Справа № 162/316/20
Провадження № 1-кп/162/47/2020
15 червня 2020 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого: юридичної особи
ДП “Любешівського лісомисливського господарства” ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мукошин Любешівського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 185 Кримінального кодексу України, -
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_5 25 лютого 2020 року близько 20 години з території верхнього складу лісосіки, у кварталі 29 виділу 21 Мукошинського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, що знаходиться неподалік с.Мукошин Любешівського району Волинської області, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, завантаживши на кінну (гужову) підводу, таємно викрав вісім колод готових свіжоспиляних круглих лісоматеріалів (ділова деревина) породи “Ялина”, загальним об'ємом 3,7704 м3, чим заподіяв юридичній особі ДП “Любешівське лісомисливське господарство” майнову шкоду на загальну суму 3183,89 гривень.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Він же, 27 лютого 2020 року близько 19 години 30 хвилин з території верхнього складу лісосіки, у кварталі 29 виділу 21 Мукошинського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, що знаходиться неподалік с.Мукошин Любешівського району Волинської області, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, завантаживши на кінну (гужову) підводу, повторно, таємно викрав сім колод готових свіжоспиляних круглих лісоматеріалів (ділова деревина) породи “Ялина”, загальним об'ємом 1,7232 м3, чим заподіяв юридичній особі ДП “Любешівське лісомисливське господарство” майнову шкоду на загальну суму 1212,98 гривень.
Він же, 29 лютого 2020 року близько 21 години 30 хвилин з території верхнього складу лісосіки, у кварталі 29 виділу 21 Мукошинського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, що знаходиться неподалік с.Мукошин Любешівського району Волинської області, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, завантаживши на кінну (гужову) підводу, повторно, таємно викрав дев'ять колод готових свіжоспиляних круглих лісоматеріалів (ділова деревина) породи “Ялина”, загальним об'ємом 0,6528 м3, чим заподіяв юридичній особі ДП “Любешівське лісомисливське господарство” майнову шкоду на загальну суму 380,80 гривень.
Він же, 01 березня 2020 року близько 21 години 40 хвилин перебуваючи на території верхнього складу лісосіки, у кварталі 29 виділу 21 Мукошинського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, що знаходиться неподалік с.Мукошин Любешівського району Волинської області, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, завантаживши на кінну (гужову) підводу, повторно, таємно викрав тринадцять колод готових свіжоспиляних круглих лісоматеріалів (ділова деревина) породи “Ялина”, загальним об'ємом 1,1297 м3, чим заподіяв юридичній особі ДП “Любешівське лісомисливське господарство” майнову шкоду на загальну суму 1067,66 гривень.
Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю.
Під час досудового розслідування між прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , 14 квітня 2020 року, зі згоди представника потерпілого, укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 КК України.
В угоді про визнання винуватості від 14 квітня 2020 року сторони погодили, що відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 - відсутні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді арешту на строк п'ять місяців; за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців. На підставі частини першої статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, погоджено визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком та покласти обов'язки передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні також, кожен окремо, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.
В підготовчому судовому засіданні представник потерпілого: юридичної особи ДП “Любешівського лісомисливського господарства” ОСОБА_4 не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 14 квітня 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Згідно наявної при матеріалах кримінальної справи письмової згоди потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості, представник потерпілого: юридичної особи ДП “Любешівського лісомисливського господарства” ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ч.4 ст.469 КПК України, надав свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , за умов визначених прокурором. Вказав, що претензій до підозрюваного ОСОБА_5 з приводу відшкодування майнової шкоди ДП “Любешівське лісомисливське господарство” немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Представник потерпілого не заперечує щодо укладення даної угоди.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З урахуванням статті 66 КК України, є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
Наведені обставини дають можливість суду призначити обвинуваченому ОСОБА_5 обумовлене в угоді покарання визначене за кожним з обвинувачень та призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі із застосуванням статтей 75, 76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі - відсутні.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 14 квітня 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020030140000066 від 13 березня 2020 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 14 квітня 2020 року покарання:
за ч.1 ст.185 КК України у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців;
за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази:
-37 (тридцять сім) колод дерева породи “Ялина” розмірами: 24х500х40 см; 34х510х23 см; 30х500х35 см; 26х520х22 см; 35х510х47 см; 24х520х21 см; 29х530х40 см; 28х510х22 см; 28х530х36 см; 24х500х28 см; 38х500х30 см; 30х520х27 см; 25х550х29 см; 50х500х37 см; 20х515х22 см; 50х515х30 см; 29х515х36 см; 27х470х22 см; 20х388х16 см; 27х520х18 см; 20х505х18 см; 23х510х26 см; 16х500х19 см; 35х515х22 см; 18х495х16 см; 26х520х19 см; 20х500х18 см; 20х510х15 см; 23х370х19 см; 18х420х23 см; 19х500х16 см; 16х490х22 см; 16х500х18 см; 24х520х15 см; 18х390х12 см; 29х520х18 см; 17х530х22 см, які знаходяться на зберіганні на території Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Воинській області - повернути потерпілому - юридичній особі ДП “Любешівському лісомисливському господарству”;
-причіп марки “ІФА Е05”, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути власнику - ОСОБА_7 .
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.
Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий: ОСОБА_1