ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2020Справа № 910/5211/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"
до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"
про визнання недійсним договору про надання гарантії
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси"
2. Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
про визнання недійсним договору про надання гарантії
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача (відповідача-1 за позовом третьої особи) Яковюк Л.Ю. (адвокат);
від відповідача (відповідача-2 за позовом третьої особи) Мойсейченко О.В. (представник за довіреністю);
від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Баранецька М. Р. (адвокат);
від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не з'явилися.
В судовому засіданні 02.06.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 16.06.2020 року.
26 квітня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (позивач) надійшла позовна заява № 177 від 26.04.2018р. до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (відповідач), в якій викладені вимоги про визнання недійсним договору про надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підпис на оспорюваному договорі не є підписом особи, яка була уповноважена на укладення такого правочину установчими документами позивача на дату його підписання, тобто не є підписом ОСОБА_1 , отже позивач не вчиняв дій, спрямованих на схвалення відповідного договору. За таких обставин, позивач вважає, що договір про надання гарантії № 9.17-GR.104 від 29.08.2017р. підлягає визнанню недійсним за рішенням суду в порядку ст.ст. 203, 215, 241 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5211/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.05.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року підготовче засідання відкладено на 12.06.2018 року.
08.06.2018 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору надійшла позовна заява б/н від 08.06.2018 року, в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати недійсним договір про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" (18002, Україна, м. Черкаси, вул. Добровольського, буд. 20, код ЄДРПОУ 36619059) та Публічним акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16, код ЄДРПОУ 35810511).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір за своїм змістом суперечить вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 910/5211/18 до розгляду, об'єднано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 910/5211/18 в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/5211/18, засідання у справі призначено на 12.07.2018 року.
В підготовчому засіданні 12.07.2018 року судом оголошувалася перерва до 24.07.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 року клопотання б/н від 12.07.2018 року "Про призначення почеркознавчої експертизи" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" у справі № 910/5211/18 задоволено, призначено у справі № 910/5211/18 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
14.08.2018 року через канцелярію суду від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла апеляційна скарга № 1001 вих-18-3485 від 10.08.2018 року на ухвалу Господарського суду міста Києва про призначення експертизи та зупинення провадження від 24.07.2018 року у справі № 910/5211/18.
17.08.2018 року матеріали справи було скеровано до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року у справі № 910/5211/18 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/5211/18 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 року у справі № 910/5211/18 - без змін.
07.02.2019 року матеріали справи № 910/5211/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
12.02.2019 року матеріали справи було скеровано до експертної установи.
25.04.2019 року через відділ діловодства суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом № 5465-5467/19-32/10147/19-32 від 10.04.2019 року були повернуті матеріали справи № 910/5211/18 разом з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5465-5467/19-32/10147/19-32 від 10.04.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 року поновлено провадження у справі № 910/5211/18, підготовче засідання призначено на 23.05.2019 року.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
В підготовчому засіданні 23.05.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5211/18 до судового розгляду по суті на 11.06.2019 року.
03.06.2019 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшла позовна заява, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про визнання недійсним договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" та Публічним акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний банк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року позовну заяву б/н від 31.05.2019 року третьої особи, яка заявляє самостійні вимог щодо предмета спору у справі № 910/5211/18 і додані до неї документи повернуто ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 року визнано відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5211/18 необґрунтованим, зупинено провадження у справі № 910/5211/18 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В., заяву б/н від 10.06.2019 року "Про відвід судді" Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" від розгляду справи № 910/5211/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
11.06.2019 року до Господарського суду м. Києва надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року про повернення позовної заяви б/н від 31.05.2019 року третьої особи, яка заявляє самостійні вимог щодо предмета спору у справі № 910/5211/18 і доданих до неї документів ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 року (суддя Чеберяк П.П.) у справі № 910/5211/18 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5211/18 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року зупинено провадження у справі № 910/5211/18 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 року повернуто без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року у справі № 910/5211/18, матеріали справи № 910/5211/18 повернуто до Господарського суду міста Києва.
31.10.2019 року матеріали справи № 910/5211/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 року поновлено провадження у справі № 910/5211/18, розгляд справи призначено на 19.11.2019 року.
13.11.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит № 1531/19 від 12.11.2019 року Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/5211/18 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування разом з касаційною скаргою ОСОБА_2 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 року зупинено провадження у справі № 910/5211/18 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 року у справі № 910/5211/18.
18.12.2019 року матеріали справи № 910/5211/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 року поновлено провадження у справі № 910/5211/18, розгляд справи призначено на 21.01.2020 року.
15.01.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит № 910/5211/18/105/20 від 15.01.2020 року Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/5211/18 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування разом з касаційною скаргою ОСОБА_2 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 року зупинено провадження у справі № 910/5211/18 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5211/18 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 року.
02.03.2020 року матеріали справи № 910/5211/18 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.03.2020 року.
У зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, засідання у даній справі, призначене на 31.03.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 року судове засідання призначено на 12.05.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року розгляд справи відкладено на 02.06.2020 року.
В судовому засіданні 02.06.2020 року представник позивача (відповідача-1 за позовом третьої особи) позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача (відповідача-2 за позовом третьої особи) та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 25.04.2018 року ТОВ «Газпостач-Черкаси» стало відомо, що 29.08.2017 року між ТОВ «Газпостач-Черкаси» (принципал) та ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (банк) укладено договір про надання гарантії №9.17-GR.104, відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є зобов'язання банка надати, за дорученням принципала, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» гарантію виконання договірних зобов'язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань по договору № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 року на суму 11 000 000,00 грн.
Позивач стверджує, що підпис на договорі про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року не є підписом особи, яка була уповноважена на укладення такого правочину установчими документами ТОВ «Газпостач-Черкаси» на дату його підписання, тобто не є підписом ОСОБА_1 , а також зазначає, що ТОВ «Газпостач-Черкаси» не вчиняло дій, спрямованих на схвалення відповідного договору, оскаржуваний договір порушує майнові права товариства, що є підставою для визнання його недійсним.
В свою чергу, відповідач в обґрунтовування своїх заперечень щодо позовних вимог вказує, що сторонами були узгоджені умови оскаржуваного договору гарантії, в подальшому виконувалися сторонами, про що свідчать оплати ТОВ «Газпостач-Черкаси» на користь відповідача комісії за видачу гарантії та комісії за управління гарантії, а також підписаний між сторонами договір про внесення змін до договору гарантії, у зв'язку з чим підстави вважати, що договір про надання гарантії від імені ТОВ «Газпостач-Черкаси» підписав не ОСОБА_1 , а інша невідома особа відсутні.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, як учасник ТОВ «Газпостач-Черкаси», як на підставу заявлених позовних вимог, посилається на те, що статутом ТОВ «Газпостач-Черкаси» не надано право директору на укладення правочинів, ціна яких перевищує 3 000 000,00 грн., такі правочини укладаються за рішенням загальних зборів учасників товариства, рішення на укладення оскаржуваного договору загальними зборами учасників товариства не приймалося, тобто оскаржуваний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В даному випадку, як на підставу для визнання недійсним договору позивач посилається на те, що підпис на договорі про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року не є підписом особи, яка була уповноважена на укладення такого правочину установчими документами ТОВ "Газпостач-Черкаси" на дату його підписання, тобто не є підписом ОСОБА_1
У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Так, суд звертає увагу на те, що з метою вирішення питання чи виконаний підпис на всіх сторінках договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" - ОСОБА_1 особисто чи іншою особою необхідні спеціальні знання, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, ідентифікації підписів, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, ухвалою суду від 24.07.2018 року призначено у справі № 910/5211/18 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставити наступне питання:
- Чи виконано підпис на всіх сторінках договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" - ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
У висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5465-5467/19-32/10147/19-32 від 10.04.2019 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у графі «Принципал» у нижніх частинах сторінок 1, 3, 5, а також у графі «Принципал:» у рядку «О.М. Клименко» у договорі про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 виконані ОСОБА_1 рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.
Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Із матеріалів Висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведених досліджень, чіткі висновки з поставлених перед експертами питань, містить підписи судових експертів про їх попередження щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи учасниками справи не наведено, судом не встановлено.
