ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1044/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.
суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.,
секретар судового засідання Молодов В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни
на рішення Господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2019, суддя Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 21.10.2019 року
у справі № 916/1044/19
за позовом: Фізичної особи- підприємця Семери Вікторії Анатоліївни
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооптима»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
ОСОБА_1
про стягнення 133 750,00 грн.,
Представники учасників процесу :
від позивача- не з'явилась,
від відповідача - не з'явився,
від третіх осіб - не з'явились,
У квітні 2019 року Фізична особа-підприємець Семера Вікторія Анатоліївна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ», в якій просила суд стягнути з ТОВ «Агропартнер-ХХІ» на користь ФОП Семери В.А. суму заборгованості по оплаті вартості товару за Договором поставки № 22/11/17-25 від 22.11.2017 року у розмірі 133750,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань, встановлених договором поставки товару № 22/11/17-25 від 22.11.2017р. щодо оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною №271 від 22.11.2017р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 року по справі №916/1044/19 (суддя Смелянець Г.Є.) було відмовлено Фізичній особі-підприємцю Семері Вікторії Анатоліївні у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем суду обставин, які свідчать про укладення між позивачем і відповідачем договору поставки товару, невиконання якого відповідачем є підставою позовних вимог, а також обставин, які свідчать про отримання товару відповідачем.
Суд зазначив, що право підпису договорів відповідно до Статуту ТОВ «Агропартнер-ХХІ» належить директору цього товариства, однак у ОСОБА_1 , як комерційного директора цього товариства, відсутні будь-які повноваження щодо укладання (підписання) від імені ТОВ «Агропартнер-ХХІ» будь-яких договорів та накладних тощо.
Разом з тим, судом було встановлено, що ТОВ «Агропартнер-ХХІ» не видано довіреності на отримання ТМЦ на підставі витратної накладної №271 від 22.11.2017р. При цьому, наявність такої довіреності (або іншого документа), що підтверджує повноваження покупця на отримання товару передбачена умовами п.4.2. договору поставки. Також витратна накладна №271 від 22.11.2017р. не містить обов'язкових реквізитів, які встановлені вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до оформлення первинних документів, а саме не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто ПІБ особи, якою отриманий товар на підставі витратної накладної №271 від 22.11.2017р..
Щодо обставин наявності відтиску печатки ТОВ «Агропартнер-ХХІ» на витратній накладній господарський суд виходив з того, що відбиток печатки суб'єкта господарювання на первинному документі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є обов'язковим реквізитом первинного документа. В силу вимог ч.3 ст.58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. При цьому, такі зміни до Господарського кодексу України внесені Законом України №1982-VІІІ від 23.03.2017р., який набув чинність 19.07.2017р., тобто був чинним станом на 22.11.2017р. - дату підписання відповідних договору поставки та витратної накладної.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що встановлення обставин справи щодо підписання договору поставки та витратної накладної саме ОСОБА_1 не входить до предмету доказування у даній господарській справі, предметом спору якої є стягнення заборгованості саме з ТОВ «Агропартнер-ХХІ» та саме з підстав невиконання останнім своїх зобов'язань за договором поставки товару щодо оплати поставленого товару. Окрім того, навіть за умови встановлення обставин підписання договору поставки та накладної саме ОСОБА_1 такі обставини не призведуть до задоволення позовних вимог у даній господарській справі. Тому господарським судом було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про проведення судової експертизи щодо встановлення обставин належності підпису на договорі та накладній ОСОБА_2 В ОСОБА_3 . та відтиску печатки на вказаних документах відповідачу.
Посилання позивача на судову практику, яка свідчить про те, що наявність відтиску печатки підприємства на правочині підтверджує його укладання підприємством навіть якщо цей правочин було підписано не уповноваженою на це особою, господарський суд до уваги не прийняв, оскільки доказами схвалення правочину можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).
Посилання позивача на вимоги Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5, господарський суд до уваги не приймав, оскільки ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) та розроблені відповідно до ст.31 Закону України „Про Національний архівний фонд та архівні установи". У ст.1 цього Закону встановлено, що Національний архівний фонд - сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації. Архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ - це відповідно установа чи структурний підрозділ, що забезпечує облік і зберігання архівних документів, використання відомостей, що в них містяться, та формування Національного архівного фонду і/або здійснює управління, науково-дослідну та інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства.
Заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надані до суду позивачем, а також заява свідка ОСОБА_6 , яка надана до суду відповідачем, відхилені господарським судом в якості доказів укладення договору поставки, підписання цього договору та накладної сторонами та отримання товару відповідачем, оскільки в силу вимог ч.2 ст.87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв діалогового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Обставини, які наведені позивачем у заяві про фактичні обставини, які стали відомі через кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 також жодним чином не підтверджують обставин укладення договору поставки відповідачем та отримання останнім товару, а відтак не приймалися до уваги господарським судом.
Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Семера Вікторія Анатоліївна звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
- Задовольнити клопотання Позивача від 11.11.2019 р. про проведення судової експертизи та про виклик третьої особи ОСОБА_1 для надання зразків підписів, почерку та пояснень щодо обставин, які мають значення для справи,
- Рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2019 р. у справі № 916/1044/19 переглянути в апеляційному порядку і скасувати повністю;
- Разом із зазначеним рішенням суду скасувати наступні ухвали по справі, які Позивач не мав юридичної можливості оскаржити окремо від рішення суду, а саме:
- ухвалу від 22.07.2019 р., постановлену судом у протокольній формі про відмову судом у задоволенні клопотання Позивача від 19.06.2019 р. про проведення судової експертизи;
- ухвалу від 07.08.2019 р., постановлену судом у протокольній формі про відмову судом у задоволенні клопотання Позивача від 06.08.2019 р. про виклик до суду третьої особи - Ходос В.В. особисто, та про її опитування у засіданні суду;
- ухвалу від 07.08.2019 р., якою судом в особі судді Смелянець Г.Є. було визнано необґрунтованою заяву Позивача від 07.08.2019 р. про відвід судді Смелянець Г.Є.;
- ухвалу від 14.08.2019 р., якою судом в особі судді Бездоля Ю.С. було відмовлено Позивачу у задоволенні заяви від 07.08.2019 р. про відвід судді Смелянець Г.Є.
За результатами розгляду апеляційної скарги прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд, приймаючи оскаржуване рішення, надав неправомірну перевагу доводам Відповідача перед доводами Позивача та при оцінці доказів, поверхнево, упереджено та не об'єктивно ставився до підготовки та розгляду справи. Рішення прийняте з порушеннями норм як матеріального, так і процесуального права; висновки, викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.
Так, ФОП Семера В.А. зазначає, що в ході підготовки справи до розгляду, з копій документів, які було надано з відзивом до суду відповідачем, а саме з копії статуту Відповідача, Позивач побачив, що підписи, які були поставлені з боку покупця-Відповідача в Договорі поставки № 22/1 1/17-25 від 22.11.2017 р. та у видатковій накладній № 271 від 22.11.2017 р., за якими було подано позов, збігаються з підписом одного із співзасновників Відповідача ОСОБА_1 , який займає в ТОВ «Агропартнер-ХХІ» посаду комерційного директора.
Договір поставки з Відповідачем укладався в особі директора Коваль В.Ф., однак жодних попереджень чи пояснень чому замість директора документи від Відповідача підписала інша посадова особа Відповідача ФОП Семеру В.А. не повідомлено.
У зв'язку із такою обставиною, з'ясованою безпосередньо у ході підготовки справи до розгляду, Позивачем було подано до суду:
- 23.05.2019 клопотання про витребування доказів від комерційного директора та співзасновника Відповідача Ходос В.В. з метою, щоб у разі задоволення клопотання судом, ОСОБА_1 надав пояснення (та докази в їх обгрунтування) щодо того, на яких підставах та за яких умов він підписав договір та накладну та використав при цьому печатку підприємства, відтиском якого скріплено його підпис. Враховуючи те. що ОСОБА_1 був і є комерційним директором, тобто ключовою посадовою особою Відповідача з питань укладання комерційних угод, договорів, а також співзасновником Відповідача, отримання пояснень від цієї особи судом було важливим для з'ясування обставин, що мали істотне значення для правильного вирішення справи, адже ОСОБА_1 міг мати повноваження на укладання та підписання договору поставки та накладної, в тому числі міг бути наділений повноваженнями щодо цього рішенням вищого органу управління Відповідача (загальними зборами учасників). Крім того, він міг володіти відомостями про те, що підписаний ним договір тими чи іншими діями (конклюдентними) згідно ст. 241 Цивільного кодексу України (з урахуванням п. 3.4 Постанови Пленуму ВІ СУ від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів недійсними») був схвалений директором підприємства (так. наприклад директор Коваль В.Ф. видала для його підписання Ходос В.В. печатку підприємства, цей договір було зареєстровано, передано на зберігання та виконання до бухгалтерії тощо). Згідно статті 81 ГПК України суд мав повноваження задовольнити таке клопотання та витребувати відповідні відомості від ОСОБА_2 В. ОСОБА_7 , і будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, згідно згаданої статті повинна була надати його на вимогу суду:
- також разом з відповіддю від 23.05.2019 р. на відзив Відповідача було подано обґрунтоване клопотання про витребування доказів від Відповідача з метою, щоб у разі задоволення клопотання судом, Відповідач надав пояснення (та докази в їх обґрунтування) щодо того, на яких підставах та за яких умов замість директора підприємства ОСОБА_8 договір та накладну підписав комерційний директор та співзасновник Відповідача Ходос В.В., з використанням при цьому печатки підприємства, відтиском якого скріплено його підпис. Згідно статті 81 ГПК України суд мав повноваження задовольнити таке клопотання та витребувати відповідні відомості від Відповідача;
- клопотання від 19.06.2019 р. про витребування від ОСОБА_1 заяви свідка з питань, що мають істотне значення для справи. На підставі ст. 66. ч. 1 ст. 74, сг. 73, ч. 5 ст. 80. ч. 1 ст. 87. ст. 88 ГПК України суддя могла це клопотання задовольнити і отримати відповідні, важливі для справи відомості від ОСОБА_1 ;
- клопотання від 19.06.2019 р. про проведення судової експертизи, а саме на предмет підтвердження того, що підписи з боку Відповідача в договорі поставки та накладної було вчинено комерційним директором Ходос В.В., а також на предмет підтвердження того, що відтиски печатки на цих документах з боку Відповідача було вчинено справжньою печаткою Відповідача, якою згідно законодавства мають користуватися лише уповноважені наказом (розпорядженням) представники підприємства і за зберігання якої та законне її використання несе Відповідач;
- клопотання від 08.07.2019 р. про розгляд клопотання Позивача від 19.06.2019 року про проведення судової експертизи.
Апелянт зазначає, що усі зазначені клопотання Позивача суддею було відхилені. Ходос В.В. не було опитано у суді. Підписи, вчинені на договорі поставки та в накладній з боку Відповідача не було ідентифіковано як вчинені ОСОБА_1 , відтиски печатки на цих документах не було ідентифіковано як вчинені справжньою круглою печаткою Відповідача. Умови та підстави, з яких підписи комерційного директора та співзасновника Відповідача Ходос В.В. були вчинені від імені Відповідача на зазначених документах, та підстави і умови, за якими було проставлені відтиски печатки Відповідача на вказаних документах, на думку апелянта, з'ясовано не було пропри усі законні можливості та підстави, які були у судді для цього.
Апелянт вважає, що суддя підійшла до справи поверхнево, формально, свідомо шукаючи підстав для закриття справи, не вживаючи необхідних дій для з'ясування важливих для правильного вирішення справи обставин, внаслідок чого, позивачем було подано до суду заяву від 07.08.2019 р. про відвід судді Смелянець Г.Є., ухвалою від 07.08.2019р. клопотання Позивача про відвід судді визнано необґрунтованим, що поставило під сумнів виконання завдання судочинства, покладене на місцевий господарський суд щодо встановлення істини у справі і забезпечення захисту порушених прав Позивача.
Також скаржник зазначає, що дізнавшись з даних кримінальної справи № 2113/4534/12. яка перебуває на розгляді у Каховському міськрайонному суді Херсонської області, порушеної проти двох обвинувачених, в тому числі проти комерційного директора ТОВ «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» Ходос В.В., про те, що керівництво Відповідача вже тоді вигороджувало у суді свого комерційного директора Ходос В.В., обвинуваченого у фізичному насиллі, а також у перевищенні своїх посадових повноважень та незаконному вимаганні коштів у господарського контрагента, також фізичної особи-підприємця. Позивач звернувся до суду із заявою від 19.08.2019 р. з повідомленням фактичних обставин, які доцільно врахувати, адже вони мають значення для правильного вирішення даної господарської справи № 916/1044/19.
На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги та визнав достатнім доказом лист ОСОБА_1 від 19.08.2019 р., яким засвідчено те, що «у ОСОБА_1 , як комерційного директора цього товариства відсутні будь-які повноваження щодо укладання (підписання) від імені ТОВ «Агропартнер-ХХІ» будь-яких договорів та накладних тощо».
Належних, допустимих та достовірних в розумінні ст.ст. 76-79, 91 ГПК України доказів того, що комерційний директор Ходос В.В. відсутній в переліку осіб, які мають право підписувати первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції, в тому числі накладної за Договором. Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Встановлення шляхом проведення відповідної судової експертизи того, що підписи в договорі та в накладній, вчинені від імені Відповідача, належать саме комерційному директору Відповідача Ходос В.В., а також те, що відтиски печатки на цих документах було поставлено справжньою печаткою Відповідача, має істотне значення для вирішення справи. Так, встановленням тотожності підписів буде доведено, що договір поставки підписала та отримання товару за видатковою накладною здійснила посадова особа Відповідача, керівник комерційного відділу, комерційний директор Ходос В.В.
Апелянт наголошує, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його круглої печатки; отже видаткова накладна №271 від 22.11.2017р. містить достатньо даних про зміст та обсяг господарської операції та про сторони, між якими вона відбулася, і ці дані повністю збігаються з даними укладеного договору поставки.
При цьому, доказами факту поставки та передачі товару представнику Відповідача в матеріалах справи є нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , колишніх працівників третьої особи ТОВ «АГРООПТИМА» (у якої Позивач суборендувала складські приміщення, де зберігався товар, який було відвантажено Відповідачу).
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про проведення судової експертизи та про виклик третьої особи ОСОБА_1 для надання зразків підписів, почерку та пояснень щодо обставин, які мають значення для справи.
У зазначеному клопотанні скаржник просить суд призначити судову експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, об'єктами експертизи визначити підписи, поставлені від імені ТОВ «Агропартнер-ХХІ» в оригіналі договору поставки товару від 22.11.17 та в оригіналі видаткової накладної №271 від 22.11.2017 а також відтиски печатки в цих документах від імені відповідача.
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи виконано підписи, поставлені від імені ТОВ «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» в оригіналі Договору поставки товару № 22/11/17-25 від 22.11.2017 року та в оригіналі видаткової накладної № 271 від 22.11.2017 року ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) особисто?
- Чи нанесено відтиски печатки, поставлені від імені ТОВ «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» в оригіналі Договору поставки товару № 22/11/17-25 від 22.11.2017 року та в оригіналі видаткової накладної № 271 від 22.11.2017 року печаткою «АГРОПАРТНЕР-ХХІ», зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
5. Викликати третю особу ОСОБА_1 у судове засідання та витребувати від нього необхідні документи зі зразками його підпису та почерку, які були оформлені до відкриття провадження у справі, та відібрати від нього зразки підпису та почерку у судовому засіданні, як це потрібно для проведення судової експертизи. Включити при цьому в перелік документів, які будуть надаватися на експертизу, примірник Статуту Відповідача з підписом ОСОБА_1
6. У судовому засіданні отримати від ОСОБА_1 усні пояснення (під запис ходу засідання) стосовно відомих йому обставин підписання договору га накладної від імені Відповідача.
Зі свого боку, Позивач пропонує отримати від третьої особи ОСОБА_1 , пояснення щодо наступних питань:
- Чи визнаєте Ви, що договір та накладну з боку покупця-Відповідача були підписані саме Вами, та те, що відтиски печатки на них були поставлені справжньою печаткою підприємства?
- Що Ви можете повідомити стосовно обставин поставлення відтисків печатки підприємства на цих документах? Чи їх ставили печаткою Ви чи інша особа? Чи мали Ви повноваження користуватися печаткою підприємства і на яких підставах?
У разі визнання того, що підписи на документах були вчинені саме ОСОБА_1 :
- Чому і на підставі яких документів замість директора підприємства ОСОБА_8 . Договір поставки товару № 22/11/17-25 від 22.11.2017 року та видаткову накладну № 271 від 22.11.2017 року від імені ТОВ «АЕРОПАРТНЕР-ХХ1» підписали Ви?
- Чому те, що Ви діяли як представник підприємства, не було відмічено в цих документах?
- Чи було передано директору підприємства ОСОБА_8 чи до бухгалтерії підприємства примірники договору та видаткової накладної, які належать підприємству, після їх підписання? В кого вони знаходяться на даний час?
- Чи схвалювався підписаний договір директором підприємства ОСОБА_8 тим чи іншим чином? Де було розміщено і яким чином було використано товар, який було отримано по накладній?
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 року було відкрито апеляційне провадження по справі № 916/1044/19 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни на рішення Господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2019 у справі № 916/1044/19 та вирішено розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників процесу.
В ході апеляційного перегляду справи, враховуючи складність та неоднозначність справи, заявлене позивачем клопотання про призначення судової експертизи по справі та виклик ОСОБА_1 в судове засідання для надання пояснень, для повного, всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 18.02.2020 року судова колегія призначила розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни на рішення Господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2019 у справі № 916/1044/19 в судовому засіданні з повідомленням учасників справи для вирішення питання щодо призначення або відмови у клопотанні про призначення експертизи.
Визнано явку представників сторін та третьої особи обов'язковою.
В судове засідання 03.03.2020 не з'явились представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнер-ХХІ”, третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрооптима” та ОСОБА_1 .
У зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб, судове засідання відкладено на 17.03.2020 року о 10-00 год., та повторено виклик ТОВ “Агропартнер-ХХІ”, ТОВ “Агрооптима” та ОСОБА_1 для надання пояснень по справі.
В судове засідання 17.03.20 також не з'явились відповідачі та треті особи, з огляду на що ухвалою суду від 17.03.20 відкладено розгляд справи № 916/1044/19 та 21 квітня 2020 року. Визнано явку представників сторін обов'язковою.
Ухвалою від 07.04.20 у зв'язку з введеним карантином Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом ІНФОРМАЦІЯ_1 -2” повідомлено учасників справи №916/1044/19, що судове засідання, призначене на 21.04.2020 року з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни на рішення Господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2019 року, не відбудеться. Наступне судове засідання відбудеться 19 травня 2020 року об 11-00 год.
В судове засідання 19.05.20 представники відповідача та третіх осіб знову не з'явились. Відкладено розгляд справи № 916/1044/19 на 09 червня 2020 року о 12-30 год.
Отже, судовою колегією задоволено клопотання про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, проте, третя особа не з'являлась на неодноразові виклики суду.
Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно із ч.ч.1-3 ст.120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити: 1) ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала; 2) найменування та адресу суду; 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом; 4) назву та номер справи, за якою робиться виклик; 5) зазначення, як хто викликається особа; 6) зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням); 7) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Судова колегія роз'яснює ТОВ “Агропартнер-ХХІ”, ТОВ “Агрооптима” та ОСОБА_1 , що приписами ст.ст.131, 132 ГПК України суду надано право застосовувати заходи процесуального примусу у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, до яких відноситься, зокрема, штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; тощо.
Судова колегія зазначає, що відповідач та треті особи на неодноразові виклики суду в судове засідання не з'являлись, що є зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду.
24.12.2019 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Зазначає, що рішенням суду вірно встановлено, що Відповідачем не видавалась довіреність або інший аналогічний документ на отримання товаро-матеріальних цінностей від Позивача. Також суду було повідомлено, що ТОВ «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» не уповноважувало ані ОСОБА_1 , ані інших осіб на укладання договорів з Позивачем. Функціонал ОСОБА_1 як співробітника Відповідача зазначений у Регламенті, який надавався до суду першої інстанції.
Відповідач зазначає, що пояснення свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід критично оцінювати, оскільки позивач працювала разом із свідками у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АГРООПТИМА», де на скільки відомо Відповідачу, свідки були підлеглими Позивача.
Стосовно кримінальної справи №2113/4534/12, яка перебуває на розгляді у Каховському міськрайонному суді Херсонської області, відповідач зазначив, що жодного рішення, яке б набрало законної сили по вказаній справі, немає.
Таким чином, відповідач просить залишити судове рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1044/19 від 19.10.2019 року без змін, а скаргу без задоволення.
Також 24.12.2019 до суду надійшли заперечення відповідача на клопотання про проведення судової експертизи та про виклик третьої особи ОСОБА_1 для надання зразків підписів, почерку та пояснень щодо обставин, які мають значення для справи, в якій відповідач просить відмовити Позивачу у задоволенні клопотань. Вважає, що встановлення обставин щодо підписання накладної ОСОБА_1 , не входить до предмету доказування у даній справі.
08.01.2020 до суду надійшла Відповідь на відзив на апеляційну скаргу від ФОП Семери В.А., в якій апелянт заперечує проти доводів відповідача, вважає доводи, викладені ним у його відзиві на апеляційну скаргу необґрунтованими, маніпуляцією обставинами справи та іншими даними, привертанням уваги до поверхневих, несуттєвих питань з метою відведення уваги апеляційного суду від дійсно важливих, істотних обставин, в тому числі від тих, які суд першої інстанції міг врахувати, дослідити та оцінити належним чином, але не зробив цього, спотворенням, перекрученням обставин справи та даних.
Також 08.01.2020 апелянтом подано Заперечення проти заперечень Відповідача на клопотання Позивача про проведення судової експертизи та про виклик третьої особи ОСОБА_1 для надання зразків підписів, почерку та пояснень щодо обставин, які мають значення для справи, в яких позивач просить доводи Відповідача, заявлені ним у запереченнях на клопотання Позивача про проведення судової експертизи та про виклик третьої особи ОСОБА_1 для надання зразків підписів, почерку та пояснень щодо обставин, які мають значення для справи, - відхилити, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначає, що Відповідач у своєму Статуті, копія якого є в матеріалах справи, залишив положення про використання у своїй діяльності печатки. Доказів того, що ним було прийнято рішення щодо припинення використання печатки з внесенням відповідних змін до Статуту, зі знищенням печатки тощо - до суду надано не було. Отже, встановлення в результаті судової експертизи того, що відтиск печатки на видатковій накладній з боку покупця було вчинено справжньою печаткою Відповідача свідчитиме про схвалення Відповідачем укладеного Договору. Оскільки підпис комерційного директора Відповідача Ходос В.В. в Договорі та в накладній скріплено печаткою Відповідача, що, як впевнений Позивач, буде доведено експертизою, він вочевидь мав відповідні повноваження її використовувати. Належних, допустимих та достовірних в розумінні ст.ст. 76-79, 91 ГПК України доказів того, що комерційний директор Ходос В.В. відсутній в переліку осіб, які можуть використовувати печатку підприємства для скріплення свого підпису на Договорі та в накладній, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
02.03.20 до суду надійшли пояснення ТОВ «АГРОПАРТНЕР-ХХІ» позиції щодо проведення судової експертизи, в яких підтримує свої заперечення проти призначення у справі судової експертизи , до яких надав копію Наказу №1-5 від 24.01.2020 року про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_2 В. ОСОБА_7 як комерційним директором товариства.
Також 02.03.20 надійшли аналогічні пояснення від ТОВ «Агрооптима», в яких просить відмовити ФОП Семері В.А. у задоволенні судової експертизи, залишити її апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.
03.03.20 надійшла заява ФОП Семера В.А. стосовно призначення судової експертизи, де позивач наполягає на проведенні судової експертизи.
Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення обставин приналежності підпису на спірному договорі та накладній Ходосу В.В., погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що висновки даної експертизи не вплинуть на вирішення спору.
В судове засідання 09.06.2020 року не з'явились представники сторін, та третіх осіб, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.
05.06.2020 до сужду надійшла заява позивача про розгляд справи за її відсутності.
Підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, підстави неявки судом визнаються неповажними. Суд відкладає розгляд справи в разі, якщо неявка представника перешкоджає розгляду справи по суті. Справа в апеляційній інстанції розглядається тривалий час з 16.12.2019 р., сторонам була надано достатньо часу для надання своїх пояснень, висловлення заперечень та надання доказів.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, відкладення судового розгляду є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Предметом позову ФОП Семера В.А. є стягнення з ТОВ «Агропартнер-ХХІ» боргу за товар, який поставлений позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки товару від 22.11.2017р. №22/11-17-25, про що свідчить витратна накладна №271 від 22.11.2017р.
Звертаючись до суду з позовною заявою, ФОП Семера В.А. зазначає, що 22.11.2017 року між ФОП Семера Вікторією Анатоліївною (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропартнер-ХХІ” (Покупець, відповідач) в особі директора Коваль В.Ф., що діє на підставі Статуту, укладений договір поставки товару №22/11-17-25.
Предметом договору є зобов'язання Постачальника у строки, передбачені Договором, поставити та передати у Покупцю товар, визначений у п. 1.2. договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, з урахуванням індексації вартості товару та інших умов, передбачених договором.
Відповідно до п. 1.2. договору товар, що поставляється за цим договором: найменування товару AQUA PLUS” 8-10-1000 (намоткою 1000 м.) в один. Виміру - бухт, кількість - 144, ціна за 1 одиницю виміру 928,82 грн., загальна вартість товару на 133 750 грн.
Примітка: ціна та вартість Товару у гривнях визначена на день підписання Договору. Індексація (коригування) ціни/вартості Товару здійснюється у порядку, передбаченому п. 3.1. Договору. Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті (> доларах США): 5000 доларів США (п'ять тисяч доларів 00 цент.) при узгодженому Сторонами курсі співвідношення гривні до іноземної валюти па день підписання Договору - 26.75 грн. за 1 доларів США. Вартість Товару визначено в гривнях без нарахування ПДВ ( Постачальник - не платник ПДВ). Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні згідно розділу 3 цього Договору.
Відповідно до п.3.3. договору оплата вартості товару, проіндексованої у відповідних випадках згідно п.3.1. договору здійснюється Покупцем на умовах кредиту (відстрочення платежу). Строк оплати не пізніше 30.09.2018р.
Відповідно до п. 4.1., п.4.2. договору право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним товару та підписання відповідної накладної на Товар. При підписанні товарної накладної представник покупця повинен обов'язково мати при собі документ (довіреність тощо), який відповідно до законодавства підтверджує повноваження представника на отримання матеріальних цінностей: цей документ він повинен передати Постачальнику до підписання накладної.
Строк поставки Товару не пізніше 30 листопада 2017 року. Поставка (передача) товару в межах цього строку за згодою Сторін, що підтверджуватиметься відповідними товарними накладними, може відбуватися частинами.
Відповідно до умов п. 9.1. договору, цей договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє протягом 2 (двох) років з моменту його укладення, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Вказаний договір містить особистий підпис Постачальника ФОП Семера В.А., який засвідчений печаткою останнього.
З боку Покупця договір має підпис в графі «Особистий підпис покупця» від імені Коваль В.Ф., а також договір засвідчено печаткою ТОВ “Агропартнер-ХХІ”. (т.1 а.с.12-15)
Позивач зазначає, що на виконання умов договору ФОП Семера В.А. було поставлено, а відповідачем отримано товар «Крапельна стрічка AquaPlus 8-10-1000 (1000м)» у кількості 144 бух. на загальну ціну 133 750 грн., про що складено видаткову накладну №271 від 22.11.2017р.
Зазначена накладна містить підпис з обох сторін та скріплена печатками ФОП Семера В.А. та ТОВ “Агропартнер-ХХІ”..
ФОП Семера В.А. звернулась до відповідача з претензіями від 24.10.2018 року, від 30.10.2018р., від 19.11.2018р. від 13.12.2018р., в яких зазначила, що 30.09.2018 закінчився строк, встановлений для оплати фінансового зобов'язання згідно умов договору поставки та надала реквізити для оплати заборгованості відповідачем, для сплати заборгованості, яка була проіндексована згідно умов договору.
Зазначені претензії були залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Переглянувши оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, вислухавши представників сторін, в межах доводів та вимог, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин першої та другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов'язання визначається тими правами та обов'язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які у ньому закріплені.
В силу частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обома сторонами у справі визнані обставини того, що договір та накладну з боку відповідача не було підписано директором товариства ОСОБА_8 , про що вірно зазначено судом першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення судової експертизи по справі для встановлення обставин приналежності підпису на спірному договорі та накладній ОСОБА_1 , оскільки висновки даної експертизи не вплинуть на вирішення спору. З цих підстав апеляційний суд вважає обґрунтованим відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотань позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до Статуту ТОВ “Агропартнер-ХХІ”, який затверджено Загальними Зборами Учасників ТОВ “Агропартнер-ХХІ” (протокол №1 від 28.09.2009р.) засновниками і учасниками товариства є фізичні особи: громадянин України ОСОБА_10 , громадянин України ОСОБА_11 , громадянин України ОСОБА_1 , громадянин України ОСОБА_12 Одноособовим виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю, є Директор Товариства. Директор вправі без довіреності здійснювати дії від імені Товариства. (п.8.1., п.8.2. Статуту).
Згідно з наказом ТОВ “Агропартнер-ХХІ” від 12.01.2015р. №1-п на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Агропартнер-ХХІ” №18 від 09.01.2015р. ОСОБА_8 приступила до виконання обов'язків директора ТОВ “Агропартнер-ХХІ”.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 03.07.2019р. директором ТОВ “Агропартнер-ХХІ” є ОСОБА_8 з 12.01.2015р.
З витягу з Трудової книжки Ходос В.В. серія АК № НОМЕР_2 від 01.05.2001р. вбачається запис від 01.12.2009р. ТОВ “Агропартнер-ХХІ” про прийняття ОСОБА_2 В ОСОБА_13 на посаду комерційного директора згідно наказу №5 від 01.12.2009р.
Матеріали справи містять Регламент взаємодії відділів ТОВ ТОВ “Агропартнер-ХХІ”, який затверджений 01.10.2017р. директором ТОВ “Агропартнер-ХХІ” ОСОБА_8 , та згідно з яким у товаристві наявні комерційний відділ, відділ логістики, відділ складського зберігання та бухгалтерський відділ. У рамки роботи комерційного відділу входить пошук потенційних продавців, пошук потенційних покупців, реклама товариства у потенційних покупців та продавців, робота з проблемними клієнтами. Працівникам відділів товариства заборонено виконувати дії без письмового погодження із директором товариства, які виходять за рамки даного алгоритму, втручатися в роботу іншого відділу без письмового погодження директора товариства, підписувати будь-які документи, у тому числі договори, контракти, накладні у тому числі товарно-транспортні, акти та інші документи, зберігати у складському приміщенні товари, які не належать товариству, вести перемовини від імені товариства, крім КВ.
Судова колегія зазначає, що відповідно до Статуту ТОВ “Агропартнер-ХХІ”, одноособовим виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю, є Директор Товариства. Директор вправі без довіреності здійснювати дії від імені Товариства.
Отже, для підписання договору особою, яка не являється директором, зазначена особа повинна отримати документ, яким товариство уповноважує її на вчинення будь-яких дій від імені товариства - як-то довіреність, протокол загальних зборів учасників товариства, тощо.
Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначених доказів матеріали справи не містять.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з приписами ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Відповідно до ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що право підпису договорів відповідно до Статуту ТОВ “Агропартнер-ХХІ” належить директору цього товариства, та у ОСОБА_1 , як комерційного директора цього товариства відсутні будь-які повноваження щодо укладання (підписання) від імені ТОВ “Агропартнер-ХХІ” будь-яких договорів та накладних тощо.
Також судом вірно встановлено, що ТОВ “Агропартнер-ХХІ” не видано довіреності на отримання ТМЦ на підставі видатної накладної №271 від 22.11.2017р.. При цьому, наявність такої довіреності (або іншого документа), що підтверджує повноваження покупця на отримання товару передбачена умовами п.4.2. договору поставки.
Як зазначалось вище, в ході апеляційного перегляду справи, враховуючи складність та неоднозначність справи, заявлене позивачем клопотання про призначення судової експертизи по справі та виклик ОСОБА_1 в судове засідання для надання пояснень, для повного, всебічного розгляду справи, судом неодноразово здійснювався виклик відповідача та третіх осіб для надання пояснень по справі, та вирішення питання щодо призначення судової експертизи по справі. Визнано явку представників сторін та третіх осіб обов'язковою.
роте, відповідач та треті особи на неодноразові виклики суду в судове засідання не з'являлись, що є зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду.
Щодо обставин наявності відтиску печатки ТОВ “Агропартнер-ХХІ” на договорі та витратній накладній, судова колегія зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції суд дійшов висновку про те, що відбиток печатки суб'єкта господарювання на первинному документі в силу ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не є обов'язковим реквізитом первинного документа. При цьому, господарським судом першої інстанції на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховувався висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2018р. у справі №916/43/18.
В силу вимог ч.3 ст.58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
При цьому, такі зміни до Господарського кодексу України внесені Законом України №1982-VІІІ від 23.03.2017р., який набув чинність 19.07.2017р., тобто був чинним станом на 22.11.2017р. - дату підписання відповідних договору поставки та витратної накладної.
З прийняттям Закону України від 15.04.2014 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" було внесено зміни до Господарського, Господарського процесуального, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, законів "Про товарну біржу", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про заставу", "Про нотаріат" та деяких інших нормативно-правових актів. Зміни торкнулись зменшення сфери використання печаток в господарській діяльності. Скасовано обов'язкову вимогу посвідчувати печаткою правочини юридичних осіб, зокрема господарські договори та довіреності (у тому числі на представництво в суді).
Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може мати печатки. Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності між ними договірних відносин поставки, що виникли на підставі договору поставки товару від 22.11.2017.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про укладення між позивачем і відповідачем договору поставки товару, невиконання якого відповідачем є підставою позовних вимог, судова колегія вважає передчасним, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 65, 68, 72, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.
Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. Бланки дозволяється зберігати у шафах, що надійно замикаються та опечатуються.
Печатки і штампи, виготовлені з дозволу органів МВС, здаються для знищення цим органам за місцезнаходженням організацій.
У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.
Спірний договір та видаткова накладна, оригінали яких знаходяться т.1 а.с.100-103, містять відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ».
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ» при розгляді справи в суді першої інстанції заявлялось клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проте серед питань, запропонованих відповідачем, було питання визначення належності відбитку печатки товариству. (т.2 а.с.94 зв.с.)
Однак, незважаючи на чисельні відкладення розгляду справи, відповідач та треті особи, заперечуючи проти апеляційної скарги щодо неналежності відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ», не скористались правом на заявлення клопотання про призначення судової технічної експертизи на предмет належності чи неналежності відбитку печатки на спірній накладній. В суді апеляційної інстанції представники відповідача та третіх осіб в судові засідання не з'являлись, будь-яких клопотань щодо призначення судової експертизи не заявляли та не підтримували, хоча таке клопотання заявлено в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин, відповідач не довів належними та допустимими доказами факту того, що відбиток печатки на спірних договорі та накладній, належить не Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ» та не надав доказів втрати печатки або викрадення чи протиправності використання печатки іншими особами.
Отже, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів втрати печатки або викрадення чи протиправності використання печатки іншими особами, судова колегія доходить висновку про те, що на Договорі поставки № 22/11/17-25 від 22.11.2017 року та на видатковій накладній №271 від 22.11.2017р. наявний відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ».
Таким чином, враховуючи той факт, що спірний договір та витратна накладна скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ», судова колегія, враховуючи висновки Постанови Верховного Суду від 29.01.2020 по справі №916/922/19 вважає, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткова накладна є неналежними доказами.
Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.
При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
За таких обставин, судова колегія вважає прийнятними доводи апеляційної скарги про те, що наявність відтиску печатки підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ», на спірному договорі та видатковій накладній підтверджує його укладання підприємством, навіть якщо цей правочин було підписано не уповноваженою на це особою.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Олюджіч проти Хорватії від 05.02.2009 зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії від 27.09.2001).
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Судова колегія зауважує, що дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, відображення операції у податковій звітності), не вбачається за можливе, оскільки позивач по справі є фізична особа-підприємець та будь-якої оплати товару не відбувалось.
Крім того, судова колегія позбавлена можливості витребовувати та долучати до матеріалів справи будь-які додаткові докази на стадії апеляційного розгляду без належного обґрунтування неможливості подання їх в суді першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надані до суду позивачем, а також заява свідка ОСОБА_6 , яка надана до суду відповідачем, в якості доказів укладення договору поставки, підписання цього договору та накладної сторонами та отримання товару відповідачем, оскільки в силу вимог ч.2 ст.87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв діалогового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, враховуючи, що судовою колегією встановлено, що спірний договір та витратна накладна скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ», що є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними, матеріали справи не містять доказів оплати поставленого та отриманого відповідачем товару, зазначені обставини є підставою для стягнення з ТОВ “Агропартнер-ХХІ” суми за договором поставки товару №22/11-17-25 від 22.11.2017 року та за видатковою накладною №271 від 22.11.2017р. у розмірі 133 750,00 грн. на користь ФОП Семери В.А.
Досліджуючи доводи апелянта щодо скасування протокольних ухвал:
- від 22.07.2019 р., про відмову судом у задоволенні клопотання Позивача від 19.06.2019 р. про проведення судової експертизи;
- від 07.08.2019 р., про відмову судом у задоволенні клопотання Позивача від 06.08.2019 р. про виклик до суду третьої особи - Ходос В.В. особисто, та про її опитування у засіданні суду;
- від 07.08.2019 р., про визнання необґрунтованою заяви Позивача від 07.08.2019 р. про відвід судді Смелянець Г.Є.; та ухвали від 14.08.2019 р., про відмову у задоволенні заяви від 07.08.2019 р. про відвід судді Смелянець Г.Є., судова колегія відмовляє у задоволенні вказаних вимог.
Фактично вищенаведені доводи апелянта враховані судом апеляційної інстанції при винесенні даної постанови, про що зазначено вище. Процесуальних порушень суду першої інстанції щодо винесення зазначених протокольних ухвал судова колегія не встановила.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи викладене, судова колегія не погоджується з висновками Господарського суду Одеської області, зазначеними у рішенні від 09 жовтня 2019 року, щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №22/11-17-25 від 22.11.2017 року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на відповідача.
Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.2 ст. 275, 277, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 09 жовтня 2019 року у справі №916/1044/19 скасувати.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-ХХІ» на користь Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни 133 750,00 (сто тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят грн.) грн. за договором поставки товару № 22/11/17-25 від 22.11.2017р., 5015,65 (п'ять тисяч п'ятнадцять грн. 65 коп.) грн. судових витрат.
Доручити Господарському суду Одеської області видати накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2020 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська