номер провадження справи 35/54/20
09.06.2020 Справа № 908/842/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А)
про стягнення коштів
Суть спору:
31.03.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 13 705,23 грн страхового відшкодування, 2131,27 грн пені.
31.03.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/842/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/842/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 13705,23 грн, 2 131,27 грн пені.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Отримання відповідачем ухвали суду від 06.04.2020 про відкриття провадження у справі 10.04.2020 підтримується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 06.04.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Отже, 06.05.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення -09.06.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.04.2019 о 09 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Гната Юри, перехрестя з пр. Л. Курбаса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля засобу «Skoda Octavia A5», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та перебував під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить та перебував під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП автомобіль «KIA Sportage» було пошкоджено. На момент ДТП автомобіль «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований ТДВ «Експрес Страхування», згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.18.2409201 від 21.06.2018.
Згідно зі страховим актом №3.19.827-1 від 15.04.2019 розмір страхового відшкодування склав 13 705,23 грн.
За замовленням ОСОБА_3 ТОВ «Промавтотехсервіс» за ремонт пошкодженого автомобіля виставлено рахунок-фактуру №0000005335 від 10.04.2019 на суму 15 298,86 грн.
Платіжним дорученням №ЦО1783 від 15.04.2019 ТДВ Експрес Страхування» сплатило на користь ТОВ «Промавтотехсервіс» страхове відшкодування у розмірі 13 705,23 грн.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.04.2019 у справі №759/6801/19 (номер провадження 3/759/3021/19) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (винним у ДТП, яка сталася 01.04.2019).
Цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Skoda Octavia A5», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» згідно з полісом № НОМЕР_3 .
16.05.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена заява про виплату страхового відшкодування за вих. № 2847/07-3.19.827 від 16.05.2019.
Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачем, відповідь на письмову вимогу не надійшла, відшкодування витрат здійснено не було.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання та сплатив страхове відшкодування у сумі 13 705,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО01783 від 15.04.2019.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна позиція викладена у ст. 27 Закону України "Про страхування".
Статтею ж 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Оскільки автомобіль «Skoda Octavia A5», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (відповідач у справі), саме ця особа в даному випадку є відповідальною за завдані збитки. До позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача у розмірі сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат.
При цьому, франшиза за полісом АМ005094409 становить 0,00 грн.
Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 13 705,23 грн підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 02.09.2019 по 20.03.2020 у сумі 2 131,27 грн.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування”, передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 36.5 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Норма вказаної статті не містить обмежень щодо її застосування виключно у правовідносинах між страховиком і страхувальником за полісом ОСЦПВВНТЗ, тому суд дійшов висновку про можливість застосування даної відповідальності до відповідача у разі прострочення ним виплати страхового відшкодування на користь особи, яка має право на таке відшкодування, в даному випадку - позивача.
Суд зазначає, що за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не встановленого іншого строку нарахування пені, тому, за висновком суду, нарахування пені обмежується шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
За прострочення виплати страхового відшкодування позивач нарахував пеню на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 02.09.2019 по 20.03.2020 в сумі 2 131,27 грн.
Як встановлено судом, відповідач мав виплатити страхове відшкодування у строк до 24.06.2019 (включно, 90 днів), отже прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача виникло з 29.08.2019, а не з 01.09.2019, як вказує позивач.
Здійснивши розрахунок за допомогою ІПС “Законодавство” в частині нарахування пені, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в цій частині та стягнення з відповідача 1 979,91 грн за період з 02.09.2019 по 01.03.2020 (182 дні).
У частині позовних вимог про стягненні пені в сумі 151,36 грн суд відмовляє як необґрунтовано заявлених.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А; ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” (01004 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124) страхове відшкодування у розмірі 13 705,23 грн (тринадцять тисяч сімсот п'ять гривень 23 коп), 1 979,91 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 91 коп.), судовий збір у розмірі 2 081,91 грн (дві тисячі вісімдесят одна гривня 91 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.06.2020.
Суддя О.А. Топчій