15 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2601/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Новоукраїнського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області І. Яровенка на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №340/2601/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Новоукраїнського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області І. Яровенка про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.06.2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №340/2601/19 з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Новоукраїнського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області І. Яровенка на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року.
Перевіривши апеляційну скаргу вважаю, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградським окружним адміністративним судом 26.11.2019 року прийнято та складено рішення у справі №340/2601/19.
Апеляційну скаргу на рішення від 26.11.2019 року апелянт подав 25.05.2020 року, тобто з порушенням встановленого ст.295 КАС України строку.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що вперше з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся в межах строку встановленого статтею 295 КАС України, проте апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з тим, що заявником апеляційної скарги не вказано відповідача по справі. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення.
Як видно з матеріалів справи, відповідач 24.12.2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яку було повернуто 11.03.2020 року у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
Також, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року було повернуто повторну апеляційну скаргу відповідача у зв'язку з тим, що заявником як в апеляційній скарзі так і в уточнюючій апеляційній скарзі не зазначено повне найменування, адреса та засоби зв'язку відповідача.
Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” Суд звертав увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невмотивоване задоволення клопотання відповідача - суб'єкта владних повноважень про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин невиконання ухвали суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без руху є суб'єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, суд приходить до висновку, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 3 ст. 298 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення встановлений нормами КАС України, а підстави, вказані апелянтом у клопотанні, є неповажними, вважаю, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Новоукраїнського управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області І. Яровенка на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №340/2601/19 - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Круговий