Янцево, а згідно п. 3.1.2. Замовник має право будь коли здійснювати контроль стану виконання робіт, а згідно п. 3.2.1. Виконавець несе матеріальну відповідальність. Отже, виконання роботи Виконавцем з обстеження залізничної колії по напряму смт. Камяне до станції Янцево носить систематичний характер з правом Замовника здійснювати будь коли контроль за ним та покладання на нього матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і працівника, у тому числі і ознайомлення під розпис ОСОБА_3 в журналі вступного інструктажу з питань охорони праці та інструктажу з питань пожежної безпеки.
ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» в особі директора ОСОБА_6 . уклало цивільно- правові угоди, як Замовник з Виконавцем ОСОБА_4 з 02.01.2018 по 31.12.2018, тобто одна угода на 12 місяців. До цієї угоди кожного місяця складалися акти приймання-передачі робіт, завдання, як додатки та розрахунок винагороди не менше від мінімальної заробітної тати з відповідними відрахуваннями та сплатою ЄСВ. В 2019 з Виконавцем ОСОБА_4 укладена однаково ідентична з угодою 2018 цивільно-правова угода з 02.01.2019 по 31.12.2019. Кожного місяця 2019 складалися акти приймання-передачі робіт та розрахунок винагороди. За вказаними цивільно-правовими угодами відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов'язується виконати роботу з відбору фекальної води та проведення аналізів, ведення обліку по електроенергії, екології та водопостачання у відділі головного енергетика, а згідно п. 3.1.2. Замовник має право будь коли здійснювати контроль стану виконання робіт, а згідно п. 3.2.1. Виконавець несе матеріальну відповідальність. Отже, виконання роботи Виконавцем з відбору фекальної води та проведення аналізів, ведення обліку по електроенергії, екології та водопостачання у відділі головного енергетика носить систематичний характер з правом Замовника здійснювати будь коли контроль за ними та покладання на нього матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і робітника.
Таким чином, Виконавці роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допущені до виконання роботи на підставі вказаних цивільно-правових угод замість трудових договорів з повідомленням ДФС України про працевлаштування, що не відповідає вимогам частини 3 статті 24 КЗпІІ України.».
Акт особисто підписано та отримав один примірник ОСОБА_10 (в.о. директора ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр») із зауваженнями.
21.11.2019 за вх. № 16797-08 до Головного управління надійшло зауваження позивача від 21.11.2019 № 1438 на Акт інспекційного відвідування, за результатами якого відповідачем надано 25.11.2019 за вих. № 08/03.4-06/10150 відповідь.
У зв'язку з вищенаведеними порушеннями відповідачем винесено Припис про усунення виявлених порушень від 27.11.2019 № ЗШ617/574/АВ/П. Припис особисто підписав та отримав один примірник ОСОБА_10 (в.о. директора ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр») без зауважень.
Відповідно до змісту припису, в.о. директора ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» ОСОБА_10 зобов'язано усунути порушення частини 3 статті 24 КЗпП України й пунктів 2.5 та 2.12. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Про виконання цього припису зобов'язано в строк до 18.12.2019 письмово поінформувати Головне управління із долученням копій документів і надалі вимог чинного законодавства дотримуватись - постійно.
29.11.2019 за вих. №8/03.4-06/10339 на адресу ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» надійшло повідомлення про складання протоколу, відповідно до якого зазначено, що в ході здійсненого заходу державного контролю з питань додержання законодавства про працю встановлено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим просять визначити зручний час та місце для прибуття головного державного інспектора Єременка М.К. з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний лист отримано позивачем 06.12.2019 за вих. №220.
02.12.2019 за вих. №08/03.4-06/10398 на адресу ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» направлено повідомлення про розгляд справи, відповідно до якого зазначено, що відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (із змінами) справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою документів. Вказаний лист отримано 06.12.2019 за вих. №216.
Листом від 18.12.2019 за вих. №08/03.4-06/11036 на адресу ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» Головним управлінням надано відповідь, відповідно до якої роз'яснено, що діючим Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не передбачено визначення дати та часу розгляду справи, повідомлення її суб'єктам господарювання та роботодавцям, а також розгляду справи за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Вказаний лист отримано позивачем 27.12.2019 за вх.. №248.
11.01.2020 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В., розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 19.11.2019 №ЗП3617/574/АВ щодо порушень частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме 4 працівника допущено до роботи буз укладання трудових договорів. Керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абз.2 частини другої статті 256 КЗпП України накладено на ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» штраф у розмірі 500760 грн. Вказана постанова отримана позивачем 24.01.2020 за вх. №252.
Не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу та приписом, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (п. п. 6 п. 6 Положення № 96).
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок №823) (в редакції, чинній на час здійснення перевірки)..
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Порядок №823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Відповідно до п.5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з підстав, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем було порушено порядок проведення інспекційного відвідування, оскільки, на думку позивача, не було правових підстав для його проведення, оскільки у разі якщо позивач вважав, що відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування, то мав право не допускати інспекторів до проведення інспекційного відвідування, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Разом з тим, позивач відповідним правом не скористався, а навпаки надавав інспекторам відповідні пояснення та документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, у зв'язку з чим дослідженню підлягають саме результатами інспекційного відвідування.
Розглядаючи спір по суті виявлених порушень., суд не може погодитись із правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій та з обґрунтованістю висновків щодо порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі з фізичними особами, з огляду на наступне.
За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Суд зазначає, що визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
- обов'язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Проте, взаємовідносини фізичної особи і суб'єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.
За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір являється укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).
Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов'язки роботодавця залишаються за його межами.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), у справі №824/896/18-а (провадження № К/9901/10149/19).
Відповідно до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.
За приписами ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №640/1099/19.
Суд зазначає, що відповідно до частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 трудових відносин.
Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.
При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.
Так, судом встановлено, що 02.01.2018 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_4 укладено цивільно-правову угоду, предметом якої є: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: відбір фекальної води та проведення аналізів, ведення обліку по електроенергії, екології та водопостачання у відділі головного енергетика згідно замовлень Замовника, які є додатком до цього Договору. Відповідно до розділу 2 вказаного Договору, за виконану роботу Замовник виплачує виконавцеві винагороду у розмірі визначеному у замовленні (п.2.1). Доказом виконання робіт є акт приймання-передачі виконаних робіт складений Виконавцем при разовому місячному замовленні… 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018, 30.04.2018, 31.05.2018, 30.06.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018, 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018 підписано Акти приймання-передачі робіт за цивільно-правовою угодою від 02.01.2018 та здійснено щомісячний розрахунок винагороди. Крім того, 02.01.2018 між сторонами підписано Завдання на цивільно-правової угоди від 02.01.2018, згідно яких визначено строки виконання робіт помісячно.
02.01.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_4 укладено цивільно-правову угоду, предметом якої є: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: відбір фекальної води та проведення аналізів, ведення обліку по електроенергії, екології та водопостачання у відділі головного енергетика згідно замовлень Замовника, які є додатком до цього Договору. Відповідно до розділу 2 вказаного Договору, за виконану роботу Замовник виплачує виконавцеві винагороду у розмірі визначеному у замовленні (п.2.1). Доказом виконання робіт є акт приймання-передачі виконаних робіт складений Виконавцем при разовому місячному замовленні 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, 31.05.2019, 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019 підписано Акти приймання-передачі робіт за цивільно-правовою угодою від 02.01.2019 та здійснено щомісячний розрахунок винагороди.
02.01.2018 та 01.07.2018 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 укладено цивільно-правові угоди, предметом якого є обстеження залізничної колії по напрямку смт Камяне до станції Янцево згідно замовлень, які є додатками до цього договору. Вказаними угодами визначено розмір і порядок оплати, строк дії договору. 31.01.2018, 28.02.2018, 31.03.2018, 30.04.2018, 31.05.2018, 30.06.2018, 31.07.2017, 30.09.2018, 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018 між сторонами підписано акти приймання-передачі робіт за цивільно-правовими угодами та визначено розрахунки винагороди. Крім того, 02.01.2018 між сторонами підписано щомісячні завдання на виконання робіт за укладеними цивільно-правовими угодами. Якими визначено перелік робіт та їх строки виконання.
02.01.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 укладено цивільно-правову угоду, предметом якої є: замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: обстеження залізничної колії по напрямку смт Камяне до станції Янцево згідно замовлень, які є додатком до цього договору. 02.01.2020 між вказаними стонами укладено додаткову угоду №1 , відповідно до якої визначено завдання, а саме: місце проведення робіт: Запорізька область, Вільнянський район, смт Камяне, вул.. Зелена, 30; перелік робіт: обстеження залізничної колії по напрямку смт Камяне до станції Янцево; кінцевий результат: обстеження залізничної колії по напрямку смт Камяне до станції Янцево, розчистка колії у обох напрямках; строк виконання робіт 02.01.2019 - 31.01.2019; сума винагороди за виконані роботи складає 5191,31 грн.; підлягає до сплати сума винагороди 4179,00 грн. 31.01.2019 між сторонами підписано Акт №23 приймання-передачі робіт за вказаною цивільно-правовою угодою.
01.02.2019, 01.03.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 укладено аналогічні цивільно правові угоди з додатковими угодами, в яких визначено завдання, за результатами виконання яких між сторонами підписано Акти приймання-передачі робіт.
01.04.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 укладено цивільно-правову угоду, предметом якої є: завантаження продукції згідно замовлень замовника, які є додатком до цього договору. 01.04.2019 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до вказаного договору, в якій визначено завдання, а саме: перелік робіт: завантаження продукції; кінцевий результат: завантаження продукції у кількості 28 вагонів; строк виконання робіт: 01.04.2019 по 30.04.2019, сума винагороди за виконані роботи складає 8498,01 грн., підлягає до сплати 6840,90 грн.
01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019, 01.09.2019, 01.10.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 укладено аналогічні цивільно-правові угоди, до яких укладено додаткові угоди, якими визначено завдання щодо переліку робіт, їх кінцевого результату, строків виконання та суми винагороди. За результатами виконаних робіт між сторонами підписано Акти приймання-передачі робіт.
02.01.2018, 01.04.2018 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_1 укладено цивільно-правові угоди, предметом яких є: охорона об'єктів підприємства згідно замовлень замовника, які є додатками до цього договору.02.01.2018 та 01.04.2018 між сторонами підписано Завдання до цивільно-правової угоди від 02.01.2018 та цивільно-правової угоди від 01.04.2018, якими визначено щомісячні завдання, перелік робіт, строки виконання робіт. За результатами виконання робіт між сторонами щомісячно підписано Акти приймання-передачі робіт та здійснено розрахунок винагороди
01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019, 01.09.2019, 01.10.2019, 01.11.2019, між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_1 укладено цивільно-правову угоду, предметом якої є: охорона об'єктів підприємства згідно замовлень замовника, які є додатками до цього договору. До вказаних угод сторонами підписано додаткові угоди, якими визначено завдання, в яких встановлено перелік робіт, кінцевий результат, строки виконання робіт, суми винагороди за виконані роботі. За результатами виконаних робіт між сторонами підписано Акти приймання-передачі робіт.
02.01.2018, 01.04.2018 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_2 підписано цивільно-правові угоди, предметом яких є: каменотесні роботі згідно замовлень Замовника, які є додатками до цього договору. 02.01.2018 та 01.04.2018 між сторонами підписано Завдання до цивільно-правової угоди від 02.01.2018 та цивільно-правової угоди від 01.04.2018, якими визначено щомісячні завдання, перелік робіт, строки виконання робіт. За результатами виконання робіт між сторонами щомісячно підписано Акти приймання-передачі робіт та здійснено розрахунок винагороди
01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, , 01.07.2019, 01.08.2019, 01.09.2019, 01.10.2019, 01.11.2019 між ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_2 підписано цивільно-правові угоди, предметом яких є: каменотесні роботі згідно замовлень Замовника, які є додатками до цього договору. До вказаних угод сторонами підписано додаткові угоди, якими визначено завдання, в яких встановлено перелік робіт, кінцевий результат, строки виконання робіт, суми винагороди за виконані роботі. За результатами виконаних робіт між сторонами підписано Акти приймання-передачі робіт.
Вказані цивільно-правові угоди, акти приймання-передачі робіт, завдання та розрахунки винагороди долучені до матеріалів справи.
Отже, характер взаємовідносин між позивачем та фізичними особами. відповідають вимогам встановленим до цивільно-правового договору, ознаки які притаманні трудовим відносинам судом не встановлено та відповідачем не доведено.
Наведені умови цивільно-правових договорів не відповідають ознакам, що притаманні трудовому договору, зокрема з наведених вище норм законодавства, трудовим договором не встановлюється жодних обсягів роботи, строків виконання, не встановлюються жодні акти прийому-передачі, не встановлюється оплата за конкретно виконану роботу, не встановлюються відповідальність за невиконання договору, натомість трудовим договором встановлюються вимоги до працівників, зокрема щодо освіти, досвіду, кваліфікації, певних навичок чи умінь, так як робота за трудовим договором передбачається з визначення однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, тобто трудової функції в діяльності підприємства, проте укладеними цивільно-правовими договорами жодних вимог до фізичних осіб не встановлено.
З матеріалів справи судом встановлено, що замовником за укладеними цивільно-правовими договорами з виплаченої винагороди здійснювались відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ.
На підтвердження утриманих зборів позивачем надано розрахунки винагороди про суми нарахованої винагороди.
Тобто, ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» здійснювалися виплати сум винагород за цивільно-правовими договорами на користь фізичних осіб, а також відрахування та перерахування утриманих сум податкових відрахувань до державного бюджету.
Також, суд вважає помилковим доводи відповідача стосовно того, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції, оскільки цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі, і навпаки передбачають умови, що не можуть бути присутніми в трудовому договорі, а саме обов'язки, передбачені посадовою інструкцією для працівників на підприємстві не дублюють та не співпадають із змістом надання послуг за цивільно-правовими договорами.
При цьому слід відзначити, що відповідачем не було спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та виконання певного виду робіт (послуг) саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод.
У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд зазначає, що укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, яким визначено права посадових осіб - інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, з якого видно, що інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Судження посадових осіб Держпраці про відсутність цивільно-правових відносин між суб'єктом господарювання і третіми особами, які непідтверджені належними та допустимими доказами, не можуть бути підставою для висновку про допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 23.10.2019 у справі №806/2064/18 та від 22.04.2020 у справі №160/8902/18.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КАС України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.1994 року, судді, зокрема, зобов'язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались відповідно до положень Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідачем документально не доведено правомірність винесення спірної постанови та припису.
Отже, сукупність вищенаведених, встановлених обставин справи, дає суду підстави вважати, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 9613,40 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетного асигнування відповідача. Оригінали платіжного доручення №2515 від 21.02.2020 та №2388 від 03.02.2020 знаходяться в матеріалах адміністративної справи.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, 30, код ЄДРПОУ 05467607) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування Припису та постанови про накладення штрафу,, - задовольнити повістю.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗП3617/574/АВ/П від 27.11.2019, складений інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Єременком М.К.;
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП3617/574/АВ/П/ТД-ФС від 11.01.2020.
Стягнути на користь ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» судовий збір у розмірі 9613 (дев'ять тисяч шістсот тринадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення в повному обсязі складено та підписано 12 червня 2020 року.
Суддя О.О. Артоуз