16 червня 2020 року
Київ
справа №9901/150/20
адміністративне провадження №П/9901/150/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Шарапи В.М., Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши заяву судді Рибачука А.І. про самовідвід у справі №9901/150/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення, -
12.06.2020 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2020 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
15.06.2020 головуючим суддею Рибачуком А.І. заявлено самовідвід від розгляду цієї справи для уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивному вирішенні спору, оскільки відповідачем у справі є ВРП, Третьою Дисциплінарною палатою якої ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно зазначеного судді Верховного Суду, який входить до складу колегії для розгляду справи №9901/150/20.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
Таким чином, враховуючи наявність на розгляді у ВРП дисциплінарної справи щодо судді Верховного Суду Рибачука А.І. з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо його неупередженості, Суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід судді Рибачука А.І. у даній справі.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити заяву судді Верховного Суду Рибачука А.І. про самовідвід від участі у справі №9901/150/20.
Відвести суддю Рибачука А.І. від розгляду справи №9901/150/20.
Передати справу №9901/150/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
В.М. Шарапа
Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду