ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.06.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/995/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ,76004
до відповідача: Департамента будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004
про стягнення заборгованості в сумі 796 655, 81 грн.
представники сторін не з"явилися:
Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 796 655,81грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 909/995/19 про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" та зупинив провадження. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.20 провадження у справі поновлено, суд постановив відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив до розгляду по суті на 21.05.2020. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 11.06.2020.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань не адресував.
Відповідач відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував, у судове засідання 06.11.2020 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, одержане 03.06.2020.
Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
21 листопада 2018 року між ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Підрядник) та Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (Замовник) укладено договір №14т.
Відповідно до умов Договору підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами па власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надавати в установлений цим Договором термін Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області (ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації за рахунок коштів місцевого та/або державного бюджетів та в обумовлений цим Договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на дані цілі на його рахунках. ( п.1.1.Договору)
Згідно п.1.2. найменування послуг: Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області (ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) .
Склад та обсяги послуг, що повинен надати Підрядник, визначені договірною ціною, яка с невід'ємною частиною Договору. 9 п1.3. Договору).
Пунктом 3.1 та 3.2 встановлено, що ціна цього договору є твердою та становить 31 726 984 грн.. 00 копійок (з ПДВ), сума зобов'язань сторін в межах бюджетних призначень за цим Договором на 2018 рік становить 4 800 000 грн.. 00 копійок (з ПДВ).
3.2. Договірна ціна послуг обґрунтовується відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», СОУ 42.1-37641918-085:2012 «Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримані автомобільних доріг загального користування, мостів та інших споруд», СОУ 42.1-37641918-035:201 «Автомобільні дороги. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи»; СОУ 42. 37641918-071:2018 «Автомобільні дороги. Ресурсні елементні кошторисні норми на роботи з експлуатаційного утримання» з усіма змінами і доповненнями та іншими діючими нормативно-кошторисними документами.
Відповідно до п. 4.4.1 даного договору Підрядник зобов'язується забезпечити надання послуг в порядку та терміни (строки) встановлені цим договором, а Замовник відповідно до п. 4.2.1 договору зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом IX цього договору.
Згідно ті. 5.4 договору Замовник до 28 числа кожного місяця видає Підряднику план-завдання на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг на наступний місяць в межах місячного плану асигнувань Замовника. Відповідно до п. 5.5 договору надання Підрядником непередбачених або понад видане план-завдання послуг не допускається.
Відповідно до п. 9.1 розрахунки за надані послуги повинні здійснюватися на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаних уповноваженими представниками Сторін, проміжними платежами в міру надання послуг за повністю надані послуги.
Відповідно до п.п 9.4, 9.5 договору проміжні платежі за надані послуги здійснюються в межах не більше, як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються після надання і приймання всіх передбачених Договором послуг.
Замовник здійснює проміжні платежі та кінцеві розрахунки за надані послуги на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
На доказ виконаних робіт позивач надав:
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 2019року без посилання на місяць;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2019року;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2019року;
довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2019року
У копіях довідок відсутній підпис та печатка замовника.
Акт приймання виконаних робіт за травень 2019 без підпису та печатки замовника;
Акт приймання виконаних робіт за червень 2019 з підписом та печаткою замовника;
Акт приймання виконаних робіт за травень 2019 з підписом та печаткою замовника;
Акт приймання виконаних робіт за травень 2019 з підписом та печаткою замовника;
Акт приймання виконаних робіт без квітень 2019 без підпису та печатки замовника
Акт приймання виконаних робіт за березень 2019 з підписом та печаткою замовника.
Позивачу позовній заяві зазначає, що відповідач прийняв виконанні будівельні роботи позивачем, проте не сплатив останньому вартість виконаних робіт. Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач провів нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат.
За положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно із приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Аналогічне положення міститься в ч. 7 ст. 180 ГК України, за змістом якої строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так, вартість будівельних робіт становить 31726984,00грн. грн. (п. 3.1. Договору).
В Актах виконаних робіт за формою № КБ-2В загальна вартість виконаних робіт становить 748306,00 грн..
Відповідно до п. 9.1. Договору №14т від 21.11.2018 оплата виконаних робіт та вартість необхідних матеріалів проводиться Замовником на підставі підписаних Сторонами Актів виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідок вартість виконаних робіт за формою №КБ-3.
Крім цього, підприємства які виконують будівельні роботи, заповнюють форму №КБ-3 для того, щоб визначити вартість виконаних будівельних робіт, а також для проведення розрахунків із замовником, а форму № КБ-2в - для підтвердження того, що замовником прийнятий фактичний обсяг виконаних робіт. Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма №КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма №КБ-3), приведені у відповідності до чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконанні роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010 №12/19-2-9-21-2368).
01.01.2014 набрали чинності Національні стандарти України з ціноутворення у будівництві проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт по об'єктам будівництва, що споруджуються з рахунок державних коштів, здійснюється із застосуванням примірних форм первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма №КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма №КБ-3), що наведені у додатках Т та У ДСТУ БД.1.1-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва».
В матеріалах справи наявні «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» не підписані замовником (типова форма №КБ-3) з якою пов'язується виникнення зобов'язання відповідача по оплаті.
У відповідності до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до пункту 9.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих послуг після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ - 2в) та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3).
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта та скріпити запис про це своїм підписом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Саме такий порядок прийняття виконаних робіт погоджено сторонами в п. 9.1 Договору, яким встановлено, що замовник на підставі акту здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідки КБ-3 повинен провести розрахунок з позивачем.
Серед матеріалів справи відсутні докази надання Замовником письмових мотивованих відмов від приймання робіт.
Більше того, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019, за травень 2019, за березень 2019 року місять підпис та печатку замовника.
Доказів оплати виконаних позивачем робіт суду не надано.
Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом та враховуючи доведення позивачем факт виконання будівельних робіт у спірний період, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 748306,00грн. основної заборгованості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд встановив, що відповідач несвоєчасно виконав своє грошове зобов'язання на суму 748306,00грн. грн., в зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення санкцій є обґрунтованими.
Позивач просить стягнути з відповідача втрати 3% річних у розмірі 23126,00грн. за період з 21.11.2016 по 02.12.2019 та інфляційні втрати з листопада 2018 по жовтень 2019 на суму 48349,81грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Як передбачено п. 11.2 договору, у випадку порушення замовником зобов'язань щодо строку оплати робіт за договором, він зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач провів нарахування пені з період з 21.11.2018 по02.12.2019 на суму 23125,73грн.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контр розрахунок. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 28.01.2019 по справі № 922/3782/17, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Суд перевірив розрахунок 3% річних індексу інфляції та пені провів розрахунок окремо по кожному акту та прийшов до висновку про задоволення наступних вимог позивача: по акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 на суму 134012грн до стягнення підлягають інляційні втрати у розмірі 2412,44грн, 3% річних - 2698,60грн, пеня -23112,50грн.; по акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 на суму 352038грн.до стягнення підлягають інляційні втрати у розмірі 2789,00грн, 3% річних - 6365,61грн, пеня у період з 26.04.19 по 25.10.19 -59981,50грн.; по акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 на суму 239455,00грн. до стягнення підлягають інляційні втрати у розмірі 219,35грн, 3% річних - 3581,98грн, пеня у період з 03.06.19 по 02.12.19 - 39802,00грн.; по акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 на суму 19501,00грн. до стягнення підлягають інляційні втрати у розмірі115,94грн, 3% річних - 246,83грн, пеня у період з 01.07.2019 по 02.12.19 - 2717,85грн.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, ураховуючи, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" 910 750,55грн.
В частині стягнення - 114 094,74грн. відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ до Департамента будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в сумі 796 655, 81 грн. задоволити частково.
Стягнути з Департамента будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ ( код 38163425) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України", вул. Є. Петрушевича, буд.1,м. Івано-Франківськ ( код 31790584) - 910 750,55грн. заборгованості та 13 661,26грн. судового збору.
В частині стягнення - 114 094,74грн. заборгованості відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України та пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.06.2020
Суддя Шкіндер П.А.