ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2020Справа № 910/4818/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/4818/20
за позовом Адвокатського об'єднання "Айпістайл" (41837010, вул. Набережно-Корчуватська, буд.84, кв. 33, Київ, 03045/листування Межигірська, 61 Київ, 04071)
до Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 28467,70 грн.
без виклику учасників справи,
08.04.2020 Адвокатське об'єднання "Айпістайл" (далі - позивач, замовник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича (далі - відповідач, виконавець) 25840,00 грн попередньої оплати (авансу) за договором на постачання некапітальних конструкцій №160419 від 16.04.2019 (далі - договір), 323,00 грн штрафу - 0.1% від суми договору за кожен день прострочення виконання, 2809,10 грн процент за користування чужими коштами в період по 27.03.2020.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким:
- внаслідок досягнутих домовленостей сторін, шляхом обміну електронними листами з особистої електронyї пошти керівника позивача Мартинської Марії Юріївни (ІНФОРМАЦІЯ_2) та відповідача з особистої електронyї пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було укладено вищевказаний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався розробити за погодженням позивача ескізи скляних перил, з розжареного скла в алюмінієвому обрамленні та встановити їх на затвердженому з позивачем місці у строк до 01.07.2019, а позивач оплатити вказані роботи шляхом сплати 80% вартості робіт через 3 дні після укладення договору, остаточний розрахунок після поставки товару;
- платіжним дорученням від 17.04.2019 №328 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 25840,00 грн в рахунок виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором;
- роботи за договором виконані не були;
- 11.07.2019 позивач надіслав відповідачу претензію № 7198, якою внаслідок невиконання останнім взятих на себе зобов'язань розірвав договір в односторонньому порядку та просив повернути попередню оплату, а також проценти за користування грошовими коштами;
- станом на момент звернення до суду відповідач вимоги не виконав; претензію залишив без належної уваги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
24.04.2020 від позивача до суду надійшли документи на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020, а саме: оригінали документів (листування) в електронній формі та засвідченні копії з використанням електронного цифрового підпису на СD диску.
Судом досліджено подані позивачем оригінали документів та встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам.
Відповідно до частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Проте, станом на 15.06.2020 відповідачем не подано до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва
16.04.2019 внаслідок досягнутих домовленостей сторін, шляхом обміну електронними листами з особистої електронyї пошти керівника позивача Мартинської Марії Юріївни (ІНФОРМАЦІЯ_2), електронний цифровий підпис якої було перевірено на офіційному порталі Міністерства цифрової трансформації України та відповідача з особистої електронної пошти (vismeniperegorodki@gmail.com) було укладено договір на постачання некапітальних конструкцій №160419, за умовами якого:
- виконавець бере на себе обов'язки на постачання некапітальних конструкцій, а саме скляних перил, з розжареного скла в алюмінієвому обрамленні та монтаж конструкцій в інтересах замовника (пункт 1.1 договору);
- виконавець розробляє ескізи Конструкцій (не менш одного оригінальних ескізів, що є варіантами замовлення) і надає їх Замовнику в строк до 25.04.2019 року (пункт 1.2 договору);
- остаточний ескіз затверджується замовником у строк до 27.04.2019 року (пункт 1.3 договору);
- виконавець зобов'язаний: поставити товар та виконати послуги монтажу у повному обсязі та у строки, вказані у даному Договорі; здати роботу Замовнику у вказаній строк та підписати Акт приймання-здачі виконаних робіт; на підставі Акту приймання-передачі виписати та передати на підпис Видаткову накладну (пункт 2.1 договору);
- даний договір дійсний з 16.04.2019 по 1 січня 2020 року;
- погоджуються наступні проміжні етапи: розробка ескізів до 25.04.2019 року, затвердження ескізів до 27.04. 2019 року, установка Конструкцій до 01.07.2019 року (пункти 4.1 договору);
- сума цього Договору складається з вартості матеріалів Виконавця та послуг з монтажу і становить 32300,00грн. (пункт 6.1 договору);
Замовник оплачує 80% вартості Товару та/або Робіт, що визначена в п. 6.1 цьому договорі, в сумі 25840,00грн., протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього Договору.
Остаток оплачується по поставці товару (пункт 6.3 договору).
підписання Акта або видаткової накладної приймання-передачі наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. На підставі якого оформлюються бухгалтерські документи згідно п.п.2.1.3. (пункт 6.4 договору).
Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Судом встановлено, що позивач на виконання вимог пункту 6.3 Договору сплатив на користь відповідача попередню оплату за роботи у розмірі 25840,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.04.2019 №328.
Однак, відповідач не приступив до виконання своїх обов'язків за Договором, тим самим порушив умови пункту 4.1. Договору, а саме строку його виконання.
Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
За змістом положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність достатньої правової підстави або те, що така підстава відпала. Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (постанова від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).
Судом встановлено, що сплата спірної суми 25840,00 грн. була здійснена позивачем на користь відповідача на підставі Договору на постачання некапітальних конструкцій від 16.04.19 договір №160419
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).
Положеннями статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Відповідно до статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що договір може бути розірваний на вимогу Замовника достроково у випадках:
- незадовільного вигляду, художнього, естетичного й т.п. якості Конструкції. Право оцінки якості Конструкції належить Виконавцю, який у випадку дострокового розірвання Договору по названій підставі не буде використати відхилений ним ескіз Конструкції;
- порушення Виконавцем проміжних строків, якщо таке порушення ставить під загрозу зриву остаточний строк виконання Договору.
У даній справі у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду, передачі їх результатів з актами виконаних робіт, у тому числі на сплачену суму 25840,00 грн. авансового платежу, або на будь-яку іншу суму, тому враховуючи вищевказані норми права та наявність надісланої позивачем на адресу відповідача претензії № 7198 від 11.07.2019, про розірвання договірних відносин, вказані обставини свідчать про припинення правовідносин сторін.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.
Таким чином, у даному випадку суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем було сплачено спірну суму 25840,00 грн. по Договору підряду, тобто на підставі, яка згодом відпала, тому вимоги позивача про повернення сплачених грошових коштів в розмірі 25840,00 грн. є правомірними.
Згідно вимог п. 7.2 договору при порушенні строків виконання робіт Виконавцю нараховуються штрафні санкції в розмірі 0,1% від суми даного Договору за кожний день прострочення.
Тому вимоги про стягнення з відповідача 323,00 грн штрафу нарахованого протягом 02.07.2019- 11.07.2019 у період дії спірного договору підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
За таких обставин вимоги про стягнення з відповідача 2809,10 грн процентів за користування чужими коштами за період з 02.07.2019 по 27.03.2020 також підлягають задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Адвокатського об'єднання "Айпістайл" (41837010, вул. Набережно-Корчуватська, буд.84, кв. 33, Київ, 03045/листування Межигірська, 61 Київ, 04071) до Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення 28467,70 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дрозденка Андрія Анатолійовича ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Адвокатського об'єднання "Айпістайл" (41837010, вул. Набережно-Корчуватська, буд.84, кв. 33, Київ, 03045/листування Межигірська, 61 Київ, 04071) 25840,00 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок) грн попередньої оплати, 323,00 (триста двадцять три) грн штрафу, 2809,10 (дві тисячі вісімсот дев'ять) грн процентів за користування чужими коштами, 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.06.2020
Суддя І.Д. Курдельчук