16 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11343/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корора»,
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Курдельчук І.Д.)
від 12.02.2020,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мартюк А.І., судді - Алданова С.О., Гаврилюк О.М.)
від 04.06.2020,
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Корора»
про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,
10.06.2020 ТОВ «Корора» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/11343/19 до суду касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020), згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. ст. 6, 20 Господарського кодексу України щодо обрання способу захисту прав та ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України - не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 та від 02.07.2019 у справі №48/340.
Також скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції порушено норми ч. 1 ст. 74, п. п. 3,4 ч.4 ст. 238, ч. ч. 2, 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів та неправильно застосовано ч. 2 статті 203 Цивільного кодексу України, а судом апеляційної інстанції ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на статтю 310 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та не дослідив докази, що мають суттєве значення для вирішення спору.
Проте в порушення вищенаведених вимог процесуального законодавства у поданій касаційній скарзі не визначено конкретної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що з огляду на приписи пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, недослідження зібраних у справі доказів може бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Проте, посилаючись у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив зібраних у справі доказів, скаржник не зазначив конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/11343/19, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корора» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/11343/19 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Корора» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Корора», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. Стратієнко