вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2020 р. Справа№ 910/20487/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Грека Б.М.
секретар судового засідання: Титарєва Г.І.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 03.06.2020,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «ДЕІ банк України»; Банк; АТ «Укрексімбанк»)
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 (повний текст складено 21.01.2020) (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою приватного акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» (далі - ПАТ «ЕФ «Креома-Фарм»; Фірма)
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Парк" (далі - ТОВ "АВС Логістік Парк")
2) АТ «Укрексімбанк»
про визнання недійсним договору купівлі продажу цінних паперів
в межах справи № 910/20487/13
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» (далі - ТОВ «Стиролоптфармторг»)
до ТОВ «АВС Логістік Парк»
про банкрутство,
На розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/20487/13 за заявою ТОВ "Стиролоптфармторг" про банкрутство ТОВ "АВС Логістік Парк".
15.06.2016 ПАТ «ЕФ "Креома-Фарм" подало суду заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів з відстроченням платежу № 676-Д/2011 від 07.12.2011 (далі - Договір), що був укладений Банком (продавець) та ТОВ "АВС Логістік Парк" (покупець), предметом якого є купівля-продаж облігацій відсоткових іменних, код ISIN-UA4000019160 (далі - цінні папери, облігації), загальний обсяг випуску (емісії) - 95 000 штук, форма існування - без документарна, серія "А", номінальна вартість - 1 000 грн., загальна кількість - 95 000 штук, загальна номінальна вартість - 95 000 000 грн., емітент - товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (далі - ТОВ «ВВС-ЛТД»).
Ухвалою суду першої інстанції від 11.08.2016, що залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у задоволені заяви про визнання недійсним Договору відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 касаційну скаргу ПАТ "ЕФ "Креома-Фарм" задоволено, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.08.2016 скасовано та передано справу № 910/20487/13 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2017, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 в задоволенні заяви Фірми про визнання недійсним Договору відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 15.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 скасовано, справу № 910/20487/17 в направлено на новий розгляд до господарського суду в іншому складі суду.
У постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 зазначено, що:
«Верховний Суд констатує, що згідно з положеннями частини першої статті 11112 ГПК України (у редакції до 15.12.2017) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
У матеріалах справи міститься постанова суду касаційної інстанції від 22.02.2017, в якій під час нового розгляду справи суду першої інстанції було дано вказівки стосовно з'ясування дійсної вартості предмету Договору (облігацій) та перевірити, чи є штучними вимоги кредитора - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», створені на підставі спірного Договору.
Фактично судами першої та апеляційної інстанцій не були виконані ці вказівки, оскільки не було з'ясовано дійсну вартість предмету Договору, а відтак, і не встановлено реальність або штучність вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Так, матеріали справи містять звіт про оцінку майна від 18.06.2015 № 75-2/15, замовником якого є керуючий санацією ТОВ «АВС Логістік Парк» арбітражний керуючий Пічахчі С.В., та звіт від 31.03.2016 № 71-1/16, замовником якого є ПАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм», складені ТОВ «Центр оцінки власності «Парето», з яких вбачається, що ринкова вартість відсоткових іменних облігацій ISIN-UA4000019160 станом на 07.12.2011 становить 0,00 грн., які відхилені судами. Будь-яких інших даних щодо ціни облігацій, які становили предмет Договору, матеріали справи не містять.
З'ясування питання ціни облігацій має визначальне значення для матеріально-правового регулювання спірних правовідносин та правильності застосування судами положень статей 203, 215 ЦК України».
З наведеного вбачається, що у зв'язку з невиконанням судами прямих вказівок Верховного Суду України, колегія суддів вказаного суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права щодо обов'язковості виконання вказівок суду касаційної інстанції, принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у прийнятих судових рішеннях, якими вирішувався спір по суті, що вимагає направлення справи на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 позов ПАТ "ЕФ "Креома-Фарм" до ТОВ "АВС Логістік Парк" та Банку про визнання недійсним Договору задоволено, а саме визнано недійсним спірний Договір.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Банк звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити Фірмі в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що:
під час прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та прийняв до уваги виключно доводи позивача;
крім того, суд не надав належної оцінки доказам, а саме:
- проспекту емісії цінних паперів (облігацій) зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 05.09.2007 №170 (171) (копія наявна в матеріалах справи);
- виписці про стан рахунку у цінних паперах № 001032 від 07.12.2011 та розпорядження № 2010 від 07.12.2011;
- рецензій, на звіти долучені позивачем, які виконані на замовлення Ліквідатора, рецензентом - оцінювачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро судових експертиз «Надія», відповідно до яких, рецензент за результатами проведених рецензій звітів Позивача дійшов висновку, що «звіт не відповідає вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний» (належним чином завірені копії наявні в матеріалах Справи);
- звіту про оцінку майнових прав (облігацій) від 21.08.2018, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Земюрконсалтинг», відповідно до якого ринкова вартість облігацій у кількості 95 000,00 штук, емітентом яких є ТОВ «ВВС-ЛТД» становить 97 428 200 грн. (копія наявна в матеріалах справи);
- рецензії від 01.06.2019 на звіт про оцінку майнових прав (облігацій), виконаного СОД ТОВ «Земюрконсалтинг», виконаної рецензентом-оцінювачем Нестеренко Н.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №362 від 28.12.1995), відповідно до якої, рецензент дійшов висновку, що «зазначений у звіті вид вартості цілком відповідає меті, оцінки умовам використання результатів оцінки, особливостям об'єкта оцінки та нормативним актам» (оригінал наявний в матеріалах Справи);
- договору купівлі-цінних паперів від 16.12.2011, який укладено Боржником та емітентом цих цінних паперів ТОВ «ВВС ЛТД», відповідно до умов якого ТОВ «АВС Логістік Парк» продав, а ТОВ «ВВС ЛТД» купив облігації у кількості 95 000 штук (копія наявна в матеріалах Справи);
згідно зі частиною другою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки;
подані позивачем звіти про оцінку майна не можуть бути належними доказами у справі оскільки, як вбачається з матеріалів справи та неодноразово підтверджувалося позивачем, вказаний звіт виконаний на замовлення останнього.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/20487/13 за апеляційною скаргою Банку на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 та призначено розгляд справи на 01.04.2020.
Ухвалою суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/20487/13, що розгляд апеляційної скарги Банку не відбудеться 01.04.2020 у зв'язку з запровадженням на усій території України карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню COVID-19.
Ухвалою суду від 22.04.2020 призначено розгляд справи № 910/20487/13 на 03.06.2020.
01.06.2020 відділом діловодства суду отримано від позивача відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить її задоволенні відмовити, зокрема, з таких підстав:
з метою усунення суперечливості доводів сторін щодо наданих звітів та на виконання вказівок Верховного Суду, що стали підставою для скерування справи на новий розгляд, ухвалою суду від 30.07.2018 було призначено експертизу на вирішення якої було поставлене питання визначення вартості цінних паперів, проте вказане експертне дослідження не було проведено, про що надано відповідне повідомлення від 16.09.2019, оскільки експертній установі не було надано запитуваних документів;
надані до суду відповідачами рецензії не спростовують проведених експертних досліджень у межах звіту, проведеного на замовлення позивача, в якому вказано, що ринкова вартість облігацій станом на 07.12.2011 становить 0,00 грн.;
звіти про оцінку майна СОД ТОВ «Центр оцінки власності «ПАРЕТО» є неналежним та недопустимим доказом у справі, в той час як звіт відповідача та факти, що викладені у рецензіях ТОВ «Бюро судових експертиз «НАДІЯ» не відповідають дійсності;
факт порушення справи про банкрутство від 14.10.2011 емітента облігацій ТОВ «ВВС ЛТД» не просто свідчить про знецінення його цінних паперів, а й фактично повністю підтверджує неможливість виконання взятих на себе перед кредиторами зобов'язань, в подальшому це повністю підтвердилось тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2013 у справі №Б8/155-11, ТОВ «ВВС-ЛТД» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;
відчуження з боку Банка цінних паперів на користь ТОВ «АВС Логістік Парк» мало на меті створення в останнього боргу в розмірі вартості цінних паперів за договором, у той час як ринкова вартість спірних цінних паперів становила 0,00 грн., тобто, дії відповідачів були спрямовані на настання негативних наслідків для ТОВ «АВС Логістік Парк», що суперечить принципам господарських правовідносин.
У судовому засіданні 03.06.2020 представник скаржника та арбітражний керуючий підтримали апеляційну скаргу, представник позивача проти її задоволення заперечив.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зміст частин першої, другої статті 269 ГПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, як от: проспекту емісії цінних паперів (облігацій) зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 05.09.2007 №170 (171) (копія наявна в матеріалах справи); - виписці про стан рахунку у цінних паперах № 001032 від 07.12.2011 та розпорядження № 2010 від 07.12.2011; рецензій, на звіти долучені позивачем, які виконані на замовлення Ліквідатора, рецензентом - оцінювачем ТОВ «Бюро судових експертиз «Надія», відповідно до яких, рецензент за результатами проведених рецензій звітів Позивача дійшов висновку, що «звіт не відповідає вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний» (належним чином завірені копії наявні в матеріалах Справи).
Крім того, матеріали справи містять звіт про оцінку майнових прав (облігацій) від 21.08.2018, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Земюрконсалтинг», відповідно до якого ринкова вартість облігацій у кількості 95 000,00 штук, емітентом яких є ТОВ «ВВС-ЛТД» становить 97 428 200 грн. (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно рецензії від 01.06.2019 на звіт про оцінку майнових прав (облігацій), виконаного СОД ТОВ «Земюрконсалтинг», виконаної рецензентом-оцінювачем Нестеренко Н.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №362 від 28.12.1995), рецензент дійшов висновку, що «зазначений у звіті вид вартості цілком відповідає меті, оцінки умовам використання результатів оцінки, особливостям об'єкта оцінки та нормативним актам».
Стаття 655 ЦК України визначає договір купівлі-продажу, як договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, обов'язок щодо оплати за придбане майно законодавцем повністю покладається на покупця. Таким чином, договір купівлі-продажу є оплатним та встановлює взаємні обов'язки сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2011 Банк (продавець) та ТОВ «АВС Логістік Парк» (покупець) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів з відстроченням платежу № 676-Д/2011, предметом якого є купівля-продаж облігацій відсоткових іменних, код ISIN-UA4000019160, загальний обсяг випуску (емісії) - 95 000 штук, форма існування - без документарна, серія "А", номінальна вартість - 1 000 грн, загальна кількість - 95 000 штук, загальна номінальна вартість - 95 000 000 грн, емітент - ТОВ «ВВС-ЛТД» за умовами якого:
право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах продавця № 001032, виданою зберігачем АТ "Укрексімбанк", що передаються продавцем покупцю в момент підписання цього договору (пункт 3.1.2 Договору);
право власності на цінні папери за цим договором переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця, зазначений у пункті 3.1.8 цього договору (пункт 3.1.3 Договору);
продавець свідчить та гарантує, що цінні папери на момент укладення цього договору є його власністю, не підлягають вилученню, не є предметом судового розгляду, не обтяжені правами третіх осіб та не перебувають у заставі, у тому числі в податковій (пункт 3.1.4 Договору);
загальна вартість цінних паперів за договором становить 99 477 350 грн. (пункт 3.1.7 Договору);
кредит у спірному правочині означає грошове зобов'язання покупця перед продавцем з виплати відстроченого платежу відповідно до умов договору (стаття 1 Договору);
сума кредиту становить 99 477 350 грн. (пункт 3.2.1 Договору).
Згідно пункту 3.2.2 договору в редакції додаткової угоди від 22.02.2012 № 1 кінцевий термін погашення кредиту - 06.02.2015, кредит сплачується позичальником відповідно до діючого графіка погашення кредиту.
11.11.2013 ухвалою Господарського суду міста Києва за заявою ТОВ "Стиролоптфармторг" порушено провадження у справі № 910/20487/13 про банкрутство ТОВ «АВС Логістік Парк», а 28.07.2015 постановою Господарського суду міста Києва визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Зубка А.М.
14.01.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 299 429 710, 93 грн, кредитором ТОВ "АВС Логістік Парк" визнано, зокрема, позивача за даним позовом на суму 1 610 998, 68 грн - вимоги шостої черги.
15.06.2016 ПАТ «ЕФ «Креома-Фарм» звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою до ТОВ "АВС Логістик Парк" та Банку про визнання недійсним Договору, укладеного відповідачами за даним позовом.
В обґрунтування своїх вимог, позивачем були надані звіти про оцінку майна № 75-2/15 (замовником якого є керуючий санацією ТОВ «АВС Логістік Парк» арбітражний керуючий Пічахчі С.В.) та звіт № 71-1/16 від 31.03.2016 (замовником якого є Фірма) складені ТОВ "Центр оцінки власності "Парето", з яких вбачається, що ринкова вартість відсоткових іменних облігацій ISIN-UA4000019160 станом на 07.12.2011 становить 0,00 грн.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що дата складання звіту про оцінку майна № 75-2/15- 18.06.2015, а термін дії визначений 6 місяців, тобто станом на дату звернення із позовом до суду (15.06.2016) вказаний звіт є таким, строк дії якого сплив. Дата складання звіту № 71-1/16 - 31.03.2016, а термін дії 6 місяців, тобто до 31.09.2016, а отже на дату подачі позову є таким що діє.
Натомість, з метою спростування достовірності наданих позивачем звітів, відповідач надав суду договір № 1-12/05 від 12.05.2017 на проведення рецензування звітів про оцінку майна № 75-2/15 від 18.06.2015 та № 71-1/16 від 31.03.2016, укладений ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Дейнегіною В.М. та суб'єктом оцінюючої діяльності ТОВ "Бюро судових експертиз "Надія".
Згідно висновків зазначених в рецензії від 17.05.2017 на звіт про оцінку майна № 75-2/15 від 18.06.2015 та рецензії від 17.05.2017 на звіт про оцінку майна № 71-1/16 від 31.03.2016 - зазначені звіти класифікуються за ознакою четвертого пункту статті 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Разом з тим, як зазначає Господарський суд міста Києва, в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № Б8/155-11 за заявою товариства з обмеженою "СІНМЕДІК ЛТД" про банкрутство боржника - ТОВ "ВВС-ЛТД", що порушена ухвалою Господарського суду Київської області від 14.10.2011 і сама по собі наявність порушеної справи про банкрутство ТОВ "ВВС-ЛТД" станом на 14.10.2011 свідчить про фактичну неможливість виконання зобов'язання емітентом за цінними паперами (погашення облігацій).
При цьому, у виписці про операції з цінними паперами станом на 07.12.2011 та у спірному договорі не вказано інформації про емітента, зокрема, щодо порушення справи про банкрутство емітента, як то передбачено пунктом 14 частиною 1 статті 41 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок України".
З огляду на наведене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що Банк був обізнаний про наявність справи про банкрутство емітента цінних паперів, а неповідомлення та не зазначення у договорі такої інформації дає підстави дійти висновку про наявність у діях Банку, як продавця, ознак дій щодо введення в оману покупця.
16.12.2011 ТОВ «АВС Логістік Парк» (продавець) та ТОВ "ВВС-ЛТД" (покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, предметом якого є відчуження відповідачем 1 на користь ТОВ "ВВС-ЛТД" облігацій відсоткових іменних (код ISIN-UA4000019160, загальний обсяг випуску (емісії) - 95 000 штук, форма існування - без документарна, серія "А", номінальна вартість - 1 000 грн, загальна кількість - 95 000 штук, загальна номінальна вартість - 95 000 000 грн., емітент - ТОВ "ВВС-ЛТД").
Оскільки вказаний договір купівлі-продажу був укладений через 9 днів після укладення спірного договору від 07.12.2011 та спрямований на відчуження ТОВ "АВС Логістік Парк" цінних паперів, то на думку суду першої інстанції, такі дії ТОВ "АВС Логістік Парк" є свідченням того, що вказана юридична особа, укладаючи спірний правочин від 07.12.2011, не мала на меті бути власником спірних цінних паперів.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статті 203 ЦК України, відповідно до якої: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція міститься у пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
У зв'язку з наведеними вище обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений Договір за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу у зв'язку з чим є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Крім того, у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що надані до суду відповідачами рецензії не спростовують проведених експертних досліджень у межах звіту № 71-1/16 від 31.03.2016, в якому вказано, що ринкова вартість відсоткових іменних облігацій ISIN-UA4000019160 станом на 07.12.2011 становить 0,00 грн.
Проте, з такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 зазначено, зокрема, про те, що з'ясування питання ціни облігацій має визначальне значення для матеріально-правового регулювання спірних правовідносин та правильності застосування судами положень статей 203, 215 ЦК України.
Так, на виконання вказівок Верховного Суду, ухвалою суду від 30.07.2018 призначено експертизу на вирішення якої було поставлене питання: «Якою була вартість цінних паперів, а саме облігацій відсоткових іменних, код ISIN-UA4000019160, загальним обсягом випуску (емісії) -95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) штук, формою існування - без документарна, серія А, номінальна вартість 1 000 (одна тисяча) грн., загальною кількістю 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) штук, загальна номінальною вартістю 95 000 000 (дев'яносто п'ять мільйонів) грн., дата реєстрації випуску 30.08.2017 року, дата початку розміщення -17.09.2007 року, дата погашення 10.09.2012 року -12.09.2012 року, емітент - ТОВ «ВВС-ЛТД» станом на 07.12.2011?».
Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказане експертне дослідження проведено так і не було, а отже, твердження суду першої інстанції, що висновок, складений на замовлення позивача має перевагу над висновком, що складений ТОВ «Земюрконсалтинг» 21.08.2018, згідно з яким ринкова вартість облігацій становить 97 428 200 грн. є безпідставним.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду України від 15.03.2018 зазначено, що: «При цьому, для з'ясування цього питання суд міг призначити відповідну експертизу відповідно до положень статті 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якою передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна».
З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав суду договір № 1-12/05 від 12.05.2017 на проведення рецензування звітів про оцінку майна № 75-2/15 від 18.06.2015 та № 71-1/16 від 31.03.2016, укладений ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Дейнегіною В.М. та суб'єктом оцінюючої діяльності ТОВ "Бюро судових експертиз "Надія", згідно з висновками якого, звіт позивача не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Водночас, судження суду першої інстанції про те, що відчуження з боку Банку цінних паперів на користь ТОВ "АВС Логістік Парк" мало на меті створення в останнього боргу в розмірі вартості цінних паперів за Договором (у той час як ринкова вартість спірних цінних паперів становила 0,00 грн.) нічим не підтверджені та гуртуються на припущеннях щодо фіктивності Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, доводи, що їх наводить у апеляційній скарзі Банк, не є очевидно необґрунтованими, у зв'язку з чим, на думку колегії суду апеляційної інстанції, таке рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтями 129, 267-270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/20487/13 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити приватному акціонерному товариству «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм» в задоволенні позовних вимог повністю.
3. Матеріали справи №910/20487/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 10.06.2020.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
Б.М. Грек