Відтак, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.
Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними. Доводи позивача, що висвітлені у позові, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.
З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що спірний договір не суперечить положенням ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочину, зважаючи на підтвердженість фактів прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення стороною позивача спірного правочину, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року.
Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" суд зазначає наступне.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси", затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 30.09.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" є учасником товариства, що володіє часткою у статутному капіталі 50%.
Як встановлено судом, листом № 706 від 23.08.2017 року ТОВ "Газпостач-Черкаси" звернулося до ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» з проханням надати банківську гарантію в сумі 11 000 000,00 грн. Вказаний лист отриманий 28.08.2017 року за вх. № 275-1/104.
29.08.2017 року між ТОВ «Газпостач-Черкаси», як принципалом, та ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», як банком, укладено договір про надання гарантії №9.17-GR.104, предметом якого є зобов'язання банка надати, за дорученням принципала, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» гарантію виконання договірних зобов'язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань по договору № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 року на суму 11 000 000,00 грн.
В пункті 5.2. договору визначено, що за управління гарантією принципал сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 5% річних від суми гарантії із розрахунку фактичної кількості днів строку дії гарантії у поточному місяці та фактичної кількості днів у році.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року принципалом була сплачена на користь банку комісійна винагорода за період серпень-вересень 2017 року та за січень-квітень 2018 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 4079 від 29.08.2017 року, № 4087 від 31.08.2017 року, № 4164 від 25.09.2017 року, № 54 від 27.10.2017 року, № 4273 від 26.01.2018 року, № 4454 від 27.02.2018 року, № 4524 від 27.03.2018 року, № 4624 від 24.04.2018 року, № 4625 від 24.04.2018 року.
Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, в листі від 04.10.2017 року № 791 ТОВ "Газпостач-Черкаси" звернулося до ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» з проханням внести зміни в умови діючої гарантії в частині зменшення суми гарантії до 2 500 000,00 грн. Вказаний лист отриманий 06.10.2017 року за вх. № 318-1/104.
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).
13.10.2017 року між ТОВ «Газпостач-Черкаси», як принципалом, та ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», як банком, укладено договір про внесення змін № 1 до договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року, предметом якого є зобов'язання банка надати, за дорученням принципала, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» гарантію виконання договірних зобов'язань в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань по договору № 1512000664 транспортування природного газу від 17.12.2015 року на суму 2 500 000,00 грн.
Пунктом 2.5. договору про внесення змін № 1 від 13.10.2017 року до договору гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року передбачено зобов'язання принципала не пізніше 13.10.2017 року сплатити на користь банку фіксовану плату за внесення змін в умови договору гарантії у сумі 500,00 грн. Вказана плата була сплачена принципалом згідно платіжного доручення № 31 від 13.10.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі - не повинні суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
Таким чином, правовими засобами закріплення свободи договору традиційно розуміють норми-принципи, які проголошують свободу договору, свободу підприємницької діяльності та диспозитивні норми права, в яких втілено даний принцип.
Важливим елементом свободи договору є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення.
Отже, наявність укладеного між ТОВ «Газпостач-Черкаси» та ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» оспорюваного договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти вказаний правочин, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідало внутрішній волі.
Відтак, на переконання суду, укладення договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року є правом сторін.
Підписуючи вказаний правочин, сторони керувалися правовими підставами, що передбачаються законодавством України, а саме вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.
На думку суду, сплата принципалом на користь банку комісійної винагороди та плати за внесення змін до договору свідчать про прийняття умов договору №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року до виконання та про його схвалення принципалом, що виключає можливість визнання його недійсним з підстав відсутності повноважень представника на його підписання.
Таким чином, вищезазначені докази підтверджують, що між ТОВ «Газпостач-Черкаси», як принципалом, та ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», як банком, умови оспорюваного договору про надання гарантії №9.17-GR.104 від 29.08.2017 року були узгоджені та в подальшому виконувалися сторонами, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, за викладених вище обставин.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал".
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостач-Черкаси" відмовити повністю.
В позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзкапітал" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.06.2020р.
Суддя О.В. Котков