Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 червня 2020 р. Справа№200/1779/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0085944903, зобов'язання вчинити певні дії,-
17 лютого 2020 року шляхом надсилання поштою позивач, Державне підприємство "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФФС у Донецькій області від 22 серпня 2019 року №0085944903, яким ДП "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1" зобов'язано сплатити штраф у з податку на додану вартість у сумі 80765,53грн;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1", щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 235 805,10грн по вказаним у додатку платежам до податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2019 року №0085944903.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 вересня2019 року за результатами проведеної камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області було складено акт №602/05-99-49-03/34032208 з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року за висновками якого податковим органом встановлено порушення строку сплаті суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16. п.57.1 сг.57. п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. 29 серпня 2019 року підприємством було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 22 серпня 2019 року № 0085944903 про сплачу штрафу у сумі 80 765,53грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання в сумі 403 827,65грн. з подачку на додану вартість.
Не погодившись із даним рішенням, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1» звернулось зі скаргою від 06 вересня 2019 року №11764 до Державної фіскальної служби України, про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яка рішенням відповідача від 06 листопада 2019 року №8504/6/99-49-03/34032208 була залишена без розгляду.
Вважає вказане податкове повідомлення-рішення прийнятим із суттєвим порушенням норм Податкового кодексу України.
20 березня 2020 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що позивач узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2015 року сплатив лише у липні, серпні 2019 році: платіжними дорученнями відображеними у акті камеральної перевірки, термін визначений п. 102.1. ст. 102 ПК України не минув, оскільки повинен обчислюватись саме з дати фактичної сплати (погашення) узгодженої суму податкових зобов'язань - дати припинення здійснення платником неправомірної бездіяльності/а.с.123-129/.
Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху/а.с.112-113/.
3 березня 2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви/а.с.116-117.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи/а.с.119/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відмовлено у заміні відповідача /а.с.183/.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження/а.с.184/.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.п.2 п.9 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відмову суду у розгляді справи за правилами загального позовного провадження, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34032208. Позивач як платник податків перебуває на обліку у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області (Вугледарське відділення). Є платником податку на додану вартість.
21 вересня 2015 року ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в якій визначена сума податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету в розмірі 11 557 081грн.
Підприємством були здійснені платежі з податку на додану вартість: платіжне доручення №1594 від 10 липня 2019 року на суму 754,83грн; платіжне доручення №1602 від 11 липня 2019 року на суму 1273грн; платіжне доручення №1620 від 12 липня 2019 року на суму 1075,33грн; платіжне доручення №1633 від 15 липня 2019 року на суму 1955,83грн; платіжне доручення №1646 від 15 липня 2019 року на суму 7293грн; платіжне доручення №1670 від 16 липня 2019 року на суму 1106,67грн; платіжне доручення №1696 від 17 липня 2019 року на суму 7788грн; платіжне доручення №1679 від 17 липня 2019 року на суму 986,67грн; платіжне доручення №1717 від 18 липня 2019 року на суму 19000грн; платіжне доручення №1705 від 18 липня 2019 року на суму 941,67грн; платіжне доручення №1739 від 19 липня 2019 року на суму 1128грн; платіжне доручення №1758 від 19 липня 2019 року на суму 62000грн; платіжне доручення №1765 від 22 липня 2019 року на суму 2453,33грн; платіжне доручення №1806 від 23 липня 2019 року на суму 1068,33грн; платіжне доручення №1831 від 23 липня 2019 року на суму 43000грн; платіжне доручення №1842 від 24 липня 2019 року на суму 16000грн; платіжне доручення №1834 від 24 липня 2019 року на суму 2076,67грн; платіжне доручення №1845 від 25 липня 2019 року на сум 620грн; платіжне доручення №1853 від 25 липня 2019 року на суму 8730грн; платіжне доручення №1865 від 26 липня 2019 року на суму 496,66грн; платіжне доручення №1877 від 26 липня 2019 року на суму 8300грн; платіжне доручення №1884 від 29 липня 2019 року на суму 941,67грн; платіжне доручення №5023 від 30 липня 2019 року на суму 800грн; платіжне доручення №1894 від 30 липня 2019 року на суму 1561,67грн; платіжне доручення №1921 від 30 липня 2019 року на суму 43000грн; платіжне доручення №5024 від 31 липня 2019 року на суму 600грн; платіжне доручення №1928 від 31 липня 2019 року на суму 1709,17грн; платіжне доручення №1936 від 31 липня 2019 року на суму 2000грн; платіжне доручення №1934 від 31 липня 2019 року на суму 32300грн; платіжне доручення №1939 від 01 серпня 2019 року на суму 1011,67грн; платіжне доручення №1941 від 01 серпня 2019 року 18100грн; платіжне доручення №1948 від 02 серпня 2019 року на суму 1152,50грн; платіжне доручення №1957 від 02 серпня 2019 року на суму 6500грн; платіжне доручення №1963 від 05 серпня 2019 року на суму 2302,50грн; платіжне доручення №1977 від 06 серпня 2019 року на суму 935,83грн; платіжне доручення №1988 від 06 серпня 2019 року на суму 29089,46грн; платіжне доручення №1989 від 06 серпня 2019 року на суму 21 8727,27грн; платіжне доручення №1990 від 06 серпня 2019 року на суму 45916,97грн; платіжне доручення №1991 від 06 серпня 2019 року на суму 1166,30грн; платіжне доручення №1594 від 10 липня 2019 року на суму 754,83грн; платіжне доручення №1602 від 11 липня 2019 року на суму 1273грн; платіжне доручення №1620 від 12 липня 2019 року на суму 1075,33грн; платіжне доручення №1633 від 15 липня 2019 року на суму 1995,83грн; платіжне доручення №1664 від 15 липня 2019 року на суму 4824,74грн; платіжне доручення №1646 від 15 липня 2019 року на суму 7293грн; платіжне доручення №1670 від 16 липня 2019 року на суму 1106,67грн; платіжне доручення №1696 від 17 липня 2019 року на суму 7788грн; платіжне доручення №1679 від 17 липня 2019 року на суму 986,67грн; платіжне доручення №1717 від 18 липня 2019 року на суму 19000грн; платіжне доручення №1705 від 18 липня 2019 року на суму 941,67грн; платіжне доручення №1739 від 19 липня 2019 року на суму 1128грн; платіжне доручення №1758 від 19 липня 2019 року на суму 62000грн; платіжне доручення №1765 від 22 липня 2019 року на суму 2453,33грн; платіжне доручення №1806 від 23 липня 2019 року на суму 1068,33грн; платіжне доручення №1831 від 23 липня 2019 року на суму 43000грн; платіжне доручення №1842 від 24 липня 2019 року на суму 16000грн; платіжне доручення №1834 від 24 липня 2019 року на суму 2076,67грн; платіжне доручення №1845 від 25 липня 2019 року на суму 620грн; платіжне доручення №1853 від 25 липня 2019 року га суму 8730грн; платіжне доручення №1865 від 26 липня 2019 року на суму 496,66грн; платіжне доручення №1877 від 26 липня 2019 року на суму 8300грн; платіжне доручення №1884 від 29 липня 2019 року на суму 941,67грн; платіжне доручення №5023 від 30 липня 2019 року на суму 800грн; платіжне доручення №1894 від 30 липня 2019 року на суму 1561,67грн; платіжне доручення №1921 від 30 липня 2019 року на суму 43000грн; платіжне доручення №5024 від 31 липня 2019 року на суму 600грн; платіжне доручення №1928 від 31 липня 2019 року на суму 1709,17грн; платіжне доручення №1936 від 31 липня 2019 року на суму 2000грн; платіжне доручення №1934 від 31 липня 2019 року на суму 32300грн; платіжне доручення №1939 від 01 серпня 2019 року на суму 1011,67грн; платіжне доручення №1941 від 01 серпня 2019 року на суму 18100грн; платіжне доручення №1948 від 02 серпня 2019 року на суму 1152,50грн; платіжне доручення №1957 від 02 серпня 2019 року на суму 6500грн; платіжне доручення №1963 від 05 серпня 2019 року на суму 2302,5грн; платіжне доручення №1991 від 06 серпня 2019 року на суму 1166,30грн; платіжне доручення №1989 від 06 серпня 2019 року на суму 21827,27грн; платіжне доручення №1988 від 06 серпня 2019 року на суму 29089,46грн; платіжне доручення №1990 від 06 серпня 2019 року на суму 45916,97грн; платіжне доручення №1977 від 06 серпня 2019 року на суму 935,83грн/а.с.30-119/.
Контролюючий орган зараховував сплачені платником кошти в рахунок погашення податкового боргу за декларацією з ПДВ за серпень 2015 року згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що сторонами не заперечується.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 08 серпня 2019 року №602/05-99-49-03/34032208.
Згідно висновку акту дані камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість свідчать про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу в частині несвоєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності/а.с.13-15/.
На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 22 серпня 2019 року №0085944903, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 1379, 1380, 1381,1384,1385,1386,1387,1388,1391, 1392,1393, 1394,1395, 1398, 1399, 1400, 1401, 1401, 1402, 1402, 1405, 1406, 1406, 1406, 1406, 1406 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 403827,65грн. ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 80765,53грн/а.с.16/.
Крім того з облікової картки позивача по податку на додану вартість за 2019 рік вбачається нарахування пені за вищенаведеними сплатами на суму 235805,10грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 06 листопада 2019 року №8504/6/99-00-08-05-05 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін/а.с.28-29/.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Згідно пункту 202.1. ст. 202 Податкового кодексу звітним (податковим) періодом (по податку на додану вартість) є один календарний місяць.
Відповідно до п.п. 203.1 та 203.2ст. 203 вказаного Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Статтею 87 Податкового Кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
За приписами п. 87.9 даної статті у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм Податкового кодексу України контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено за порушення, що були встановлено в ході камеральної перевірки.
Відповідно до п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 76.3 ст. 76 даного Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 ст. 102 Кодексу визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Існування щодо позивача обставин, про які йдеться в п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України, судом не встановлено.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже застосований оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф є грошовим зобов'язанням позивача, на яке розповсюджується приписи статті 102 Кодексу.
Граничний строк подання платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року - 21 вересня 2015 року, граничний строк сплати податкового зобов'язання 01 жовтня 2015 року, і з огляду на вказані положення законодавства, відповідач мав право провести камеральну перевірку платника податків не пізніше закінчення 1095 днів з вказаної дати.
В порушення вимог законодавства контролюючий орган поза межами встановлених Кодексом строків (1095 днів) - 08 серпня 2019 року провів перевірку позивача та за результатами такої перевірки 22 серпня 2019 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень.
Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу, з огляду на що податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу у сумі 80765,53грн. підлягає скасуванню.
Крім того позивачем ставиться питання про зобов'язання відповідача зменшити нараховану пеню з податку на додану вартість у розмірі 235 8805,10грн.
Підпунктом14.1.162 п.14.1ст.14 ПК України визначено, що пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту14.1.175пункту14.1ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом129.3.1 статті129 податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пункт 131.2. ст. 131 ПК України визначає, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Алгоритм визначення сум грошових зобов'язань міститься в статті 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов'язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3статті54 ПК України).
Приписи податкового кодексу України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов'язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені заст. 129 ПК України не встановлено.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 07.04.2016 року № 422 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року за № 751/28881 передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків) (п. 2 ч. 1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника", розділ ІI. "Інтегрована картка платника").
Абзаци 4, 7 п. 1 глави 1 Розділу VI Порядку № 422, визначають, що при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов'язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) включно.
Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Відповідно до п. 42-1.2. ст.42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
З наведеного вбачається, що пеня на суму узгодженого податкового зобов'язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.
Оскільки камеральна перевірка була здійснена з порушенням строків передбачених на її проведення, то пеня нарахована із порушенням статті 129 ПК України, ІКП позивача підлягає коригуванню шляхом зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 235805,10 грн. по вказаним у розрахунку до податкового повідомлення рішення від 22 серпня 2019 року № 0085944903 платежам.
За приписами пункту 129.2. статті 129 Податкового кодексу разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
За таких обставин вимога позивача стосовно зменшення пені також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов та визнає протиправними та скасовує податкове повідомлення-рішення №0085944903 від 22 серпня 2019 року, і зобов'язує відповідача зменшити нараховану пеню у розмірі 235 805,10 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 4748,56грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1"(вул. Магістральна, 4, м. Вугледар, 85670, ЄДРПОУ 34032208) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул.Таганрозької дивізії,130, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення-рішення №0085944903, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 серпня 2019 року №0085944903, яким до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" застосований штраф у сумі 80765,43 грн.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП "Шахтоуправлління "Південнодонбаське №1", щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 235 805,10грн по вказаним у додатку платежам до податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2019 року №0085944903.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. Таганрозької дивізії,130, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 39406028) на користь Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (ЄДРПОУ: 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) судовий збір у розмірі 4748,56грн.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 17 червня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов