17 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1244/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування при перерахунку пенсії ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 р.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 16704,01 грн.; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 123244,11 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що після проведення перерахунку його пенсії з 01.03.2018 р. відповідачем не включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які враховувались при первинному призначенні його пенсії в 2002 році. Вважає вказані дії відповідача протиправними, оскільки такі, відповідно до норм ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Окрім того, вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 не встановлює обмежень щодо врахування при визначенні розміру пенсії додаткових видів грошового забезпечення. Тому, оскільки перерахунок його пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, на такий не може поширюватися норми законодавства, прийняті після призначення пенсії, окрім випадків покращення становища такої особи. Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать принципу незворотності дії закону в часі, закріпленому в ст. 58 Конституції України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №522/2738/17.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року поновлено провадження у даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі Пз/9901/19.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року поновлено провадження у справі.
08 січня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позов №231/08 від 03.01.2019 р., відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що норми ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають необхідність проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених для поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 р., що регламентує порядок проведення перерахунку зазначених пенсій, встановлено, що додаткові види грошового забезпечення та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, не враховуються при проведенні перерахунку. Тому оскільки надбавка за особливості проходження служби 100%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 20% та премія в розмірі 33,3%, яку отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувалася, такі правомірно не вказані у довідці про розмір грошового забезпечення.
24 квітня 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги виклав в наступній редакції: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 16704,01 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 174565,52 грн.
06 травня 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги виклав в наступній редакції: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 184593,17 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 184593,17 грн.
Заявою від 03 липня 2019 року позивач позовні вимоги виклав в наступній редакції: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України та долучити до його пенсійної справи довідку Управління ДНСН України в Закарпатській області; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 на підставі довідки, виданої Управлінням ДНСН України в Закарпатській області, згідно п. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
13 серпня 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги підтримав, однак з плином часу та змінами у пенсійному забезпеченні, що відбулися з моменту звернення до суду, просив позов задовольнити з урахуванням наступного: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 17201,01 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 224622,92 грн.
08 жовтня 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги підтримав, однак з плином часу та змінами у пенсійному забезпеченні, що відбулися з моменту звернення до суду, просив позов задовольнити з урахуванням наступного: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 17201,01 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 245675,62 грн.
10 грудня 2019 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги підтримав, однак з плином часу та змінами у пенсійному забезпеченні, що відбулися з моменту звернення до суду, просив позов задовольнити з урахуванням наступного: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 17201,01 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 266728,32 грн.
21 січня 2020 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлені позовні вимоги підтримав, однак з плином часу та змінами у пенсійному забезпеченні, що відбулися з моменту звернення до суду, просив позов задовольнити з урахуванням наступного: 1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання законів України, як актів вищої сили, якими регулюються питання соціального та правового захисту, пенсійного забезпечення вищезазначеної категорії осіб, ст. 19 Конституції України перерахувати пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, вище перелічених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 17201,01 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, а також різниці між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 р. по дійсний час в сумі 276056,33 грн.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходила військову службу в структурі державних органів, що забезпечують реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту.
У зв'язку зі звільненням з військової служби у запас, що дає право на пенсію за вислугу років, ОСОБА_1 21 травня 2002 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. При цьому для обчислення пенсії органом Пенсійного фонду України враховано наступні складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 163,00 грн.;
- оклад за військове звання - 130,00 грн.;
- відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 117,20 грн.;
- додаткові види грошового забезпечення - 97,80 грн.
В подальшому пенсія ОСОБА_1 неодноразово перераховувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та станом на 01 жовтня 2017 року розраховувалась з наступних складових грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 1100,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 130,00 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років (40%) - 492,00 грн.;
- робота з таємними виробами, носіями, документами (20%) - 220,00 грн.;
- надбавка за особливо важливі завдання (50%) - 861,00 грн.;
- премія (10%) - 110,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - Управлінням ДСНС України в Закарпатській області) направило до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №203 від 28.03.2018 р., в якій було зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад - 5660,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3535,00 грн.
На підставі отриманої довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір такої визначався, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. Отже, додаткові види грошового забезпечення не були враховані органом Пенсійного фонду України при проведенні такого перерахунку.
02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перерахувати його пенсію з 01.01.2018 р. із включенням до складу грошового забезпечення, з якого вона була призначена, додаткові види грошового забезпечення.
Листом №468/К-99-01 від 16.10.2018 р. ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про те, що перерахунок його пенсії був здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. на підставі довідки про грошове забезпечення №203 від 28.03.2018 р., наданої Управлінням ДСНС України в Закарпатській області, а тому підстави для проведення повторного перерахунку відсутні.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо перерахунку пенсії без врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
20 травня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, до якої долучив нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, видану Управлінням ДСНС у Закарпатській області, в якій зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад - 5660,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3535,00 грн.;
- робота з таємними виробами, носіями, документами (20%) - 1132,00 грн.;
- надбавка за особливо важливі завдання (100%) - 10605,00 грн.;
- премія (33,3%) - 1884,78 грн.
Однак листом №370/К-99-01 від 04.06.2019 р. ГУ ПФУ в Закарпатській області знову відмовило ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії на підставі нової довідки Управління ДСНС у Закарпатській області, аргументуючи тим, що норми Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. не передбачають врахування додаткових видів грошового забезпечення. Окрім того, зазначено, що нова довідка видана відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою врегульовано питання призначення пенсій, а не їх перерахунок, тому така не може бути підставою для перегляду грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.
З огляду на видачу Управлінням ДСНС у Закарпатській області нової довідки про складові грошового забезпечення, до якої вже включені додаткові види грошового забезпечення, 03 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області перерахувати його пенсію з 01.01.2018 на підставі такої довідки згідно п. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.
Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
П. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.
Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
П. 3 Порядку №45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Наведені положення не визнані Конституційним Судом України неконституційними, на момент виникнення спірних правовідносин були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій Пенсійним фондом проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами та надання таким відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи.
Тобто перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
При цьому зазначеними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців при проведенні перерахунку. Отже, до таких (на момент виникнення спірних правовідносин) включалися виключно посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини та були чинні на момент їх виникнення, суд дійшов висновку, що такими було чітко встановлено порядок здійснення перерахунку пенсії військовослужбовцям та складові грошового забезпечення, які враховуються уповноваженим органом при здійснення такого.
Вказані законодавчі норми носили імперативний характер та довільного тлумачення не передбачали.
Судом встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року був здійснений ГУ ПФУ в Закарпатській області на підставі отриманої від Управління ДСНС у Закарпатській області довідки №203 від 28.03.2018 р., в якій були зазначені такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Вказана довідка за своєю формою повністю відповідала формі, встановленій додатком 2 до Постанови №103, до неї були включені всі види грошового забезпечення, передбачені п. 5 Порядку №45 та п. 1 постанови № 103, а тому підлягала застосуванню органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії позивача.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що положення п. 9 Порядку № 45 наділили орган Пенсійного фонду України правом перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, тому в квітні 2018 року він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та Постанови №103.
Вказані нормативно-правові акти були чинними на момент складення довідки та перерахунку пенсії, а тому підлягали застосуванню органом Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії позивача.
До такого з висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 13.03.2019 р., залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р., у зразковій справі №240/6263/18 щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії військовослужбовця на підставі довідки уповноваженого органу.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, наведеним в рішенні Верховного Суду від 13.03.2019 р. №240/6263/18, зокрема:
1) позивач: особа, звільнена з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) відповідач: територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) предмет спору: бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Тому суд вважає, що дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є правомірними та відповідали чинному на момент проведення такого законодавству.
Разом з тим, суд враховує ту обставину, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р. та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 р., в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню.
Водночас алгоритм дій, який повинен вчинити орган Пенсійного фонду України у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, після визнання нечинними положень п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 органи Пенсійного фонду України проводять перерахунок пенсії на підставі наданих уповноваженим органом довідок.
З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2019 року (після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18) Управління ДСНС у Закарпатській області видало нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначено також додаткові щорічні види грошового забезпечення.
Проте орган Пенсійного фонду України, незважаючи на втрату чинності положень Постанови №103, яким обмежено складові грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія військовослужбовців, та наявність необхідних відомостей для проведення відповідного перерахунку, відмовився здійснити такий на вимогу позивача з тих мотивів, що така довідка видана відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону, тобто для призначення пенсії.
Разом з тим, суд вважає такі мотиви формальними, оскільки пенсія позивача була призначена ще в 2002 році, а помилковість посилань уповноваженого органу на вказану статтю Закону не може бути підставою для обмеження пенсіонера в праві на отримання пенсії в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
У постанові від 10.10.2019 у справі №522/17864/15-а Верховний Суд зробив висновок про те, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що у відповідача в червні 2019 року були наявні всі необхідні матеріали та підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18. Більше того, суд зауважує, що в разі наявності в органу Пенсійного фонду України будь-яких сумнівів щодо правильності оформлення документів, поданих для перерахунку пенсії, та достовірності інформації в таких, він наділений повноваженнями щодо їх перевірки (п. 9 Порядку №45), а тому не був позбавлений можливості звернутися до Управління ДСНС у Закарпатській області із відповідним запитом.
Суд наголошує, що орган Пенсійного фонду України, як суб'єкт владних повноважень у сфері пенсійного забезпечення, не повинен формально підходити до виконання своїх повноважень та обов'язків, а його діяльність повинна бути спрямована на належне забезпечення прав пенсіонерів на гарантований Конституцією України соціальний захист.
Тому суд вважає, що з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог ст. 63 Закону.
Однак відповідач свій обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача не виконав.
Нормами Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується захист власності, тобто на мирне володіння своїм майном.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виплати зі сфери соціального забезпечення, в тому числі, пенсійні виплати, також відносяться до поняття «власності», що захищається положеннями Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у своєму рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005 р.) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).
Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
Хоча позивач у заявлених позовних вимогах просить зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 9 КАС України та факт втрати чинності з 05 березня 2019 року норм п.п. 1, 2 Постанови №103, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з урахування вищенаведеного.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснювати виплату перерахованої пенсії згідно п. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в сумі 276056,33 грн., оскільки суд не уповноважений самостійно проводити перерахунок пенсій пенсіонерів та визначати суму, що підлягає сплаті. Суд зауважує, що питання нарахування та перерахунку пнесії є виключною компетенцією органу Пенсійного фонду та проводиться на підставі визначених законодавством документів, за результатами їх попередньої перевірки.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, з 05 березня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та фактично отриманою пенсією за період з 05 березня 2019 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.
4. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін