Рішення від 08.06.2020 по справі 120/1184/20-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 червня 2020 р. Справа № 120/1184/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області, в якому просить:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року в сумі 4847,90 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2016 року по 30.10.2017 року включно в сумі 3005.00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період проходження ним служби у патрульній поліції з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року він відпрацював 116 нічних змін. Однак, доплата за службу в нічний час за ці зміни не виплачувалась, що, на думку позивача, є порушенням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Крім того, відповідачем протиправно не виплачено заборгованість по індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи.

05.04.2020 року представником відповідача подано відзив (вх.№10524/20) та клопотання про продовження строків подачі такого, які підписані представником відповідача Н. Липовською, однак такі не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно пункту 11 частини 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Водночас, частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

Слід зазначити, що окрім довіреності, представником ДПП НПУ не надано жодних документів на право представництва чи самопредставництва, зокрема, ордеру адвоката або положення про юридичну особу, які уповноважують представника Н. Липовську діяти/підписувати заяви від імені ДПП.

Відтак, суд доходить висновку, що відзив/клопотання підписано особою, яка не має права підписувати їх. А отже, при розгляді справи не беруться до уваги доводи викладені у них.

Розглянувши надані документи, дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 19.02.2016 року по теперішній час проходить службу в поліції 4 роти батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.

У період з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи на службі відпрацював 116 нічних змін, з урахуванням відпусток, лікарняних та вихідних днів.

Оскільки, за вказаний період роботи, ОСОБА_1 не виплачувалась доплата за службу в нічний час, він звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині стягнення доплати за службу в нічний час, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 постановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Водночас, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання), визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок №260).

Згідно пункту 3 Розділу І вказаного Порядку, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, за період з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року включно, позивач відпрацював в УПП у Вінницькій області 116 нічних змінах, що підтверджується листом за вих. № 09/зі/41/21/01-2020 УПП у Вінницькій області ДПП від 27.02.2020 року.

З урахуванням пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260, ОСОБА_1 , виходячи із посадового окладу 2470 грн, повинна бути виплачена доплата за службу в нічний час за період з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року у загальній сумі 4847,90 грн, а тому, в цій частині позов підлягає до задоволення, що підтверджується розрахунком доплати за службу в нічний час (а.с. 6).

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2016 року по 30.10.2017 року в сумі 3005 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (на час виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб - сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауваживши, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З урахуванням викладеного, вимог Закону практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що відповідач, не здійснивши нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення в період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року, порушив вимоги Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078. Відтак, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 3 005 грн.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про розподіл судових витрат, відповідно ст. 139 КАС, судом не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 року по 31.01.2018 року включно в сумі 4847,90 грн. (чотири тисячи вісімсот сорок сім гривень 90 коп).

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2016 року по 30.10.2017 року включно в сумі 3005 грн. (три тисячі п'ять гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , Ел . пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, Київська область, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, Код ЄДРПОУ-40108646, тел.: (044) 287-82-82).

Третя особа - Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області (21010, вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, ел. пошта: Vinnitsya@patrol.police.gov.ua).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар

Попередній документ
89853257
Наступний документ
89853259
Інформація про рішення:
№ рішення: 89853258
№ справи: 120/1184/20-а
Дата рішення: 08.06.2020
Дата публікації: 22.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (12.08.2020)
Дата надходження: 12.08.2020
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
05.11.2020 00:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд