Справа №162/203/20
Номер провадження 1-кс/162/96/2020
про відмову у задоволенні заяви про відвід
15 червня 2020 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на бездіяльність т.в.о. начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , -
встановив:
ОСОБА_3 10 квітня 2020 року звернувся в Любешівський районний суд Волинської області із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , у якого на розгляді перебуває його скарга на бездіяльність заступника начальника відділення - начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області про зволікання щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. В заяві про відвід слідчого судді вказав, що суддею Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 23 січня 2019 року, справа №164/1282/18, було ухвалено рішення, яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Дане рішення він вважає необ'єктивним, на його переконання при розгляді справи не досліджено всі обставини, а тому прийняте головуючим суддею ОСОБА_4 рішення, щодо відмови в задоволенні позову, на його думку, є поспішним.
В заяві про відвід слідчого судді скаржник ОСОБА_3 вказав, що кримінальне провадження №12019030140000277 від 26 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, знаходиться у провадженні т.в.о. начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 ..
Вважає, що упередженість та необ'єктивність судді є підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , тому просить суд задовольнити подану ним заяву про відвід та відвести слідчого суддю Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 від розгляду скарги на бездіяльність т.в.о. начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про зволікання щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року головуючим по справі про розгляд матеріалів заяви про відвід судді обрано суддю Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ..
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні подану ним заяву про відвід слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 підтримав та просив її задовольнити з підстав викладених у самій заяві, а також подав докази, які на його думку, свідчать про можливу необ'єктивність та упередженість слідчого судді ОСОБА_4 при розгляді його скарги на бездіяльність заступника начальника відділення - начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області про зволікання щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.
Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню питання про відвід.
Заслухавши заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про відсутність об'єктивних підстав, передбачених вимогами чинного законодавства, для задоволення відводу судді.
Статті 75, 76 КПК України містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді (слідчого судді) у кримінальному провадженні, серед яких - суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, що викликають сумнів в його неупередженості.
Так, в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" прописано, що суддя зобов'язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: "Білуха проти України", "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Згідно ст.80 КПК України відвід повинен бути мотивований.
Надані в судовому засіданні ОСОБА_3 документи, а саме: техніко-економічне обгрунтування щодо необхідності внесення змін до структури та штатного розпису Маневицької селищної ради, витяг з протоколу №31 31-ї сесії Маневицької селищної ради, копія рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23 січня 2019 року справа №164/1282/18, список депутатів Маневицької селищної ради сьомого скликання, витяг з КЗпП України, лист Уповноваженого ВРУ з прав людини, витяг з ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", два витяги з ЄРДР та ухвала слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 травня 2020 року справа №164/378/20 не можуть бути доказами необ'єктивності та неупередженості слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_4 при розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника відділення - начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, оскільки не підлягають дослідженню під час розгляду скарги.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підставою для виникнення в заявника сумнівів у безсторонності слідчого судді ОСОБА_4 є виключно незгода із постановленим суддею ОСОБА_4 в цивільній справі №164/1282/18 рішенням про відмову в задоволенні його позову до Маневицької селищної ради Маневицького району Волинської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, при цьому в заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_3 підставою для відводу вказав на неврахування суддею певних нормативно-правових актів та показів свідків, які, на думку заявника, неправильно були оцінені суддею ОСОБА_4 під час ухвалення рішення про відмову в його позові про поновлення на роботі.
При розгляді заяви про відвід слідчого судді оцінці підлягає виключно безсторонність судді у ході розгляду вказаної вище скарuи на бездіяльність слідчого.
Таким чином, визначених нормами закону підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 під час розгляду заяви про відвід не встановлено; будь-яких обставин за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями, що свідчать про неупередженість чи необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_4 - не наведено.
У суду відсутні підстави вважати, що слідчий суддя ОСОБА_4 , всупереч вимогам Закону, необ'єктивно розглядатиме подану ОСОБА_3 скаргу на бездіяльність заступника начальника відділення - начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області про зволікання щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Крім того, суд звертає увагу, що ухвалене головуючим суддею ОСОБА_4 рішення в цивільній справі №164/1282/18 від 23 січня 2019 року перебувало на оскарженні в апеляційній та касаційній інстанції, де було залишене без змін та 07 травня 2019 року набрало законної сили.
Разом з цим, у винесених рішеннях судів апеляційної та касаційної інстанцій констатовано, що Любешівським районним судом Волинської області на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Таким чином, беручи до уваги вказане вище, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_3 щодо необ'єктивності та упередженості слідчого судді ОСОБА_4 при розгляді скарги на бездіяльність слідчого зводяться до незгоди ним з висновком судів щодо встановлених обставин в цивільній справі 164/1282/18 та тлумачення норм матеріального й процесуального права на свій розсуд.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 75-76, 81 КПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги на бездіяльність т.в.о. начальника СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1