ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2020Справа № 910/4646/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування 31 677,06 грн., без виклику представників сторін,
В квітні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив про стягнення з відповідача 31 677,06 грн. страхового відшкодування на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 29.03.2018 року на вул. Виговського , 29-А у м. Львові, сталася дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2 будучи посадово-відповідальною особою ККМ ЛКП «Львівелектротранс» порушила правила, норми та стандарти утримання дорожніх споруд та не вжила заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що спричинило пошкодження автомобіля «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , (застрахований позивачем транспортний засіб).
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 31 677,06 грн.
Цивільно-правова відповідальність ККМ ЛКП «Львівелектротранс» була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
28.04.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 24 018,32 грн. у зв'язку зі частковою сплатою відповідачем 24 018,32 грн. страхового відшкодування після відкриття провадження у справі.
04.05.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він просив суд з тих підстав, що ним було здійснено на користь позивача виплату страхового відшкодування в сумі 24 018,32 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з постанови Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2018 року у справі № 462/2341/18, 29.03.2018 року на вул. Виговського, 29-А у м. Львові, ОСОБА_2 , будучи посадово-відповідальною особою ККМ ЛКП «Львівелектротранс» порушила правила, норми та стандарти утримання дорожніх споруд, а саме: обрив контактно-кабельної мережі тролейбуса, та не вжила заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що спричинило пошкодження автомобіля «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , у результаті чого автомобіль отримав пошкодження.
Відповідно до вказаної постанови Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2018 року у справі № 462/2341/18, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevroelt Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 .
Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу року № 202.17.2353523 від 11.05.2017.
Згідно калькуляції ПРАТ «Галичина-Авто» № КА-7780622 від 05.04.2018 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, такий збиток становить 34 619,78 грн.
Відповідно до страхового акту № 3.18.626/1 від 17.04.2018 року, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 31 677,06 грн.
Зазначені кошти в розмірі 31 677,06 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №ЦО01271 від 17.04.2018 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, особою винною в ДТП є ОСОБА_2 , яка є працівником ККМ ЛКП «Львівелектротранс» та завдала шкоду під час виконання нею своїх трудових (службових) обов'язків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина ОСОБА_2 , яка є посадово-відповідальною особою ККМ ЛКП «Львівелектротранс» встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, ККМ ЛКП «Львівелектротранс» є особою, відповідальною за збиток заподіяний автомобілю «Chevroelt Captiva» д.н.з. НОМЕР_1 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Судом встановлено, що 03.04.2017 року між ККМ ЛКП "Львівелектротранс" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (страховик) було укладено договір № 14/13-К092738 добровільного страхування відповідальності (к 092738) (надалі - договір).
Згідно п. 3 договору предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником третім особам (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту.
Відповідно до п. 5.1. договору, страховим ризиком є ненавмисне нанесення страхувальником шкоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб, цивільну відповідальність за заподіяння якої несе страхувальник, внаслідок здійснення господарської діяльності страхувальника, а саме - внаслідок пошкодження контактної мережі та/або опор контактної мережі. Контактна мережа - сукупність струмопровідних, ізолюючих, підтримуючих та опорних елементів, призначених для підведення електроенергії до струмоприймачів рухомого складу. Опори контактної мережі - залізобетонні або металеві, на яких закріплюються дроти контактної підвіски і ін.. повітряних ліній.
Пунктом 6.1. договору визначено, що загальна страхова сума по даному договору складає 600 000 (шістсот тисяч) грн. 00 коп.
За умовами п. 6.3. договору гранична сума виплат (ліміт відповідальності страховика) по одному страховому випадку при відшкодуванні за заподіяну шкоду життю і здоров'ю третіх осіб: 30 000 грн. 00 коп.
При цьому пунктом 9 договору встановлено, що безумовна франшиза визначена у розмірі 0,5 % від загального розміру страхової суми.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Водночас, згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, відповідач, як страховик винної особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у цьому випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та ліміту відповідальності та за вирахуванням франшизи, яка відповідно до договору № 14/13-К092738 добровільного страхування відповідальності (к 092738) від 03.04.2017 року становить 3 000,00 грн. (0,5 % від загальної страхової суми в сумі 600 000,00 грн.), а тому сума страхового відшкодування, що підлягала сплаті відповідачем на користь позивача становить 28 677,06 грн. (31 677,06 грн. розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 3000,00 грн. франшизи).
В позові в частині стягнення з відповідача 3 000 грн. слід відмовити, оскільки позивачем в розрахунку позовних вимог не було вирахувано із страхового відшкодування суму франшизи, яка відповідно до договору № 14/13-К092738 добровільного страхування відповідальності (к 092738) від 03.04.2017 року становить 3 000,00 грн.
Як вбачається із платіжного доручення № ЗР037862 від 09.04.2020 року на суму 24 018,32 грн., копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач частково сплатив позивачеві страхове відшкодування в сумі 24 018,32 грн. після відкриття провадження у справі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що відповідачем 09.04.2020 року було сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 24 018,32 грн., суд дійшов висновку про те, що в даній частині позовних вимог у справі відсутній предмет спору, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування на суму 24 018,32 грн. підлягає закриттю.
Доказів сплати решти страхового відшкодування в сумі 4 658,74 грн. (28 677,06 грн. сума страхового відшкодування, що підлягала сплаті - 24 018,32 грн. частково сплачена сума страхового відшкодування) суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом дана належна оцінка доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, проте розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 не приймається судом, оскільки, згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Тому, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля «Chevroelt Captiva», д.н.з. НОМЕР_1 2016 року випуску, дорівнює нулю, так як на момент ДТП 29.03.2018 року, строк експлуатації останнього не перевищував строку вказаного у Методиці для відповідного транспортного засобу. Доказів наявності обставин, зазначених в п. 7.39. Методики, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 658,74 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 44, код 24175269) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2, код 36086124) 4 658 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп. страхового відшкодування та 2 002 (дві тисячі дві) грн. 91 коп. судового збору.
Провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 24 018,32 грн. закрити.
В іній частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 15.06.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна