22 травня 2020 року Справа №160/3535/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд адміністративної справи №160/3535/20 за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати мені грошової компенсації за невикористані в 2015, 2016, 2017 роках щорічні додаткові відпустки, встановлені учасникам бойових дій Законом України «Про правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити належну мені грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення, на яке я мав право станом на день звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
04 травня 2020 року представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернувся до суду із клопотанням, в якому просить перейти до розгляду справи №160/3535/20 за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що заявлені позивачем вимоги мають великий резонанс серед військовослужбовців та результат прийнятого судом рішення в даній справі в майбутньому буде відігравати дуже велике значення для військовослужбовців не тільки військової частини НОМЕР_1 , а і для військовослужбовців Національної гвардії України в цілому та відповідно інших військових формувань, тобто питання в подальшому стосуватиметься виплати значних коштів з державного бюджету України.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Згідно із приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд вважає, що сторонами надані у повному обсязі письмові докази для прийняття судом об'єктивного та законного судового рішення а тому не вбачає підстав для призначення розгляду адміністративної справи №160/3535/20 з викликом сторін.
Слід зазначити, що у поданому представником відповідача до суду клопотанні не обґрунтовано, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 12, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 248, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд адміністративної справи №160/3535/20 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник