17 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/1759/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В проваджені Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/1759/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 18.02.2019 та зобов'язано Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби -18.02.2019.
Керуючись приписами ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.
Оскільки судом в рішенні від 04.05.2020 не вирішено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні позивача з військової служби 18.02.2019 по день набрання законної сили рішенням, суд дійшов висновку про необхідність ухвалити додаткове судове рішення з метою вирішення вказаної вимоги позивача.
Згідно з п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
З огляду на досліджувані матеріали, судом під час розгляду справи встановлено, що для проведення розрахунків належної до стягнення суми суд має встановити розмір недоплаченої суми та визначити істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника. Водночас, у матеріалах справи відсутні розрахунки суми недоплаченої компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до п.242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
У даному випадку мало місце виключення позивача зі списку особового складу без проведення остаточного розрахунку, а саме не виплачено індексацію грошового забезпечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов в цій частині є передчасним, а тому не підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене, з метою встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне винести додаткове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні позивача з військової служби 18.02.2019 по день набрання законної сили рішенням слід відмовити.
Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з Житомирського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні ОСОБА_1 з військової служби 18.02.2019 по день набрання законної сили рішенням слід відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва