(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
17 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/1759/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону (в/ч 1495) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В проваджені Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/1759/20 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону (в/ч 1495) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 18.02.2019 та зобов'язано Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби -18.02.2019.
27 травня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про надання роз'яснення рішення суду. В обґрунтування вказано, що рішення суду є незрозумілим в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні позивача з військової служби 18.02.2019.
Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з Житомирського прикордонного загону (в/ч 1495) Державної прикордонної служби України середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні ОСОБА_1 з військової служби 18.02.2019 по день набрання законної сили рішенням відмовлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною 2 статті 254 КАС України визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як видно зі змісту заяви, позивач просить роз'яснити рішення суду, яке є незрозумілим в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати сум при звільненні позивача з військової служби 18.02.2019.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.06.2018 в справі № 826/1598/15.
З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2020.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2020.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва