м. Вінниця
17 червня 2020 р. Справа № 126/396/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
19.02.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Бершадського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність рішення відповідача про стягнення переплати пенсії з огляду на те, що згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надміру виплачені суми пенсії підлягають стягненню лише внаслідок зловживань з боку пенсіонера чи подання неправомірних відомостей, яких у даному випадку не було.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 24.02.2020 матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
19.03.2020 відповідні матеріали надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду (далі - ВОАС).
Ухвалою ВОАС від 23.03.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано заявнику у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме сплатити судовий збір за звернення з даним позовом.
06.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої, як доказ сплати судового збору, приєднано квитанцію №0.0.1666397082.1 від 02.04.2020.
Однак, з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі, під час повторного дослідження матеріалів позовної заяви, було встановлено, що остання не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
З огляду на це, ухвалою ВОАС від 07.04.2020 позовну заяву повторно залишено без руху та запропоновано позивачу уточнити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги або зміст позовних вимог.
22.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додано позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
25.05.2020 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Так, представник пенсійного фонду зазначив, що позивач з 01.06.2017 отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (як особа з інвалідністю ІІІ групи), обчислену за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як непрацюючий пенсіонер, оскільки за записами його трудової книжки ОСОБА_1 звільнений з роботи 19.01.2017. Разом з тим, рішенням Бершадського районного суду Вінницької області №126/471/17 від 10.06.2019 та довідки №446 від 25.09.2019, позивача поновлено на роботі на посаді інженера - теплотехніка Бершадського МДП ДП "Укрспирт" 19.01.2017. З огляду на поновлення позивача на посаді, розмір пенсії останнього був приведений у відповідність до норм чинного законодавства та за період з 01.06.2017 по 31.10.2019 обчислено суму надмірно виплачених коштів в розмірі 12595,01 грн. Таким чином, на переконання представника відповідача, приймаючи оскаржуване рішення від 22.11.2019 за №8 ГУ ПФУ у Вінницькій області діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Крім того, 25.05.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у зв'язку з введенням на всій території України встановлено карантин. Подання останньої зумовлено пропущенням пенсійним фондом визначеного судом 15 денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд зазначає, що відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX, у випадку неможливості виконання учасниками справи процесуального обов'язку щодо подання заяв по суті справи, а також заяв з процесуальних питань у строк, встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21 лютого 2013 року працював в ДП «Укрспирт» Бершадське місце провадження діяльності на посаді інженера - теплотехніка І категорії.
Наказом № 1/34-к від 17 січня 2017 року позивача звільнено із займаної посади 19 січня 2017 року у зв'язку зі скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України).
Не погоджуючись з вказаним наказом та вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернувся до Бершадського районного суду з позовом в якому просив, поновити його на вищезазначеній посаді з 20 січня 2017 року; стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на його користь зарплату за час вимушеного прогулу за період з 20 січня 2017 року по день ухвалення рішення суду.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області №126/471/17 від 10.06.2019, залишеним в силі судами апеляційної та касаційної інстанції, позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-теплотехніка 1 категорії Бершадського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з 19.01.2017;
- стягнуто з ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2017 по 10.06.2019 в розмірі 107605,75 грн. В решті вимог відмовлено.
Також, зі змісту довідки №446 від 25.09.2019, вданої ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" вбачається, що позивач був поновлений з 19.01.2017 на роботі згідно наказу №100-1-к від 24.06.2019, виданого державним підприємством на виконання рішення Бершадського районного суду Вінницької області №126/471/17 від 10.06.2019.
З урахуванням зазначеного, розглянувши пенсійну справу ОСОБА_1 , ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення від 22.01.2019 за № 8 про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.06.2017 по 31.10.2019 в розмірі 12595,01 грн., шляхом утримання переплати в розмірі 20 % пенсії щомісячно, починаючи з 01.12.2019 до повного погашення.
Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням від 22.01.2019 за № 8 про утримання надміру виплачених сум пенсій, порушені його права, адже вважає, що виплата пенсії в більшому розмірі відбулась не з його вини, а відтак, в нього не виникає обов'язку щодо її відшкодування, звернувся зі скаргою на ім'я начальника ГУ ПФУ у Вінницькій області з вимогою скасувати останнє.
За наслідком розгляду вказаної скарги відповідач листом від 20.12.2019 за №3699/Л-10 повідомив позивачу, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 22.01.2019 за № 8 прийняте згідно норм чинного законодавства України.
Не погоджуючись з отриманою відповіддю, як із самим рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області, позивач 10.01.2020 звернувся зі скаргою на ім'я Голови Пенсійного фонду України, в якій просив винести рішення, яким негайно скасувати рішення відповідача від 22.01.2019 за № 8 та повернути йому незаконно утримані з нього суми пенсії в грудні 2019 року та січні 2020 року.
У відповідь на скаргу від 10.01.2020 заступник департаменту пенсійного забезпечення ПФ України відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_1 , вказавши, що утримання надміру виплачених коштів з пенсії позивача проводиться в розмірі 20% пенсії, починаючи з 01.12.2019, як передбачено статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, вважаючи, що відповідним рішенням від 22.01.2019 за № 8 про утримання надміру виплачених сум пенсій, порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Положеннями ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (надалі - Порядок №6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:
- зловживання з боку пенсіонера;
- подання страхувальником недостовірних даних.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
За відсутності факту зловживань з боку пенсіонера суми переплат не можуть бути стягнуті, тим більше у випадку скасування в судовому порядку рішення (наказу) роботодавця про звільнення позивача з роботи, яке (який) в свою чергу слугувало законною підставою для обчислення пенсії ОСОБА_1 в період з 01.06.2017 по 24.06.2019 (дата прийняття роботодавцем наказу про поновлення позивача на посаді) у більшому розмірі.
Як вже було встановлено судом вище, позивач 19.01.2017 був звільнений з роботи в ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" згідно наказу від 17.01.2017 за №1/34-к у зв'язку зі скороченням штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Зазначений наказ рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 10.06.2019 прийнятим по справі №126/471/19 скасовано, а державне підприємство зобов'язано поновити позивача на роботі з 19.01.2019.
На виконання вказаного рішення ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 24.06.2019 прийняв наказ №100-1-к, яким поновив ОСОБА_1 на посаді інженера-теплотехніка І категорії Бершадського місця провадження діяльності ДП «Укрспирт» з 19.01.2017.
Відповідні обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи та не заперечуються сторонами у справі, про що свідчать зміст позовної заяви та відзиву на позовну заяву.
Водночас, як зазначено позивачем та не заперечувалось відповідачем з 19.01.2017 по 24.06.2019 ОСОБА_1 фактично не працював та не міг наперед знати про результати розгляду його позовної заяви в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, а також спрогнозувати, коли саме його роботодавець прийме рішення (наказ) про його поновлення на роботі.
Отже, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать, що позивачем у період з 19.01.2017 по 24.06.2019 не було вчинено визначених пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 дій, як необхідної передумови для стягнення з нього надміру виплачених сум пенсії.
Отже, рішення відповідача від 22.11.2019 за №8 в частині стягнення з позивача суми переплати пенсії за період з 01.06.2017 по 24.06.2019 прийнято відповідачем за відсутності підстав передбачених статтею 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак в цій частині підлягає скасуванню.
Водночас, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в частині стягнення з позивача суми переплати пенсії за період з 25.06.2019 по 31.10.2019 суд зазначає наступне.
Так, статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено обов'язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій.
Зокрема, пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, роботодавцем позивача на виконання рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10.06.2019 прийнятого по справі №126/471/19 поновлено ОСОБА_1 на роботі з 24.06.2019. При цьому, як стверджує в позовній заяві позивач, про прийняття вищезазначеного наказу йому стало відомо лише 05.07.2019. Відповідачем вказаних тверджень позивача не спростовано.
Таким чином, в липні 2019 року, згідно приписів ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити пенсійний фонд про зміну умов, що впливають на виплату його пенсії.
Однак, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з його поновленням на роботі на підставі наказу ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" від 24.06.2019 за №100-1-к, позивач до пенсійного фонду звернувся лише 27.09.2019.
Таким чином, в період з липня 2019 року по жовтень 2019 року позивач не виконав визначеного ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обов'язку, внаслідок чого одержав зайві суми пенсії, які повинен відшкодувати органу, що призначає пенсії.
Поряд із цим, суд в межах даної адміністративної справи надає оцінку лише правомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень в частині наявності в останнього підстав для стягнення з ОСОБА_1 відповідних зайво виплачених сум пенсії.
Взв'язку з цим, надаючи оцінку позовним вимогам в частині зобов'язання відповідача повернути утримані з пенсії позивача кошти суд враховує, що протиправність стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії доведено частково. Зокрема, під час розгляду даної справи судом встановлено правомірність прийнятого відповідачем рішення від 22.11.2019 за № 8 лише в частині стягнення з позивача надмірно отриманих сум пенсії за період з липня по жовтень 2019 року. Таким чином, в позивача існує обов'язок щодо відшкодування надмірно отриманих сум пенсії, однак лише за період з липня по жовтень 2019 року. Отже, за встановлених обставин відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний здійснити перерахунок сум надміру виплаченої позивачу пенсії, яку слід стягнути з позивача, з урахуванням висновків наведених судом в даній адміністративній справі.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути утримані з пенсії позивача кошти, на переконання суду є передчасними, адже на даній стадії неможливо встановити, чи достатньо стягнутих з позивача коштів задля погашення наявної в останнього заборгованості перед пенсійним фондом, яка виникла внаслідок несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 органи пенсійного фонду про зміну умов, що впливають на виплату пенсій.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач лише частково довів правомірність оскаржуваного рішення щодо утримання з позивача надмірно сплачених сум пенсії за період з липня по жовтень 2019 року.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1681,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 840,80 грн. (1/2 задоволених вимог).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №8 від 22.11.2019 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії в частині стягнення з позивача переплати, що утворилась за період з 01.06.2017 по 24.06.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна