16 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1396/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не вчинення за заявою ОСОБА_1 від 06.09.2019 р. дій, спрямованих на проведення перерахунку пенсії позивачу згідно пенсійної справи №0702003570 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, а саме: з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити заходи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2018 р., якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ №103) та провести перерахунок і виплату позивачу ОСОБА_1 пенсії загальною сумою (включаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", враховуючи посадовий оклад, оклад зі військове звання, надбавку за вислугу років та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, станом на 01.03.2018 р., починаючи з 01.01.2018 р., з урахуванням виплаченого.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що після проведення перерахунку його пенсії у травні 2018 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які враховувались при первинному призначенні його пенсії в 2012 році, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області враховані не були. В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 р., що набрало законної сили 05 березня 2019 року, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 скасовано, а тому його пенсія підлягала перерахунку з урахуванням усіх складових видів грошового забезпечення. Незважаючи на це, орган Пенсійного фонду України такий перерахунок не здійснює, обґрунтовуючи свою бездіяльність тим, що будь-яких актів щодо визначення умов, порядку та розміру перерахунку пенсії внаслідок визнання нечинними норм постанови Кабінету Міністрів України №103 не приймалось.
23 жовтня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовні вимоги №35819/07.02 від 18.10.2019 р., в якому проти позову заперечив. Так, зокрема, зазначив, що норми ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовців у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. встановлено перерахувати пенсії військовослужбовцям з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Включення інших складових грошового забезпечення при проведенні з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії не передбачено. На виконання вказаних законодавчих норм Служба безпеки України направила до органу Пенсійного фонду України довідку, в якій були відсутні відомості про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , на підставі якої і був проведений перерахунок пенсії позивача. Зауважує, що до повноважень органу Пенсійного фонду України не віднесено самостійне визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, що є обов'язком роботодавця.
25 жовтня 2019 року позивач надіслав до Закарпатського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій проти аргументів відповідача заперечує та вважає такі безпідставними. Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. жодним чином не зменшує складові грошового забезпечення, з яких нараховується пенсія, не скасовує та не виключає додаткові види грошового забезпечення. Окрім того, вказана постанова в частині, що стосується підстав для перерахунку пенсії, визнана протиправною та нечинною. А тому вважає, що він має право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/1/19.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року поновлено провадження у справі.
05 травня 2020 року позивач подав до суду заяву про аргументи, міркування і додаткові пояснення щодо предмета спору, в якій звертає увагу суду на те, що висновки Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/1/19 не можуть бути враховані судом у спірних правовідносинах, оскільки в таких відсутні ознаки типової справи. Вважає, що для ефективного захисту та поновлення його порушених прав орган Пенсійного фонду України повинен здійснити заходи, зокрема, направити списки осіб до уповноважених органів для проведення перерахунку пенсії. Однак такі здійснені не були. Тому стверджує, що визнання положень постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. нечинними фактично означає, що дії органу Пенсійного фонду України при перерахунку його пенсії у 2018 році призвели до порушення законодавчих норм, а тому він має право на перерахунок пенсії з 05.03.2019 р.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Служби безпеки України.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби у запас, що дає право на пенсію за вислугу років, Служба безпеки України в Закарпатській області звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - в ГУ ПФУ в Закарпатській області) з поданням №130 від 27.12.2013 р. про призначення ОСОБА_1 пенсії.
За результатами розгляду вказаного подання протоколом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 15.01.2014 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 27 років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. При цьому для обчислення пенсії органом Пенсійного фонду України враховано наступні складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 1300,00 грн.;
- оклад за військове звання - 130,00 грн.;
- відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 572,00 грн.;
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі, надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень - 15%, надбавка за особливо важливі завдання - 100%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50%; премія 78% - 5871,17 грн.
В подальшому на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області направлено до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №68 від 06.04.2018 р., в якій було зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад - 6340,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3875,00 грн.
На підставі отриманої довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір такої визначався, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. Отже, додаткові види грошового забезпечення не були враховані органом Пенсійного фонду України при проведенні такого перерахунку.
06 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести перерахунок і доплату з 01 березня 2018 року (день набуття чинності Постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії із урахуванням:
- посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, які передбачені із 01 березня 2018 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, і які зазначені в Довідці №68 від 06.04.2018 р., наданої Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області, яка наявна в пенсійній справі №0702003570;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, підвищень, премії), а саме з урахуванням надбавки за умови режимних обмежень (за секретність), надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за ОРД і премії, згідно документів, наявних у пенсійні справі №0702003570 (грошового атестату з додатком та протоколу призначення пенсії).
Листом №619/М-99-01 від 20.09.2019 р. ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про те, що врахування додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовцям не було передбачено постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р., що була чинна на момент проведення такого. Стосовно посилання заявника на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 р. зазначило, що таке набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не вчинення за його заявою від 06 вересня 2019 року дій, спрямованих на проведення перерахунку його пенсії, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, а саме: з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з 01 березня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон).
Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.
Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
П. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.
Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
П. 3 Порядку №45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Наведені положення не визнані Конституційним Судом України неконституційними, на момент виникнення спірних правовідносин були чинними, а отже підлягали застосуванню при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону пенсій Пенсійним фондом проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами та надання таким відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи.
Тобто перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
При цьому зазначеними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців при проведенні перерахунку. Отже, до таких (на момент виникнення спірних правовідносин) включалися виключно посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини та були чинні на момент їх виникнення, суд дійшов висновку, що такими було чітко встановлено порядок здійснення перерахунку пенсії військовослужбовцям та складові грошового забезпечення, які враховуються уповноваженим органом при здійснення такого.
Вказані законодавчі норми носили імперативний характер та довільного тлумачення не передбачали.
Судом встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 в квітні 2018 року був здійснений ГУ ПФУ в Закарпатській області на підставі отриманої від Управління Служби безпеки України довідки №68 від 06.04.2018 р., в якій були зазначені такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Вказана довідка за своєю формою повністю відповідає формі, встановленій додатком 2 до Постанови №103, до неї були включені всі види грошового забезпечення, передбачені п. 5 Порядку №45 та п. 1 постанови № 103, а тому підлягала застосуванню органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії позивача.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що положення п. 9 Порядку № 45 наділили орган Пенсійного фонду України правом перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та Постанови №103.
Вказані нормативно-правові акти були чинними на момент складення довідки та перерахунку пенсії, а тому підлягали застосуванню органом Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії позивача.
До такого з висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 13.03.2019 р., залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р., у зразковій справі №240/6263/18 щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України при проведенні перерахунку пенсії військовослужбовця на підставі довідки уповноваженого органу.
Суд відхиляє твердження позивача, щодо неможливості врахування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18, оскільки така відповідає ознакам типової справи, наведеним в рішенні Верховного Суду від 13.03.2019 р. №240/6263/18, зокрема:
1) позивач: особа, звільнена з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) відповідач: територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) предмет спору: бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд також враховує, що у п. 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Окрім того, право держави встановлювати законодавчі обмеження щодо розміру соціальних виплат узгоджується також з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України», в якому суд, розглянувши скаргу, зазначив, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. Зменшення розміру пенсії могло бути обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна.
Стосовно посилань позивача в обґрунтування обов'язку органу Пенсійного фонду провести перерахунок його пенсії з 01 березня 2018 року на рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 р., яким визнано нечинним п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, суд зазначає наступне.
Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню.
Разом з тим, враховуючи перспективний характер судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 р. не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки як позовні вимоги, так і подана до ГУ ПФУ в Закарпатській області заява від 06.09.2019 р. стосуються перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року, тобто до ухвалення такого. А тому у органу Пенсійного фонду України були відсутні підстави для її задоволення.
Суд зауважує, що дії чи бездіяльність органу Пенсійного фонду України, що стосуються перерахунку пенсії з 05 березня 2019 року можуть бути предметом окремого позову. Проте, незважаючи на твердження позивача у поданій до суду заяві від 05.05.2019 р., про обов'язок ГУ ПФУ в Закарпатській області перерахувати його пенсію з 05 березня 2019 року, з відповідною вимогою до суду ОСОБА_1 не звертався.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін