15 червня 2020 року
Київ
справа №200/5422/19-а
адміністративне провадження №К/9901/6100/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство «ВЕСКО» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення відшкодування по декларації за березень 2018 року у розмірі 258538,00грн. та стягнення з Державного бюджету України заборгованість із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 258538,00грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків Державної податкової служби 26.02.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а підстави наведені позивачем у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а, суд виходить з наступного.
В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач вказує на наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 КАС України щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в найкоротші строки.
Так, Офіс великих платників податків Державної податково служби посилається на те, з повним текстом постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 ознайомився заявник лише 31.01.2020, тобто з моменту отримання поштового відправлення, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаного судового рішення на адресу відповідача.
На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, супровідного листа, яким Перший апеляційний адміністративний суд направив копію оскаржуваного рішення на адресу відповідача, відправлення за номером 8430109458647, яким направлено заявнику копію постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, надіслано судом 28.01.2020 та вручено адресату 31.01.2020.
Таким чином, наведені відповідачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 підтверджуються належними доказами.
Крім того, відповідач просив продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги у зв'язку з складністю процедури отримання коштів необхідних для сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2020 клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині надання документа про сплату судового збору задоволено та надано строк на усунення недоліків в межах п'яти днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
09.06.2020 на виконання вимог ухвали від 16.03.2020 про залишення касаційної скарги без руху податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків разом з документом про сплату судового збору.
Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху усунуто скаржником в повній мірі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №200/5422/19-а є вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення відшкодування по декларації за березень 2018 року у розмірі 258538,00грн. та стягнення з Державного бюджету України заборгованість із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 258538,00грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №200/5422/19-а дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі щодо визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Визнати поважними підстави пропуску Офісом великих платників податків Державної податкової служби строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а.
Відмовити Офісу великих платників податків Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі №200/5422/19-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду