16 червня 2020 року
Київ
справа №826/7789/16
адміністративне провадження №К/9901/13772/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/7789/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 27 травня 2020 року надіслав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), в якій скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Одночасно, суд враховує те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, однак питання правильного застосування норм права, порушеного в касаційній скарзі, може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому відповідно до положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає за потрібне відкрити касаційне провадження.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/7789/16.
3. Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду