Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №461/3667/16-а
адміністративне провадження №К/9901/13490/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2016(суддя - Романюк В.Ф.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі № 461/3667/16-а за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І. №1606/20910/16 від 11.03.2016 про порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2016 позовні вимоги задоволено частково. Постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби № 1606/20910/16 від 20.05.2016 прийняту заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченко М.І. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. змінено в частині накладення стягнення та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю відповідно до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 за вчинення останнім правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України - закрито.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції суд погодився із висновком митного органу про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, оскільки останній несвоєчасно повідомив митницю про настання дорожньо-транспортної пригоди та здійснення ремонту транспортного засобу. Разом з тим, беручи до уваги особу, що притягується до адміністративної відповідальності, який отримує мінімальну заробітну плату, на утриманні знаходяться четверо малолітніх дітей, вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрив.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 постанову Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2016 у справі №461/3667/16-а скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено. Скасовано постанову у справі про порушення митних правил від 20.05.2016 № 1606/20910/16 прийняту заступником начальника Львівської митниці ДФС - Мірошніченко М.І. щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, оскільки порушення строків доставки транспортного засобу до органу доходів і зборів зумовлене непереборними обставинами, а саме поломкою автомобіля та аварією. Суд апеляційної інстанції зазначив, що застосувавши положення статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнивши позивача від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням та закривши при цьому провадження у справі, суд першої інстанції вийшов за межі наданих суду повноважень, перебравши на себе повноваження суб'єкта владних повноважень.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2016, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що дії позивача містять ознаки порушення митних правил визначених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності. Доказів існування визначених статтею 460 Митного кодексу України обставин (аварії, дії обставин непереборної сили) наявність яких звільняє особу від адміністративної відповідальності, позивачем до митного органу в межах строку, встановленого частиною першою статті 95 Митного кодексу України не надано. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до митниці із повідомленням про ДТП лише 24.02.2016, тоді як транспортний засіб підлягав вивезенню 16.02.2016.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 24.04.2016 відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1606/20910/16, згідно якого, ОСОБА_1 станом на 24.04.2016 перевищив більше ніж на десять діб встановлений частиною першою статті 95 Митного кодексу України строк доставки автомобіля марки «Audi A6» VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрація Республіка Польща), що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).
Так, на підставі протоколу про порушення митних правил №1606/20910/16 від 24.04.2016 заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником УБ з МП Мірошніченко М.І. винесено постанову від 20.05.2016, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови, 24.04.2016 о 16 год. 00 хв. до зони митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська-Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, в'їхав автомобіль марки «Audi A6» реєстраційний номер НОМЕР_2 країна реєстрація Республіка Польща, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував у приватну поїзду з України у Республіку Польща. В ході митного контролю та оформлення було встановлено, що згідно ПІК «Інспектор 2006» та ЦБД ЄАІС ДМСУ гр. ОСОБА_1 06.01.2016 ввіз на митну територію України автомобіль марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 , зареєстрований в республіці Польща через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» в митному режимі транзит без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами статті 95 Митного кодексу України.
Станом на 24.04.2016 інформація в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМС України щодо вивезення за межі митної території України чи поміщення в інший митний режим автомобіля марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 , громадянином ОСОБА_1 відсутня.
Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За змістом статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Частиною другою статті 200 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу.
Згідно частини шостої статті 379 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Статтею 95 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення діяльності одного митного органу - 5 діб).
Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
У свою чергу, статтею 192 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Статтею 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657.
За змістом положень розділу VIII наведеного Порядку №657, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
Отже, такі факти як: вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили.
Вирішуючи даний спір судами враховано пояснення ОСОБА_1 відносно того, що він не мав можливості своєчасно доставити автомобіль марки «AUDI A6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_1 до органу доходів і зборів у зв'язку із поломкою транспортного засобу та перебування його на СТО «Фенікс 555» з 10.01.2016 по 27.01.2016, а також у зв'язку з потраплянням в ДТП 27.01.2016. Так, в підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надав: довідку №01001 від 27.01.2016, акт здачі-прийняття робіт № ОУ-01001, рахунок - фактуру №СФ-000286 від 27.01.2016, довідку №202 від 24.04.2016, акт прийому-передачі ТЗ на ремонт від 27.01.2016, замовлення №3095 від 27.01.2016, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-202, рахунок - фактуру №СФ -000384 від 07.04.2016, копію свідоцтва № 200109592, копію виписки з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, довідку патрульної поліції м. Львова №1979 від 02.02.2016. При цьому ОСОБА_1 повідомив заявою Львівську митницю ДФС про факт ДТП з автомобілем.
Доказів того, що такий ремонт у період перебування транспортного засобу на СТО «Фенікс 555» з 10.01.2016 по 27.01.2016 був здійснений у зв'язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили позивачем у судовому процесі надано не було.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, гр. ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, не звертався.
Дорожньо-транспортна пригода, у яку потрапив автомобіль гр. ОСОБА_1 27.01.2016 сталася поза межами, встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку.
Отже, як свідчать обставини справи, доставка транспортного засобу до органів доходів і зборів призначення поза межами встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку, була зумовлена поломкою автомобілю, що не є в розумінні наведених норм законодавства аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов'язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.
Таким чином, судом апеляційної інстанції невірно застосовані норми права, що призвело до помилкового висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, у зв'язку із перебуванням транспортного засобу, ввезеного у митному режимі «транзит», у ремонті. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що право закрити провадження у справі про порушення митних правил або змінити вид адміністративного стягнення належить лише центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність та обґрунтованість постанови у справі про порушення митних правил.
Отже, звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не належить до повноважень суду адміністративної юрисдикції.
З огляду на те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, застосування до ОСОБА_1 санкції у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України відповідає вимогам законодавства.
Так, частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, застосоване до Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для висновку про визнання протиправною та скасування постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1606/20910/16 від 11.03.2016.
Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду