Копія
154/3655/19
2/154/418/20
16 червня 2020 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Баранюк О.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Базіли Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
встановив:
11 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що син ОСОБА_4 досягнув повноліття і на даний час навчається в 11-Б класі Володимир-Волинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 - ліцей».
Зазначає, що оскільки син навчається у школі, то не має можливості самостійно отримувати дохід, у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги. Окрім того, син є інвалідом дитинства та потребує постійного лікування та оздоровлення. Вона самостійно немає змоги забезпечити сина всім необхідним, а відповідач такої допомоги добровільно не надає, хоча може це робити, так як є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 .
Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з 19 січня 2020 року та до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23-х років.
Ухвалою ОСОБА_5 міського суду від 09 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду від 04 лютого 2020 року позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.01.2020 року та до закінчення ним навчання, але не довше, ніж до досягнення віку 23 років. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, а також в користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
10 березня 2020 року відповідач ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення суду у справі, яке ухвалою суду від 01 квітня 2020 року було скасовано.
В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала, пояснила, що матеріальний стан відповідача не дає йому можливості надавати допомогу на утримання повнолітнього сина позивача, окрім цього, просить взяти до уваги наявність новонародженої дитини від іншого шлюбу відповідача та непрацездатної дружини, а також недоведеність потреби повнолітнього сина позивача в матеріальній допомозі батька. Просить відмовити з цих підстав в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 22 липня 2013 року розірвано.
У спільному подружньому житті у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки, виданої Володимир-Волинським НВК №3, вбачається, що ОСОБА_4 навчається в 11-Б класі Володимир-Волинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 - ліцей».
Судом встановлено, що відповідач не бере належної участі в утриманні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, хоча спроможний надавати таку матеріальну допомогу, оскільки згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 10.05.2019 року він перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує відомості про стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів на утриманні інших осіб, а також ту обставину, що повнолітня дитина є інвалідом дитинства, має другу групу інвалідності, проживає з матір'ю та навчається за основним місцем проживання в загальноосвітній школі і не отримує жодних доходів, окрім пенсії по інвалідності.
Суд вважає, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу синові в розмірі 1/8 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з 19.01.2020 року та до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23-х років.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з витратами на правничу допомогу, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані витрати підтверджені позивачем наданими нею копією договору про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, розрахунком суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу, квитанцією до прибуткового касового ордера від 10.12.2019 року про сплату коштів за отримання правничої допомоги у сумі 2000 гривень.
Суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача доведені нею витрати, які вона понесла для отримання професійної правничої допомоги у зв'язку із заявленим позовом в розмірі 2000 гривень, пропорційно до задоволених вимог, що становить 1000 грн.
Згідно положень ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 768 грн. 40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст. 75, 82, 84, 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Володимирівка Володимир-Волинського району Волинської області, ІПН НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/8 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.01.2020 року та до закінчення ним навчання, але не довше, ніж до досягнення віку 23 років.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Володимирівка Володимир-Волинського району Волинської області, ІПН НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , частину понесених нею витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Володимирівка Володимир-Волинського району Волинської області, ІПН НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі тридцяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 17 червня 2020 року.
Головуючий /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду О.В. Лященко