ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2020Справа № 5011-43/4949-2012
За позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора арбітражного керуючого Щербаня О.М.
за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (SIA "Porzelack") та акціонерного товариства "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft)
про визнання поруки припиненою в межах справи № 5011-43/4949-2012
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача 1 Золотько В.Є.,
від позивача 2 ОСОБА_2 .,
від відповідача не з'явились.
В судовому засіданні приймали участь: Блажкевич С.В. - предст. за дов. ТОВ "Порцелак Лтд", Богаченко П.П. - предст. за дов. АТ "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт".
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання поруки припиненою в межах справи № 5011-43/4949-2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.02.2020.
04.02.2020 від акціонерного товариства "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" надійшли заперечення на позовну заяву.
06.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.02.2020 суд намісці ухвалив відкласти розгляд справи на 05.03.2020.
25.02.2020 акціонерного товариства "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" надійшла відповідь на відзив відповідача.
04.03.2020 від позивача 1 надійшла відповідь на відзив відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.04.2020.
Судове засідання призначене 02.04.2020 не відбулося.
02.04.2020 суд намісці ухвалив відкласти розгляд справи на 11.06.2020.
У судовому засіданні розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивачі) в поданій позовній заяві просять суд визнати припиненою поруку громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по Договору поруки від 20.04.2004 року (далі - Договір поруки), що укладений з юридичною особою за законодавством Федеративної Республіки Німеччина акціонерним товариством Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft) для забезпечення виконання зобов'язань по контракту № 10412280 від 20.04.2004 року (далі - Контракт).
Подана позовна заява обґрунтована тим, що сторони за Контрактом відмовляються від його виконання, у зв'язку з чим можливе настання негативних наслідків для позивачів, як поручителів.
Ліквідатор підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач) визнав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник акціонерного товариства "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft) надав суду обґрунтований відзив на позовну заяву, в якиому зазначив про неможливість її задоволення, у зв'язку з її не обґрунтованістю та просив суд відмовити в її задоволенні.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року визнано підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю банкрутом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Щербаня О.М.
20.04.2004 року між "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft) та товариством з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (SIA "Porzelack") було укладено контракт № 10412280 на купівлю друкарського обладнання: "КВА RAPIDA 74+5+L ALV2 2004".
20.04.2004 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариством з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (SIA "Porzelack") та акціонерним товариством "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft) був укладений договір поруки від 20.04.2004 року для забезпечення виконання зобов'язань по контракту № 10412280 від 20.04.2004 року.
12.05.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (SIA "Porzelack") та підприємством з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариством з обмеженою відповідальністю було укладено контракт № PR-LV/120504 на купівлю друкарського обладнання: "КВА RAPIDA 74+5+L ALV2 2004".
Рішенням Господарського суду міста Києві від 14.09.2010 року у справі № 38/32 було визнано недійсним контракт № PR-LV/120504 від 12.05.2004 року.
ЦКУ в ч. 1 ст. 509 визначає зобов'язання, як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Ч. 2 ст. 509 ЦКУ встановлює, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦКУ. Так ст. 11 ЦКУ визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не є стороною за Договором поруки та немає жодного відношення до зобов'язань, які ним передбачено, а відтак до нього не може бути і звернено вимогу щодо припинення поруки передбаченої в такому договорі.
Отже, судом встановлено, що підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариство з обмеженою відповідальністю є неналежним відповідачем у справі.
Таким чином, в даному випадку належними відповідачами можуть бути інші сторони Договору Поруки, а саме товариство з обмеженою відповідальністю "Порцелак Лтд" (SIA "Porzelack") та акціонерне товариство "Кьоеніг унд Бауер Акціенгезельшафт" (Koenig & Bauer Aktiengesellschaft).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Тобто, заміна неналежного відповідача здійснюється судом за клопотанням позивача. При цьому, процесуальне законодавство не передбачає можливості такої заміни за ініціативою суду за відсутності клопотання Позивачів.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, якщо Позивачі по даній справі не заявлять відповідного клопотання, то за результатами розгляду справи суд має відмовити в позові до Відповідача, як поданому до неналежного відповідача.
Зазначене також підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі № 905/386/18:
"Пред'явлення позову до неналежного відповідача не с підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача".
Отже, оскільки станом на 11.06.2020 Позивачі не зверталися до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача, суд відмовляє в задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивачів.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -
1.Відмовити в задоволенні позову повністю.
2.Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строк розділу ІV ГПК України, та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України.
Суддя М.В. Пасько
Повний текст ухвали складено 16.06.2020.