09 червня 2020 року
Київ
справа №240/11090/19
адміністративне провадження №К/9901/5630/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №240/11090/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області в якому просив:
- поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 122978,84грн. №Ф-0000361700 від 05.08.2015;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 122978,84грн. №Ф-0000361700 від 05.08.2015.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, позовну заяву повернуто.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій фізична особа-підприємець ОСОБА_1 26.02.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а підстави наведені позивачем у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; статті 330 КАС України та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено скаржнику 02.04.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929305210.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 строк на усунення недоліків касаційної скарги продовжено на 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено скаржнику 14.05.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102929560253.
21.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №240/11090/19, суд виходить з наступного.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на те, що повний текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 складено 15.01.2020, а ознайомився заявник з ним лише 23.01.20220, тобто з моменту отримання поштового відправлення, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаного судового рішення на адресу позивача.
На підтвердження наведених обставин заявником надано поштовий конверт, яким Сьомий апеляційний адміністративний суд направив копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 на адресу позивача.
Таким чином, наведені позивачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 підтверджуються належними доказами.
Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.
Оскільки позивачем в повному обсязі усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається поданою у день її первинного подання до суду
Оглянувши касаційну скаргу та додані до неї матеріали судом встановлено, що скаргу подано з дотриманням інстанційної підсудності, порядку та строків касаційного оскарження, за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №240/11090/19 є вимоги про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 122978,84грн. №Ф-0000361700 від 05.08.2015 та визнання протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 122978,84грн. №Ф-0000361700 від 05.08.2015.
Повертаючи позовну заяву, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що звернення позивача в адміністративному порядку зі скаргою на спірну вимогу відбулося 24.09.2015, тобто останнім днем шестимісячного строку для зверненням до суду з даним позовом було 24.03.2016, в той час як до суду позов подано 17.10.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду більш ніж на три роки.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на обставини, які на його думку є підставами для відкриття касаційного провадження, а саме вказує, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Обґрунтування, наведені скаржником не є підставами визначеними пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №240/11090/19 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі щодо визнання протиправною та скасування вимоги, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Визнати поважними підстави пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №240/11090/19.
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №240/11090/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду