16 червня 2020 року
Київ
справа №640/4471/19
адміністративне провадження №К/9901/13762/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року у справі №640/4471/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 8 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року, у справі №640/4471/19 задовольнив позов, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу, виданому Голосіївським районним судом міста Києва 20 січня 2016 року у справі №752/9068/15-ц;
- зобов'язав Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом міста Києва від 20 січня 2016 року у справі №752/9068/15-ц, на підставі рішення Державної казначейської служби України про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 23 січня 2019 року №1 у розмірі 33 620,61 грн.
У своїй касаційній скарзі Державна казначейська служба України просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року у справі №640/4471/19 та відмовити у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Згідно статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 8 квітня 2020 року. Як вбачається з наданої копії супровідного листа від 10 квітня 2020 року та копії конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором оскаржувана постанова апеляційного суду отримана 14 квітня 2020 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 27 травня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Водночас скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України встановлено карантин, який діє по сьогоднішній день.
Крім того, в Прикінцевих положеннях до Закону України від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, що ускладнює забезпечення звернення з касаційною скаргою у строк, встановлений законодавством, а тому підстави пропуску такого строку є поважними.
З урахуванням вказаного та відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким процесуальні строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо однієї немайнової вимоги та похідної від неї вимоги.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921 грн.
Отже, Державна казначейська служба України за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з однією вимогою немайнового характеру має сплатити 1536,80 грн (1921 х 0,4 х 200%).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку Державною казначейською службою України на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року у справі №640/4471/19.
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року у справі №640/4471/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, в перебіг якого не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду