ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3464/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Селіванов С.А., ордер ОД № 364944, дата видачі: 10.06.20;
від відповідача - Промах А.В., ордер ОД № 288317, дата видачі: 13.03.20;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
на рішення Господарського суду Одеської області від „11” лютого 2020р., повний текст якого складено та підписано „21” лютого 2020р.
у справі № 916/3464/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дунайсудноремонт"
до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
про стягнення 768 397,39 грн.,
головуючий суддя - Гут С.Ф.
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
В судовому засіданні 11.06.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство «Дунайсудноремонт» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення 768 397 грн., з яких: 719 381,03 грн - основна заборгованість; 44 859,40 грн - пеня; 4 156,96 грн - 3% річних та витрати по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору №416 ТС на виконання ремонтних робіт від 04 липня 2019р. та направлені на стягнення загальної заборгованості у розмірі 768 397,39 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.02.2020 року у справі №916/3464/19 (суддя Гут С.Ф.) позов Приватного акціонерного товариства "Дунайсудноремонт" до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про стягнення 768 397,39 грн. задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на користь Приватного акціонерного товариства "Дунайсудноремонт" 719 381 грн. 03 коп. - суму основного боргу, 44 859 грн. 40 коп. - пеню, 4 156 грн. 96 коп. - 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 528 грн. 33 коп.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням відповідачем обумовлених договором умов в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем ремонтних робіт за Договором №416 ТС на виконання ремонтних робіт від 04.07.2019р. та відповідно правомірністю нарахування позивачем відповідно до п. 2.3.3 Договору пені та 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2020р. скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству "Дунайсудноремонт" у задоволені позову, в зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт зазначає, що згідно Договору на виконання ремонтних робіт №416 ТС від 04.07.2019 укладеного мі ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (Замовник) та ПрАТ «Дунайсудноремонт» (Виконавець), відповідно до п.1.1 якого Замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по ремонту т/х “Задонск” (надалі - судно) на території заводу Виконавця та зобов'язався виконати ремонт своєю робочою силою, своїми субпідрядниками, своїми матеріалами і засобами в повному обсязі і відповідно до ремонтної відомості, яка є Додатком №1 до цього Договору. Згідно п.1.1. Договору, ПрАТ “УДП” (Замовник) зобов'язалося подати Судно на завод Виконавця в строки, узгоджені сторонами, прийняти та оплатити роботу, виконану Виконавцем згідно з цим Договором і, у разі виявлення допущених у роботі відхилень від Договору, або невідповідностей, заявити про них Виконавцю.
Згідно з п. 2.1.1. Договору передбачено, що вартість ремонту становить 1 486 729, 48 грн. (один мільйон шістсот двадцять чотири тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 77 коп., в тому числі ПДВ - 247 788, 25 грн.
Відповідно до п.2.2. Договору передбачено, що порядок розрахунків здійснюється Замовником в наступному порядку:
-50 відсотків від ціни Договору у розмірі 743 364,74 грн. з ПДВ при постановці Судна у ремонт протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отри мання від Виконавця оригіналу належним чином оформленого рахунку, але не раніше ніж за місяць до узгодженої запланованої дати постановки Судна в ремонт (запланована дата постановки Судна в ремонт узгоджується сторонами);
- остаточний розрахунок за вирахуванням сплачених Замовником платежів протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отриманням Замовни ком від Виконавця оригіналу належним чином оформленого рахунку та за умови наявності підписаних сторонами актів здачі приймання наданих послуг, виконавчої ремонтної відомості (які видаються Замовнику в день підписання Акту приймання Судна з ремонту). Виконавець надає належним чином оформлені наступні документи: рахунки Виконавця, акт приймання судна в ремонт, акт приймання виконаних робіт, акт приймання судна з ремонту, виконавчу ремонтну відомість із зазначенням ціни по кожній позиції, акти дефектацій, карти вимірів, акти ВТК по виконаним роботам.
Скаржник зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2020 ґрунтувалось на підставі факту неналежного виконання зобов'язань, прийнятих ПрАТ «УДП» за умовами договору на виконання ремонтних робіт №416ТС від 04.07.2019 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.
Позивач зазначив, що 06.09.2019 р. електронною поштою направив Відповідачу Акт виконаних робіт №003 від 06.09.2019р., на загальну суму 1 624 745, 77 грн., виконавчу ремонтну відомість т/х “Задонск”, Акт приймання судна із ремонту №002 від 06.09.2019 р., у тому числі рахунок на оплату N« 130 від 06.09.2019 р. Це підтверджується наданим до позову в якості доказу фотокопії комп'ютерного екрана з електронної пошти.
Разом з тим, 14.02.2019р. Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу №9901/43/19 (П/9901/43/19), ухвалила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2018р. у справі №226/1204/18, від 04.12.2018р. у справі №2340/3060/18, від 23.11.2018р. у справі №813/1368/18, від 14.12.2018р. у справі №804/3580/18. Отже, як оригінал, так і копія електронного документа обов'язково мають бути засвідченні ЕЦП. Згідно з Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №914/2505/17, суд встановив, що роздруківка з електронної скриньки не може вважатися належним доказом, оскільки неможливо ідентифікувати вміст електронного листа, незрозуміло, на яку електронну пошту було здійснено відправлення, а також неможливо визначити, чи був надісланий файл підписаним електронним цифровим підписом. ПрАТ “УДП” не заперечує, що Акт приймання т/х «Задонск» із ремонту був підписаний між сторонами 06.09.2019р., але оригінал належним чином оформленого рахунку на оплату від позивача до відповідача не надходив, що прямо передбачено п.2.2 Договору, на підставі цього у ПрАТ “УДП” не настало зобов'язання по сплаті остаточного рахунку.
Крім того, скаржник вважає, що Господарський суд Одеської області дійшов помилкового висновку, що положеннями цивільного законодавства визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, обов'язок замовника здійснити оплату є абсолютним та не залежить від настання будь-яких інших обставин, окрім факту приймання роботи від підрядника.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство" строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2020 року у справі № 916/3464/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на рішення Господарського суду Одеської області від „11” лютого 2020р. по справі №916/3464/19; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на 21 травня 2020 року о 10:00 год.
13.04.2020 року від Приватного акціонерного товариства “Дунайсудноремонт” через відділ діловодства суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" залишити без задоволення, оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2020 у справі № 916/3464/19 без змін.
27.04.2020 від Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" через відділ діловодства суду надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого скаржник зазначив про незгоду із викладеними доводами ПрАТ “Дунайсудноремонт” у відзиві на апеляційній скарзі, наполягав на доводах викладених у власній апеляційній скарзі та просив врахувати заперечення при постановлені рішення.
20.05.2020р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату у зв'язку із запровадженням карантину на території України та обмеженням міжміського транспорту.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про відкладення розгляду справи.Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" відкладено на 11 червня 2020 року о 14:00 год.
В судовому засіданні 11.06.2020 представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, та заперечення на відзив, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 04.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (Замовник) та Приватним акціонерним товариством “Дунайсудноремонт” (Виконавець) було укладено Договір № 416 ТС на виконання ремонтних робіт, відповідно до п.1.1 якого, замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по ремонту т/х „Задонск” (надалі - судно) на території заводу виконавця. Виконавець зобов'язується виконати ремонт своєю робочою силою, своїми субпідрядниками, своїми матеріалами і засобами в повному обсязі і відповідно до ремонтної відомості, яка є додатком №1 до цього Договору. Замовник зобов'язується подати судно на завод виконавця в строки, узгоджені сторонами, прийняти та оплатити роботу, виконану виконавцем згідно з цим Договором і, у разі виявлення допущених у роботі від Договору або невідповідностей, заявити про них виконавцю.
Відповідно до п. 1.4.1. Договору, термін виконання робіт встановлюється в кількості 20 календарних днів від дати початку ремонтних робіт. До встановленого терміну повинні бути повністю закінчені всі ремонтні роботи, проведені випробовування, усунуті всі виявленні під час випробувань дефекти і недоліки в відокремлених виконавцем деталях.
Згідно до п. 1.4.2. Договору, приймання судна в ремонт оформлюється «Актом приймання судна в ремонт» і дата цього Акту вважається датою початку робіт.
Умовами пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору визначено, що вартість ремонту становить 1 486 729,48 грн., в тому числі ПДВ - 247 788,25 грн. Вартість ремонту відповідно до Попередньої ремонтної відомості. В ціну вартості робіт включаються також:
а)витрати, пов'язані з перебування судна на заводі виконавця, буксируванням, докування суден, приймально-здавальними випробуваннями, включаючи інші витрати і збори;
б)витрати, пов'язані із забезпеченням збереження судна, отриманням експертної чи іншої ліцензії та приймання судна РСУ. Витрати зі спостереження РСУ за ремонт суден, а також пов'язані з видачею документів, несе замовник.
Відповідно до п. 2.2. Договору, порядок розрахунків здійснюється замовником в наступному порядку:
- 50% від ціни Договору у розмірі 743 364,74 грн. з ПДВ при постановці судна у ремонт протягом 3 банківських днів з дати отримання від виконавця оригіналу належним чином оформленого рахунку, але не раніше ніж за місць до узгодженої запланованої дати постановки судна в ремонт. Запланована дата постановки судна в ремонт узгоджується сторонами.
- остаточний розрахунок за вирахуванням сплачених замовником платежів протягом 3 банківських днів з дня отримання замовником від виконавця оригінали належним чином оформленого рахунку та за умови наявності підписаних сторонами Актів здачі приймання наданих послуг, виконавчої ремонтної відомості (які видаються замовнику в день підписання Акту приймання судна з ремонту).
Виконавець надає належним чином оформлені наступні документи: рахунки Виконавця, Акт приймання судна в ремонт, Акт приймання виконаних робіт, Акт приймання Судна з ремонту, Виконавчу ремонтну відомість із зазначенням ціни по кожній позиції, Акти дефектацій, карти вимірів, Акти ВТК по виконаним роботам.
Згідно п. 4.5. Договору, Замовник зобов'язується прийняти роботи і здійснити оплату виконаних Виконавцем робіт відповідно до п. 2.2.1. Договору.
Розділом 8 Договору встановлено, що термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2019р., але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов Договору. Цей Договір, може бути розірваний за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди, або в судовому порядку.
04 липня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" та Приватним акціонерним товариством „Дунайсудноремонт” було підписано Акт №001 приймання в ремонт т/х «Задонск» (а.с. 15).
Також, 04.07.2019р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №105 від 04.07.2019р. на суму 743 364,74грн. (а.с.14)
На виконання виставленого рахунку №105 від 04.07.2019 року на суму 743 364,74грн., Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" 02 серпня 2019р. на користь позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 125 599,70 грн., відповідно до платіжного доручення №LGF48 від 01.08.2019р., 05 серпня 2019р. було сплачено грошові кошти у розмірі 217 765,07 грн., відповідно до платіжного доручення №LGF61 від 05.08.2019р. та 20 серпня 2019р. - 399 999,97 грн., відповідно до платіжного доручення №LGF225 від 20.08.2019р.(а.с. 25-27).
06 вересня 2019р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору на виконання ремонтних робіт №416 ТС від 04.07.2019 року, відповідно до якої, у зв'язку зі збільшенням обсягу і вартості непередбачених робіт на т/х «Задонск» та, відповідно до умов договору на виконання ремонтних робіт №416 ТС від 04.07.2019р., перший абзац пункту 1.4.1. розділу 1 «Предмет Договору» викладено в наступній редакції: « 1.4.1. Термін виконання робіт т/х «Задонск» встановлюється в кількості 65 календарних днів від дати початку ремонтних робіт».
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 від 06.09.2019р. вирішено перший і другий абзац п. 2.1.1. розділу 2. «Вартість робіт, порядок розрахунків і відповідальність» викласти в наступній редакції: « 2.1.1. Вартість ремонту становить 1 624 745,77 грн., в тому числі ПДВ - 270 790,96 грн. Вартість ремонту відповідно до виконавчої ремонтної відомості".
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем було зазначено суду, що 06.09.2019р. ним електронною поштою було направлено відповідачу Акт виконаних робіт №003 від 06.09.2019р. на загальну суму 1 624 745,77грн., виконавчу ремонтну відомість т/х «Задонск», акт приймання судна з ремонту №002 від 06.09.2019р., рахунок на оплату №130 від 06.09.2019р. (а.с. 18).
Також позивач вказує, що з огляду на те, що відповідачем 06.09.2019р. було отримано від позивача рахунок на оплату №130 від 06.09.2019р. та підписано акт виконаних робіт №003 від 06.09.2019р. на загальну суму 1 624 745,77грн., виконавчу ремонту відомість т/х «Задонск», акт приймання судна із ремонту т/х «Задонск» №002 від від 06.09.2019р., відповідно до п. 2.2.1. Договору, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство"до 11 вересня 2019р. зобов'язаний був сплатити вартість виконаних Приватним акціонерним товариством „Дунайсудноремонт" ремонтних робіт. Однак, в порушення умов Договору, відповідачем у визначені строки не було сплачено вартість виконаних позивачем ремонтних робіт, з урахуванням чого заборгованість відповідача перед позивачем по Договору станом на 12.09.2019р. становила: 1 624 745,77грн. 743 364,74грн. (попередня оплата) = 881 381,03грн.
10 жовтня 2019 року відповідачем згідно платіжного доручення №LGF923 було перераховано позивачу кошти на загальну суму 162 000,00грн. з призначенням: остаточний розрахунок за ремонт т/х «Задонск», зг рах. 130 (част.) від 06.09.2019р., дог 416 ТС від 04.07.2019р. в т.ч. ПДВ 27 000,00грн.». (а.с.28)
З урахуванням чого, заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору станом на 10.10.2019р. становила 719 381,03грн. з наступного розрахунку: 881 381,03грн. - 162 000,00грн.= 719 381,03грн.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору, у разі порушення терміну остаточного розрахунку за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми остаточної заборгованості за кожен день прострочення в оплаті, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
24.10.2019р. за вх.ЧМ/0782 позивачем було направлено претензію, щодо виконання умов Договору №416ТС від 04.07.2019р., а саме погашення суми боргу за Договором №416ТС у розмірі 719 381,03грн. та сплати пені у розмірі 30 117,01грн. та 3 % річних у розмірі 2 737,91грн. за порушення терміну остаточного розрахунку за вказаним Договором.
У відповіді на претензію № ЮС-777 від 05.11.2019р., відповідачем зазначено,що він погоджується із сумою основного боргу у розмірі 719 381,03грн., однак Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" не має можливості розглянути претензію у повному обсязі по суті, з огляду на те, що до претензії не було додано документів, які б підтверджували, що Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" саме 06.09.2019 отримало оригінал належним чином оформленого рахунку та мало в наявності підписаний сторонами Акт здачі приймання наданих послуг, виконавчу ремонтну відомість (які видаються Замовнику в день підписання Акту приймання судна з ремонту), та на виконання п.2.2.1 Договору повинно сплатити остаточний рахунок за виконання робіт по ремонту т/х «Задонск» саме впродовж 3-х банківських днів починаючи від дати 06.09.2019р. В зв'язку з наведеним, Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" не має можливості перевірити рахунки суми пені та 3% річних, які зазначені в претензії.
Однак, як вказує позивач не зважаючи на погодження відповідачем із сумою основного боргу у розмірі 719 381,03грн., відповідні кошти сплачені не були.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені на суму боргу 719 381,03грн. за період з 12.09.2019р. по 24.10.2019р., яка становить 44 859,40 грн. та 3% річних на суму боргу 719 381,03 грн. за період з 12.09.2019р. по 15.11.2019р., який становить 4 156,96 грн.
Неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" своїх зобов'язань за Договором на виконання ремонтних робіт №416 ТС від 04.07.2019р. перед Приватним акціонерним товариством "Дунайсудноремонт" і стало підставою для звернення позивача до господарського суду із вказаним позовом.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ “Дунайсудноремонт” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, правовідносини між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" та Приватним акціонерним товариством “Дунайсудноремонт” виникли на підставі укладеного між ними 04.07.2019 року Договору №416 ТС на виконання ремонтних робіт.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2.2. Договору, визначено, зокрема, що остаточний розрахунок за вирахуванням сплачених замовником платежів протягом 3 банківських днів з дня отримання замовником від виконавця оригінали належним чином оформленого рахунку та за умови наявності підписаних сторонами Актів здачі приймання наданих послуг, виконавчої ремонтної відомості (які видаються замовнику в день підписання Акту приймання судна з ремонту).
Укладаючи Додаткову угоду №2 від 06.09.2019р. до Договору №416 ТС на виконання ремонтних робіт від 04.07.2019 року, сторонами було узгоджено, що вартість ремонту становить 1 624 745,77 грн., в тому числі ПДВ - 270 790,96 грн. Вартість ремонту відповідно до виконавчої ремонтної відомості.
Враховуючи встановлення судом факту, що 06.09.2019р. відповідачем було підписано акт виконаних робіт №003 від 06.09.2019р. на загальну суму 1 624 745,77 грн., виконавчу ремонту відомість т/х «Задонск», акт приймання судна із ремонту т/х «Задонск» №002 від 06.09.2019р., відповідно до п. 2.2.1. Договору, Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" зобов'язане було сплатити вартість виконаних Приватним акціонерним товариством „Дунайсудноремонт” ремонтних робіт у розмірі 1 624 745,77 грн.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2019 року відповідачем згідно платіжного доручення №LGF923 було перераховано позивачу кошти на загальну суму 162 000,00грн. з призначенням: остаточний розрахунок за ремонт т/х «Задонск», зг рах. 130 (част.) від 06.09.2019р., дог 416 ТС від 04.07.2019р. в т.ч. ПДВ 27 000,00грн.». (а.с.28)
Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" не заперечує стосовно укладення Договору №416ТС від 04.07.2019 та наявної заборгованості у розмірі 719 381,03 грн., що підтверджується відповіддю на претензію №ЮС-777 від 05.11.2019р.
Таким чином, дослідивши обставини спору, господарським судом було вірно встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №419 ТС на виконання ремонтних робіт від 04.07.2019 року, з урахуванням Додаткової угоди №2 від 06.09.2019р. до Договору №419 ТС на виконання ремонтних робіт від 04.07.2019 року, щодо своєчасної оплати вартості ремонтних робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору, у разі порушення терміну остаточного розрахунку за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми остаточної заборгованості за кожен день прострочення в оплаті, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивачем було здійснено нарахування пені на суму боргу за період з 12.09.2019р. по 24.10.2020р., борг зі сплати пені становить 44 859,40 грн. Колегія суддів перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 44 859,40 грн., вважає такий розрахунок арифметично вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних на суму боргу за період з 12.09.2019р. по 15.11.2019р., борг зі сплати 3% річних становить 4 156,96 грн. Колегія суддів перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 4 156,96 грн., вважає такий розрахунок арифметично вірним, а вимоги про стягнення правомірними.
Відносно посилань скаржника щодо недоведення факту порушення прав позивача, оскільки відповідачем не порушено терміну остаточного розрахунку, у зв'язку з неотриманням оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату №130 від 06.09.2019р., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.09.2019р. електронною поштою направив відповідачу Акт виконаних робіт №003 від 06.09.2019р., на загальну суму 1 624 745, 77 грн., виконавчу ремонтну відомість т/х «Задонск», Акт приймання судна із ремонту №002 від 06.09.2019 р., у тому числі рахунок на оплату №130 від 06.09.2019 р. Це підтверджується наданим до позову в якості доказу фотокопії комп'ютерного екрана з електронної пошти.
14.02.2020 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу №9901/43/19 (П/9901/43/19), сформулювала висновок, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.
Направлення документів без цифрового підпису не є доказом отримання документів від позивача.
Разом з тим, як вірно було встановлено місцевим господарським судом та не спростовано скаржником, останнім не заперечується факт укладання спірного Договору №416 ТС від 04.07.2019р. та наявної заборгованості по Договору у розмірі 719 381,03грн., що підтверджується відповіддю на претензію №ЮС-777 від 05.11.2019р., відповідно до якої відповідач зазначає, що із сумою основного боргу у розмірі 719 381,03грн. згодний (а.с.29).
Крім цього, відповідач 06.09.2019р. підписав та був обізнаний з Актом №002 приймання судна із ремонту т/х «Задонск» та Актом №003 виконаних робіт від 06.09.2019р., де зазначено вартість ремонтних робіт у розмірі 1624745,77 грн. відповідно до договору №416 ТС від 04.07.2019 р., зауваження щодо виконаних робіт відсутні, а тому відповідач був зобов'язаний сплатити вартість виконаних позивачем ремонтних робіт.
Більш того, 10.10.2019 року відповідачем згідно платіжного доручення №LGF923 було перераховано позивачу кошти на загальну суму 162 000,00грн. з призначенням: остаточний розрахунок за ремонт т/х «Задонск», зг рах. 130 (част.) від 06.09.2019р., дог 416 ТС від 04.07.2019р. в т.ч. ПДВ 27 000,00грн.». (а.с.28)
Також, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія листа № ЧМ/406 від 05.12.2019р., в якому відповідач вказує про фінансові труднощі, що виникли, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" не змогло своєчасно сплатити рахунки, пред'явлені заводом на оплату, згідно з умовами укладених договорів на ремонт, зокрема: - т/х «Задонск» №416 ТС від 04.07.2019р.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, вищевикладеними обставинами та доказами підтверджується настання у відповідача зобов'язань щодо оплати позивачу вартості ремонтних робіт.
Інші доводи, що наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача основного боргу, пені та 3 % річних за невиконання свого обов'язку щодо своєчасної оплати ремонтних робіт.
Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не вбачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2020р. залишається без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись статтями 129,269, 270, 275,276, 281-284
Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"залишити без задоволення
2. Рішення Господарського суду Одеської області від „11” лютого 2020 року у справі № 916/3464/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено „15” червня 2020 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький