вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2020 р. Справа№ 910/9627/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Тищенко О.В.
Куксова В.В.
при секретарі Токарева А.Г.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.06.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 (повний текст складено 27.11.2018)
у справі № 910/9627/18 (суддя О. А. Грєхова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Товарна біржа "Аукціоніст"
про визнання недійсним рішення та стягнення 297 122, 20 грн.,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариств "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" подали апеляційні скарги у яких просять суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги неналежним дослідженням та оцінкою судом першої інстанції поданих позивачем доказів, не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, дійсним обставинам справи.
Також, ПАТ "Дельта Банк" посилається на те, що позивач при реєстрації надав недостовірну інформацію, зазначивши невірне найменування, чим порушив вимоги підпункту 5.9.8 пункту 5.9 глави 5 Регламенту ЕТС, тому рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 05.07.2018 № 1900 було прийнято на підставі статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються та Регламенту ЕТС, відповідає вимогам чинного законодавства та прийнято в межах компетенції виконавчої дирекції Фонду.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на те, що Фонд наділений правом скасувати торги і реалізацію цього права здійснювати з певною свободою розсуду. Також зауважує, що оператор (у цього випадку Товарна Біржа "Аукціоніст") зобов'язаний був перевірити відповідність ідентифікаційної інформації наданої користувачем, який має намір прийняти участь в електронному аукціонні, а користувач та учасник несе повну відповідальність за інформацію вказану ним в ЕТС відповідно до Регламенту ЕТС.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018р. скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 910/9627/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд в своїй постанові зазначив, що позивач у письмовій заяві, що була подана 04.04.2019 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чітко зазначив, в якій частині позовних вимог відмовляється (щодо частини пунктів рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900). Таке право позивач має відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Також зазначено, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доказам у справі, зокрема: платіжному дорученню № 222 від 21.06.2018 про перерахування гарантійного внеску в сумі 297122,20 грн. на рахунок Товарної Біржи "Аукционист", письмовим поясненням третьої особи, в яких остання стверджує про перерахування цих коштів на рахунок АТ "Дельтабанк", та відсутність заперечень відповідачів щодо обставин, викладених у цих поясненнях.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді : Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 18.12.2019 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 28.01.2020.
10.01.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів, в якому останній зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду від 27.11.2019 останній відзначив необхідність оцінки наявних доказів у справі, зокрема, в частині перерахування коштів від ТБ «Аукціоніст» на користь АТ «Дельта Банк», а тому з метою підтвердження факту дійсності пояснень, наданих ТБ «Аукціоніст» у листі від 09.07.2018 №09/07-01, який міститься в матеріалах справи, надав копію платіжного доручення №90 від 09.07.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 задоволено заяву ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" про відмову від частини позовних вимог та відкладено розгляд справи на 18.02.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/692/20 від 18.02.2020, у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М. Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко О. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко О.В. та призначено до розгляду на 24.03.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи №910/9627/18, що розгляд апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 не відбудеться 24.03.2020, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та зазначено, що про час та дату судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.
19.03.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 призначено до розгляду апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі №910/9627/18 на 02.06.2020.
01.06.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 02.06.2020 представники скаржників підтримали доводи викладені в апеляційних скаргах та просили задовольнити їх, а рішення суду першої інстанції просили скасувати.
В судове засідання 02.06.2020 позивач та третя особа своїх представників не направив, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином, проте 01.06.2020 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, та враховую, що згідно з ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" (надалі - відповідач-1), яким введено тимчасову адміністрацію позивача з 03.03.2015.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 строк дії тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" визначено до 02.09.2015.
Потім, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк дії тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" продовжено до 02.10.2015.
У відповідності до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" №328 від 02.10.2015 на підставі постанови правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації з 05.10.2015.
В подальшому, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "ДЕЛЬТА БАНК" на два роки до 04 жовтня 2019 року.
01.03.2018 розміщено Публічний паспорт активу відповідача-1, а саме лот № F11GL20845 - право вимоги за кредитним договором № 11077510000 від 15.11.2006.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" (надалі - позивач) зареєструвалось на сайті електронного майданчика, оператором якого є Товарна біржа "Аукціоніст" (надалі - третя особа), для участі у електронних торгах за лотом F11GL20845 та сплатило згідно платіжного доручення № 222 від 01.06.2018 (який наданий позивачем до суду апеляційної інстанції та міститься в матеріалах справи) гарантійний внесок в розмірі 297 122,20 грн.
Позивача 05.06.2018 в електронному аукціоні (електронних торгах) № UA-EA-2018-04-12-000366-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі відповідача-1 (лот № F11GL20845) було визнано переможцем.
Проте, в день визначений для підписання з переможцем торгів договору відступлення права вимоги, працівниками відповідача-1 виявлено технічну помилку в найменуванні позивача (замість ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" вказано ТОВ "Фінансова компанія "Паритет"), яка допущена при реєстрації на сайті електронного майданчика торгів.
Третя особа 11.06.2018 звернулась до Комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться або ліквідуються (надалі - комітет) з метою отримання дозволу на укладення між відповідачем-1 та позивачем договору відступлення права вимоги.
Рішенням комісії, оформленим протоколом № 91/18К від 18.06.2018, комісія перенесла розгляд скарги третьої особи на чергове засідання.
З метою підтвердження наміру укласти договір про відступлення права вимоги позивач, як переможець торгів, провів повну оплату лоту, сплативши 1 188 488,80 грн. згідно платіжних доручень № 241 та № 237 від 18.06.2018.
Позивач 26.06.2018 звернувся до комісії зі скаргою.
Рішенням комісії, оформленим протоколом № 93/18К від 22.06.2018, вирішено визнати наявність підстав для скасування результатів електронних торгів з продажу лоту F11GL20845, повернення позивачу сплачених ним коштів за лот, за виключенням гарантійного внеску, визнано наявність порушень з боку третьої особи.
05.07.2018 виконавча дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 1900 "Про скасування результатів відкритих торгів з продажу активів АТ "Дельта Банк" (надалі - рішення), відповідно до рішення комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідують (пункт 4 протоколу від 22.6.2018 № 93/18К), частини шостої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким вирішено скасувати результати відкритих торгів, проведених 05.06.2018 (протокол електронних торгів від 05.06.2018 № UA-EA-2018-04-12-000366-а, лот F11GL20845) з продажу права вимоги за кредитним договором від 15.11.2006 № 11077510000, умови продажу якого затверджено рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 04.04.2018 № 862 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк", уповноваженій особі фонду на ліквідацію АТ "Дельта банк" доручено забезпечити повернення переможцю електронних торгів сплачених ним коштів за лот, за виключенням гарантійного внеску, забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозиції щодо продажу майна (активу), зазначеного у пункті 1 цього рішення для їх винесення на розгляд Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає вищезазначене рішення фонду неправомірним, оскільки ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" не відмовлялась від будь-яких вимог Регламенту ЕТС, а технічна помилка, яка випадково допущена при реєстрації позивача на торгах, ніяк не впливає на волевиявлення сторін стосовно укладення договору, а відтак і неповернення у повному обсязі сплаченого позивачем гарантійного внеску в розмірі 297 122,20 грн. за результатами скасування результатів відкритих торгів є незаконним.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов до наступних висновків з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк", яким введено тимчасову адміністрацію позивача з 03.03.2015.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 строк дії тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" визначено до 02.09.2015.
Потім, рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк дії тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта банк" продовжено до 02.10.2015.
У відповідності до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" №328 від 02.10.2015 на підставі постанови правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації позивача з 05.10.2015.
В подальшому, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "ДЕЛЬТА БАНК" на два роки до 04 жовтня 2019 року.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Як встановлено п. 8 частини 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Виконуючи повноваження під час здійснення ліквідації банку (ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) були вжиті заходи щодо формування ліквідаційної маси та продажу майна банку.
Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси, Фонд розпочав передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правовими актами Фонду, зокрема, в порядку передбаченому Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженому рішенням виконавчої дирекції Фонду № 388 від 24.03.2016 року (надалі Положення).
Як передбачено п. 1 розділу VI Положення, що на відкритих торгах (аукціонах) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідуються, як права вимоги за кредитними договорами.
Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему (п. 2, розділу VI Положення).
З метою реалізації активів (майна) банку (ПАТ "Дельта Банк"), було сформовано лот F11GL20845 - права вимоги за кредитним договором № 11077510000 від 15.11.2006.
Відповідно до положень статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні). Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
Згідно з Регламентом роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна неплатоспроможних банків (надалі - Регламент ЕТС), регулює правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, Фондом, банками, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних торгів в ЕТС та є обов'язковим до виконання адміністратором, всіма користувачами, учасниками, операторами, банками та Фондом, будь-який користувач, який реєструється для участі в електронному аукціоні, підтверджує, що ознайомлений з цим Регламентом ЕТС та визнає його. Користувач-фізична особа шляхом реєстрації для участі в електронних торгах, відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", надає згоду на збирання, обробку та використання персональних даних такого користувача з метою підготовки і проведення електронних торгів, забезпечення реалізації відносин у сфері реалізації активів (майна) банків на електронних торгах, відповідно до законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет" (надалі - позивач) зареєструвалось на сайті електронного майданчика, оператором якого є Товарна біржа "Аукціоніст", для участі у електронних торгах за лотом F11GL20845 та сплатило згідно платіжного доручення № 222 від 01.06.2018 гарантійний внесок в розмірі 297 122,20 грн.
Разом з тим, здійснюючи реєстрацію, позивачем було допущено помилку, та помилково вказано - ТОВ "Фінансова компанія "Паритет", замість - ТОВ "Факторингова компанія".
Як визначено п. 5.6.9 пункту 5.6 розділу 5 Регламенту ЕТС, що оператор зобов'язаний самостійно перевіряти відповідність ідентифікаційної інформації (для юридичних осіб, у тому числі нерезидентів - ідентифікаційний код (для резидентів - код ЄДРПОУ), найменування, адреса місцезнаходження, контактна інформація; для фізичних осіб-резидентів - реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адреси та контактна інформація), наданої користувачем, який має намір прийняти участь в електронному аукціоні даним, які вказуються таким користувачем в заяві про участь в електронному аукціоні. Невідповідність наданої інформації є підставою для відмови такому користувачу у доступі до участі в електронному аукціоні.
Однак, позивача допущено до участі в електронному аукціоні та 05.06.2018 в електронному аукціоні (електронних торгах) № UA-EA-2018-04-12-000366-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі відповідача-1 (лот № F11GL20845) позивача було визнано переможцем.
Виконавча дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2018 прийняла рішення № 1900 "Про скасування результатів відкритих торгів з продажу активів АТ "Дельта Банк" (надалі - рішення), відповідно до рішення комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідують (пункт 4 протоколу від 22.6.2018 № 93/18К), частини шостої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким вирішено скасувати результати відкритих торгів, проведених 05.06.2018 (протокол електронних торгів від 05.06.2018 № UA-EA-2018-04-12-000366-а, лот F11GL20845) з продажу права вимоги за кредитним договором від 15.11.2006 № 11077510000, умови продажу якого затверджено рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів від 04.04.2018 № 862 "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк", уповноваженій особі фонду на ліквідацію АТ "Дельта банк" доручено забезпечити повернення переможцю електронних торгів сплачених ним коштів за лот, за виключенням гарантійного внеску, забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозиції щодо продажу майна (активу), зазначеного у пункті 1 цього рішення для їх винесення на розгляд Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів.
Відповідно до п. 9.3 Регламенту ЕТС у випадку невиконання переможцем дій, передбачених підпунктами 7.21, 7.22 глави 7 цього Регламенту ЕТС, у випадку - не відповідності інформації (документів), наданої переможцем згідно з підпунктом 5.9.8 пункту 5.9 глави 5 цього Регламенту ЕТС, інформації, яка надається ним для укладання договору (-ів) купівлі-продажу/відступлення права вимоги, або фактичній інформації про нього, яка стала відомою Фонду/банку або оператору, або у інших випадках, передбачених Регламентом ЕТС, сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через електронний майданчик якого переможець набув право участі в електронному аукціоні, на рахунок банку, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій.
А саме, пунктом 5.9.8 Регламенту ЕТС визначено, що для участі в електронному аукціоні, предметом продажу на яких є права вимоги за кредитними договорами та/або договорами забезпечення, надати оператору запевнення в тому, що такий користувач не є позичальником (боржником) та/або поручителем (майновим поручителем) за такими кредитними договорами та/або договорами забезпечення; пунктом 7.21 визначено, що переможець зобов'язаний підписати протокол електронного аукціону протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його формування в ЦБД та надати оператору, через електронний майданчик якого такий переможець набув право участі в електронному аукціоні. У випадку не підписання протоколу електронного аукціону, з урахуванням пунктів 8.1, 8.2 глави 8 цього Регламенту ЕТС, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "Результати аукціону скасовано", в свою чергу, пунктом 7.22 передбачено, що Переможець зобов'язаний укласти договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати формування протоколу електронного аукціону за умови відсутності рішення Фонду стосовно продовження такого строку. У випадку не підписання договору ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус "Результати аукціону скасовано".
Отже, оскільки метою проведення електронних торгів є одержання в результаті продажу майна (активів) банку коштів та спрямування таких коштів на задоволення вимог кредиторів, зі змісту пункту 9.3 Регламенту ЕТС вбачається, що означений пункт направлений на захист електронних торгів від недобросовісних учасників електронних торгів, дії яких суперечать меті проведення таких торгів.
Таким чином, у разі виявлення фактичної недобросовісності учасника, визначеної п. 9.3 Регламенту ЕТС, фонд застосує до такого переможця штрафну санкцію, у вигляді неповернення сплаченого ним гарантійного внеску.
Проте, застосування штрафної санкції має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Але, у даному випадку з матеріалів справи вбачається, що позивач, як переможець торгів, з метою підтвердження наміру укласти договір про відступлення права вимоги провів повну оплату лоту, сплативши 1 188 488,80 грн. згідно платіжних доручень № 241 та № 237 від 18.06.2018.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається здійснення позивачем будь-яких дій, які б суперечили меті торгів, а сторонами таких дій не наведено, в свою чергу, з наданої позивачем інформації, вбачається спроможність ідентифікувати учасника таких торгів виходячи, зокрема із ідентифікаційного коду, за наявності допущеної описки у одному слові у назві учасника.
Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" унормовано, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.
При цьому, для прийняття Фондом рішення про скасування електронних торгів або їх результатів недостатньо мати право (визначену законом компетенцію), а й ще необхідні підстави (причини), які визначені діючим законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем вчинялись всі дії на виконання мети електронного аукціону, враховуючи наявну можливість у відповідачів здійснити ідентифікацію позивача за ідентифікаційним кодом, оскільки позивачем допущено описку при реєстрації, яка не була виявлена третьої особою, обов'язок з перевірки даних осіб при реєстрації на яку, покладено Регламентом ЕТС, допущена позивачем при реєстрації описка у назві, враховуючи допущення його до участі у аукціонні, не підпадає під визначення недобросовісного учасника, наведеного у п. 9.3 Регламенту ЕТС, як підстави для скасування результатів аукціону, а відтак, оскаржуване рішення відповідача суперечить принципу розумності та справедливості та меті проведення аукціону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а сплачений гарантійний внесок відповідно поверненню на користь позивача.
Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Однак, позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було подано заяву про відмову від частини позовних вимог в якій він просив продовжити розгляд справи в межах вимог про визнання недійсним п. 2.1. рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 року №1900 в частині відмови позивачу у поверненні гарантійного внеску та стягнення з АТ «Дельта Банк» коштів в розмірі 297 122,20 грн. сплачених як гарантійний внесок.
Як передбачено частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до частини 3 цієї статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (частина 1 статті 191, частина 1 статті 274 Господарського процесуального кодексу України).
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (пункт 37 постанови Верховного Суду 18 березня 2019 року у справі № 908/1166/17).
Натомість, часткова відмова від позову можлива як у випадку, коли в одній заяві об'єднано дві чи більше вимог і позивач відмовився від частини цих вимог, так само, коли заявлена лише одна вимога, але вона є ділимою. Зокрема, якщо позивач звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів шляхом визнання повністю недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання (абз. 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України), то він має право реалізувати своє право на відмову від частини позовних вимог щодо визнання недійсним лише окремих положень акту, що оскаржується. Тим більше, це стосується випадків, коли в одному акті, що оскаржується, прийнято декілька юридично значимих рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що заява в частині відмови від позовних вимог підлягає задоволенню, а провадження в цій частині закриттю.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача-2 витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 17 000,00 грн., місцевий господарський суд дійшов до висновків з якими погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2018 між позивачем (клієнт) та адвокатом Квітіним Русланом Валерійовичем був укладений договір про надання правової допомоги адвоката.
Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку адвоката.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що витрати на правову допомогу адвоката, згідно із приписів ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача-2 у сумі 17 000,00 грн.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому суд апеляційної інтонації дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, відносно п. 1 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 року № 1900 та до висновку, що в решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі № 910/9627/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк", викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі № 910/9627/18 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарги у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" - залишити без задоволення.
2. Закрити провадження в частині позовних вимог, відносно п. 1 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 року № 1900.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 року у справі № 910/9627/18 в іншій частині - залишити без змін.
4. Матеріали справи № 910/9627/18 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.06.2020.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді О.В. Тищенко
В.В. Куксов