про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
16 червня 2020 рокум. Ужгород№ 0740/1012/18 № провадження: Н/260/1/20
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Плеханової З.Б.,
при секретарі Поп Н.В.
за участю заявника: ФОП ОСОБА_1 , представник позивача: Шкорка І.М.
представник відповідача Управління Держпраці - не зявився
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 06.12.2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
05 березня 2020 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами, якою просить суд:
1. Задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
2.Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 р. та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.
Вказана заява мотивована тим, що 12.12.2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 02.02.2020 року. ,який пом'якшує відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, та відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому дана обставина є підставою для перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року в справі № 0740/1012/18 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання.
14 травня 2020 року до суду від представника Управління Держпраці у Закарпатській області надійшов відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, де він вважає, що пред'явлені вимоги є такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Положення ч1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб (так само і для Фізичних осі б-підприємців). До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).
А положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».
Крім того, зазначає, що підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, визначені статтею 361 КАС України. Набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» не є істотною для справи № 0740/1012/18 обставиною, що не була, встановлена судом під час розгляду справи в суді, а також не була і не могла, бути відомою сторонам під час судового розгляду справи в розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.
Крім цього, вказана вище обставина, не входить до переліку підстав, визначеного у ч. 2 ст. 361 КАС України, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Просить відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року в адміністративній справі №0740/1012/18.
В судовому засіданні заявник і його представник просили суд задовольнити заяву з підстав наведених вище.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак у заяві від 11.06.2020 року просив розглянути справу його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку заявника та його представника , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення такої по суті, суд дійшов наступних висновків.
6 грудня 2018 року Закарпатським окружним адміністративним судом у справі №0740/1012/18 постановлено рішення, яким відмовлено в позові фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92, згідно якої накладено штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 111 690 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів працю України, тобто за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту)
18 квітня 2019 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду дане рішення залишено в силі.
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.( ст 361 КАСУ)
Законом України від 12.12.2019 № 378-ІХ "Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України" абзац другий ч.2 ст.265 КЗпП України замінено двома новими абзацами, а саме: "Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, застосовується попередження;
-вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення".
Тобто, Законом № 378-ІХ пом'якшено відповідальність фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп, до яких відноситься і ФОП ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у пункті 46 Рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 зазначив, що відкриття внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - «втрата» судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Частиною першою статті 58 Конституції України, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотну дію в часі, крім, випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1- ргі/99 (справа про зворотну дію в часі, законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним. чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суду зазначив:
" В Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України. Положення окремих статей Конституції України, в яких насамперед визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні (стаття 35), політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме - права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті."
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).( ст. 3 Господарського кодексу України)
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.( ст. 42 ГКУ)
В даному випадку в Законі України від 12.12.2019 № 378-ІХ "Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України" відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії в часі цього закону.
У зв'язку з цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що наведена заявником обставина не є нововиявленою у розумінні статті 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року в адміністративній справі №0740/1012/18, а тому підстави для задоволення заяви фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.
Викладена позиція узгоджується також із судовою практикою, а саме: Ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 року у справі №560/575/19.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно із статтею 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 06.12.2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд протягом пятнадцяти днів.
Суддя З.Б.Плеханова Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.06.20