17 червня 2020 року Справа № 160/5489/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без участі сторін справи справу за позовом Дочірнього підприємства «Завод «Динамо - Сілейр» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Завод «Динамо - Сілейр» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку позивача НОМЕР_1 в АТ «АБ «Радабанк», який був накладений на підставі постанови від 20.05.2020 ВП №62127278;
- зняти арешт на кошти, що містяться на поточному рахунку позивача НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «Радабанк», накладений постановою відповідача від 20.05.2020 у ВП№62127278.
В обґрунтування позову зазначено, що накладаючи арешт на рахунок НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «Радабанк», який є рахунком зі спеціальним режимом, з огляду на те, що з нього здійснюється нарахування заробітної плати та обов'язкових державних платежів, відповідач діяв усупереч нормам прямої заборони, чим допустив порушення прав позивача та його працівників.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що у листі АТ «АБ «Радабанк», який надійшов на адресу відповідача, відсутня інформація щодо цільового призначення рахунків позивача.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2020 державним Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №62127278 прийнято постанову про арешт коштів боржника - позивача у справі.
Вказаною постановою відповідачем накладено арешт на грошові кошти, що містяться, у тому числі на рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «Радабанк», код 306500.
Позивач просить скасувати арешт на кошти, що знаходяться на такому рахунку, у зв'язку з чим і звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404).
Відповідно до статті 1 Закону 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно з частиною 3 статті 52 Закону 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до статті 56 Закону 1404, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону 1404 забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404 у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №916/73/19, від 10.10.2019 №916/1572/19.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується випискою з банківського рахунку № НОМЕР_1 , АТ «АБ «Радабанк», код 306500, вказаний рахунок використовується позивачем, у тому числі й для виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплати інших обов'язкових платежів, податків та зборів, тобто, є рахунком зі спеціальним режимом.
Про вказані обставини позивач повідомляв державного виконавця, проте останнім вказана інформація була проігнорована, у зв'язку з чим допущено протиправну бездіяльність, оскільки норми спеціального Закону 1404 містять пряму заборону щодо накладення арешту на кошти на рахунках платників, з яких здійснюється виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплати інших обов'язкових платежів, податків та зборів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що накладаючи арешт на кошти, що містяться на поточному рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «Радабанк», відповідач допустив порушення вимог законодавства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. (квитанція від 21.05.2020 №19417) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.241-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Дочірнього підприємства «Завод «Динамо - Сілейр» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо не зняття арешту, накладеного на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку Дочірнього підприємства «Завод «Динамо - Сілейр» НОМЕР_1 в АТ «АБ «Радабанк», який накладений на підставі постанови від 20.05.2020 ВП №62127278.
Зняти арешт на кошти, що містяться на поточному рахунку позивача НОМЕР_1 , відкритому в АТ «АБ «Радабанк», накладений на підставі постанови від 20.05.2020 у ВП№62127278.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь Дочірнього підприємства «Завод «Динамо - Сілейр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська