10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 04/5026/803/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Мусієнко Г.І. (дов. від 28.01.2020),
Офісу Генерального прокурора - Томчук М.О. (посвідчення №054687 від 08.01.2020),
ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" - адвоката Назаренко С.А. (ордер серії ЧК №138599, свідоцтво №001017 від 01.11.2018)
ОСОБА_1 - адвоката Ленівський Р.В. (ордер серії КВ № 832031), адвоката Мечкало І.В. (ордер серії КВ № 822030), адвоката Щербань Т.В. (ордер серії КВ №832024),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України» та першого заступника прокурора міста Києва
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" арбітражного керуючого Носань Н.С.
про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі
у справі № 04/5026/803/2012
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод"
про визнання банкрутом,-
03.03.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (далі - ТзОВ "Оберіг") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" (далі - ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", боржник) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 03.03.2011 приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. (зареєстровано в реєстрі під №495), згідно з яким Продавець (ТзОВ "Оберіг") передав у власність Покупця (ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод") нерухоме майно (комплекс, що складається із нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8), а Покупець прийняв та оплатив вказане нерухоме майно. Продаж майна за цим Договором здійснено за договірною ціною і становить 7 000 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод".
Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.04.2014 визнано ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченко О.А.; скасовано заборони на майно боржника, накладені ухвалою суду від 29.05.2012 та інші обмеження щодо розпорядження майном цього боржника.
Постановою Вищого господарський суд України від 06.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 та постанову господарського суду Черкаської області від 18.04.2014 залишено без змін.
11.09.2014 ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" зареєструвало право власності на придбане ним майно за договором купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений 03.03.2011 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 460524071209, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.08.2019 №177717443).
02.03.2015 на замовлення боржника ТзОВ "Кредитне Брокерське Агентство" проведено оцінку основних засобів (у загальній кількості 729 інвентарних одиниць, загальною площею 11 448, 2 кв.м.), що належать боржнику та фактично знаходяться за адресами: Черкаська областіь, м.Жашків, вул. Маслозаводська, комплекс № 8 та Черкаська область, м. Жашків, вул. Радгоспна, виробнича будівля № 7, про що 31.03.2015 було складено відповідний звіт, згідно з яким ринкова вартість 1 кв.м. нерухомості підприємства-боржника, розташованої за адресою: Черкаська область, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8 становить 833 грн., а отже загальна вартість комплексу будівель і споруд за вказаною адресою становить 9 536 350, 60 грн.
06.10.2015 ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та ТзОВ "ЛВС-2012" укладено договір купівлі-продажу майна (посвідчений 06.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. (зареєстровано в реєстрі за №1667).
За умовами вказаного договору (на підставі протоколу від 06.10.2015 №1 про підсумки аукціону з продажу майна ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод") продавець (боржник) продав, а покупець (ТзОВ "ЛВС-2012") купив майновий комплекс (нерухоме майно загальною площею 44016,5 кв.м., що розташоване у м. Жашків Жашківського району Черкаської області по вул. Радгоспна, 7 та вул. Маслозаводська, 8, зокрема, нерухоме майно загальною площею 11 448, 2 кв.м. за адресою: Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул.Маслозаводська, 8.
Приватне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Банк) звернулося до суду з позовною заявою (з урахуванням поданих доповнень) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 06.10.2015 Товарною біржою "Перша Універсальна Біржа "Україна" (далі - Біржа), та договору купівлі-продажу майна від 06.10.2015, укладеного боржником та ТзОВ "ЛВС-2012".
26.03.2016 між ТзОВ "ЛВС-2012" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (посвідчений 26.03.2016 приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. (зареєстровано в реєстрі під №769), згідно з яким ТзОВ "ЛВС-2012" продало, а ОСОБА_2 купив нерухоме майно (комплекс) загальною площею 11448,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (продаж здійснено за ціною 25 000 грн).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2016 заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено, визнано недійсними результати аукціону з продажу майнового комплексу ТзОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" по лоту №1, проведеного Біржою 06.10.2015 у м.Києві по вул.Л.Толстого, буд.57 о 9 год. 00 хв.; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.10.2015, укладений ТзОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" та ТзОВ "ЛВС-2012", усунуто арбітражного керуючого Левченко О.А., призначену постановою суду від 18.04.2014 ліквідатором банкрута, від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод" .
Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2017.
08.06.2017 ОСОБА_2 укладено з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 і ОСОБА_3 купили в рівних долях нерухоме майно (комплекс) загальною площею 11448,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (продаж майна здійснено за ціною 1305 173 грн).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.11.2017 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С..
Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство ТзОВ "ВІГ-Жашківіський цукровий завод" подано заяву від 19.08.2019 №02-30/402 (вх.суду №25589/19 від 20.08.2019) з вимогами витребувати у ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" 1/2 частину комплексу та витребувати у ОСОБА_3 на користь ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" 1/2 частину комплексу за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 9536350,6 грн; зобов'язати державного реєстратора скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №20812556 від 08.06.2017 про право приватної спільної часткової власності громадян Китаю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на спірне майно; зобов'язати державного реєстратора зареєструвати право власності ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" на спірне майно.
Одночасно заявником було подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вимоги), яку ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2019 №2 (з урахування ухвали від 23.08.2019 про виправлення описки) було задоволено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С. від 19.08.2019 №02-30/401 задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" Ѕ частину спірного комплексу загальною вартістю 9 536 350, 6 грн, до якого входять: нежитлова будівля, Прохідна з ґанками. А; Загальна площа (кв.м): 42.1; нежитлова будівля, Склад з ґанком, Б; Площа: Загальна площа (кв.м): 600.2; нежитлова будівля, Компресорна з ґанком, В; Площа: Загальна площа (кв.м): 58.5; нежитлова будівля, Гараж для кар, гараж, Г,г; нежитлова будівля, Загально товарний склад з ґанками та навісами, Д; Площа: Загальна площа (кв.м): 6200.2; нежитлова будівля, Адмінбудівля, Е; Площа: Загальна площа (кв.м): 1360.1; нежитлова будівля, Склад для солі з ґанками, склад, Ж, ж1; Площа: Загальна площа (кв.м): 428; нежитлова будівля, Склад, З; Площа: Загальна площа (кв.м): 913.8; нежитлова будівля, Трансформаторна, І; Площа: Загальна площа (кв.м): 34.2; нежитлова будівля, Ангар № 1, К; Площа: Загальна площа (кв.м): 484; нежитлова будівля, Ангар № 2, Л; Площа: Загальна площа (кв.м): 483; нежитлова будівля, Вагова-гараж з навісом, М; Площа: Загальна площа (кв.м): 79.3; нежитлова будівля, Склад, Н; Площа: Загальна площа (кв.м): 312.9; гараж, О; Площа: Загальна площа (кв.м): 115.9; нежитлова будівля, Склад, Р, Р1; Площа: Загальна площа (кв.м): 49; гараж, Т; Площа: Загальна площа (кв.м): 93; Вбиральня, С; Вбиральня, С1; Навіс для резервуарів, Ф; Залізнична гілка довжиною 325 м, І; Вимощення, II; Підпірна стінка, XII; Криниця, XIII; Огорожа, 1,2,3,4,5.
Витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" Ѕ частину комплексу за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 9 536 350,6 грн. до якого входять: нежитлова будівля, Прохідна з ґанками. А; Загальна площа (кв.м): 42.1; нежитлова будівля, Склад з ґанком, Б; Площа: Загальна площа (кв.м): 600.2; нежитлова будівля, Компресорна з ґанком, В; Площа: Загальна площа (кв.м): 58.5; нежитлова будівля, Гараж для кар, гараж, Г,г; нежитлова будівля, Загально товарний склад з ґанками та навісами, Д; Площа: Загальна площа (кв.м): 6200.2; нежитлова будівля, Адмінбудівля, Е; Площа: Загальна площа (кв.м): 1360.1; нежитлова будівля, Склад для солі з ґанками, склад, Ж, ж1; Площа: Загальна площа (кв.м): 428; нежитлова будівля, Склад, З; Площа: Загальна площа (кв.м): 913.8; нежитлова будівля, Трансформаторна, І; Площа: Загальна площа (кв.м): 34.2; нежитлова будівля, Ангар № 1, К; Площа: Загальна площа (кв.м): 484; нежитлова будівля, Ангар № 2, Л; Площа: Загальна площа (кв.м): 483; нежитлова будівля, Вагова-гараж з навісом, М; Площа: Загальна площа (кв.м): 79.3; нежитлова будівля, Склад, Н; Площа: Загальна площа (кв.м): 312.9; гараж, О; Площа: Загальна площа (кв.м): 115.9; нежитлова будівля, Склад, Р, Р1; Площа: Загальна площа (кв.м): 49; гараж, Т; Площа: Загальна площа (кв.м): 93; Вбиральня, С; Вбиральня, С1; Навіс для резервуарів, Ф; Залізнична гілка довжиною 325 м, І; Вимощення, II; Підпірна стінка, XII; Криниця, XIII; Огорожа, 1,2,3,4,5.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: запис №20812556 від 08.06.2017 про право приватної спільної часткової власності громадянина Китаю ОСОБА_1 на Ѕ комплексу, та запис № 20812555 від 08.06.2017 про право приватної спільної часткової власності громадянина Китаю ОСОБА_3 на Ѕ комплексу.
У решті вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що громадяни Китаю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є добросовісними набувачами майна, однак майно вибуло із власності ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" поза його волею. Дефект волі боржника (власника) в даному випадку проявляється у незаконних діях і неналежному виконанні своїх обов'язків ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Левченко О.А., яке у примусовому порядку реалізовував майно боржника, тому спірне майно підлягає витребуванню у цих осіб відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України.
При цьому, суд послався на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №927/938/17, Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-251цс15.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (далі - відповідачі) звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні в повному обсязі вимог боржника, що наведені у заяві.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 скасовано повністю. Постановлено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ліквідатора ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" арбітражного керуючого Носань Н.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Апеляційний господарський суд, не ставлячи під сумнів висновки судів, що викладені в ухвалі суду від 26.09.2016 щодо недійсності договору купівлі-продажу від 06.10.2015, укладеного боржником та ТзОВ "ЛВС-2012", яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2017, дійшов висновку, що застосування норм статті 388 ЦК України є безпідставним та недоречним, оскільки ліквідатор боржника, реалізовуючи спірне майно шляхом продажу на аукціоні, виконував функції, що були покладені на нього законом. Вказане свідчить про відсутність, у даному випадку, підстав для витребовування майна у добросовісних набувачів.
Подана до суду апеляційної інстанції заява про застосування наслідків спливу позовної давності, судом апеляційної інстанції не розглядалася у зв'язку з відмовою в позові з підстав його необґрунтованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі Акціонерне товариство «Державний експортно- імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», скаржник) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі №04/5026/803/2012 та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019.
Вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права, висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, який регулює дані правовідносини та суперечать висновкам у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, від 23.11.2016 № 916/2144/15, від 02.11.2016 у справі № 522/10652/15-ц і від 05.10.2019 № 916/2129/15, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14 та висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №367/2022/15.
До Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся перший заступник прокурора міста Києва, який просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 04/5026/803/2012 скасувати, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована невірним застосуванням статті 388 ЦК України, статей 38, 40, 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом».
Касаційні провадження за касаційними скаргами першого заступника прокурора міста Києва та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у справі № 04/5026/803/2012 об'єднані в одне касаційне провадження.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" арбітражний керуючий Носань Н.С. підтримує правову позицію АТ «Укрексімбанк», просить задовольнити її у повному обсязі, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі №04/5026/803/2012, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 - залишити без змін.
Ліквідатор вважає, що при застосуванні норм матеріального права судом апеляційної інстанції не були враховані правові позиції Верховного Суду, наведені у поставі від 05.02.2020 у справі № Б-50/232-09, безпідставно та необґрунтовано сформовано висновок про відсутність підстав для витребування майна із володіння відповідачів, що призвело до скасування правомірного рішення суду першої інстанції
ОСОБА_1 у відзивах на касаційні скарги заперечує проти їх доводів та вимог, вважає їх хибними, необґрунтованими, не доведеними, та просить судове рішення, що оскаржується, залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для витребування майна у добросовісних набувачів у порядку статті 388 ЦК України.
Посилання в касаційній скарзі на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові № 914/3224/16 щодо перебігу строку позовної давності, вважає безпідставними, оскільки у вказаній справі правовідносини не є аналогічними правовідносинам у даній справі.
Ліквідатор ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" арбітражний керуючий Носань Н.С. заперечує проти доводів ОСОБА_1, викладених у відзиві на касаційні скарги з підстав їх необґрунтованості.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності названого закону розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом даного судового розгляду є вимоги ліквідатора банкрута про витребування із чужого незаконного володіння належного боржнику майна, яке вибуло із його володіння поза його волею, на підставі статті 388 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця), з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Згідно зі статтею 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Таким чином, у процесі розгляду спорів про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути виключно власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором.
Отже, враховуючи, що виключно власник наділений правом, передбаченим ст. 388 ЦК України, саме на позивача покладається обов'язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна.
Однією з ключових умов звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки у такому випадку здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів. Окрім того, особливістю віндикаційного позову є відсутність спору з приводу належності позивачеві майна (майнових прав) на праві власності чи іншому титулі. За наявності відповідного спору право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндикаційного позову.
Об'єктом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України.
Аналогічні способи захисту застосовуються до речей, визначених родовими ознаками, оскільки з чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень частини 1 статті 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена лише їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей та індивідуалізують. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором було придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у таких випадках: якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.
У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.
Правова позиція, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів, викладена Верховним Суду України, зокрема, у постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 10.05.2018 у справі №29/5005/6381/2011.
У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанції було досліджено обставини вибуття спірного майна з володіння ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2016 визнано недійсними результати аукціону з продажу майнового комплексу ТзОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" по лоту №1, проведеного Біржою 06.10.2015 у м.Києві по вул.Л.Толстого, буд.57 о 9год. 00 хв.; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.10.2015, укладений ТзОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та ТзОВ "ЛВС-2012", усунуто арбітражного керуючого Левченко О.А. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод" .
Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2017.
Надавши оцінку наведеним вище обставинам, суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №927/938/17, Верховного Суду України у постанові від 24.06.2015 у справі №6-251цс15, дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування у ОСОБА_1 і ОСОБА_3 спірного майна, оскільки останнє вибуло з володіння банкрута поза його волею, що проявилося у незаконних діях і неналежному виконанні своїх обов'язків ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Левченко О.А., який у примусовому порядку реалізовував майно боржника.
При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є добросовісними набувачами об'єкту нерухомого майна в розумінні статті 388 ЦК України, оскільки не знали і не могли знати, що придбавають майно у особи, яка не має права на його відчуження у зв'язку з набуттям майна за недійсним правочином.
Водночас, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги ліквідатора ТзОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» арбітражного керуючого Носань Н.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме у громадян Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 і ОСОБА_3, застосувавши норми права, у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду, не дослідив обставин справи щодо встановлення індивідуальних ознак майна, яким володіло ТзОВ «ВІГ- Жашківський цукровий завод» до часу проведення аукціону з продажу майна, та яке витребовується у відповідачів, оскільки не було досліджено умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області 08.06.2017 і зареєстрованого в реєстрів під № 1444, за яким відповідачами було спірне придбане майно.
Крім того, визначаючи розмір загальної вартості майна, яке витребовується у відповідачів, суд першої інстанції виходив з розрахунку вартості нерухомого майна на підставі Звіту ТзОВ «Кредитне Брокерське агентство» від 2015 року про незалежну оцінку основних засобів, що належать ТзОВ «ВІГ- Жашківський цукровий завод» (далі - Звіт), доданого до позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 3 України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Частиною 5 статті 3 Закону даного Закону визначено, що датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
З матеріалів справи вбачається, що у Звіті про незалежну оцінку основних засобів, що належать ТзОВ «ВІГ- Жашківський цукровий завод» передбачено, що строк дії Звіту становить шість місяців (при незмінних ринкових умовах).
Тобто, за результатами розгляду заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство ТзОВ "ВІГ-Жашківіський цукровий завод", судом першої інстанції при ухваленні рішення було залишено поза увагою та дослідження такі обставини, як строк дії Звіту про незалежну оцінку основних засобів, на підставі якого визначена вартість майна, та дату звернення з відповідним позовом.
Апеляційний господарський суд зазначених недоліків рішення суду першої інстанції не усунув, в порушення вимог ст. 86 ГПК України без дослідження всіх обставин справи, без врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, від 21.06.2018 у справі №927/939/17, ототожнив волю банкрута на відчуження майна з діями ліквідатора та сформував передчасний висновок щодо відсутності підстав для витребовування майна у добросовісних набувачів у порядку статті 388 ЦК України.
Крім того, до суду апеляційної інстанції громадянами Китайської Народної Республіки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності в порядку статті 267 ЦК України. Однак обставини пропуску заявником строку позовної давності судом апеляційної інстанції не розглядалися з огляду на відмову в позові з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в постанові Верховного Суду від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс16 викладено правову позицію, відповідно до якої втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України N 475/97-ВР від 17.07.1997. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на необхідність встановлення в ході розгляду віндикаційного позову обставин справи щодо права власності позивача на витребуване майно, факту вибуття майна з його володіння в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, наявності саме заявленого до витребовування майна у незаконному володінні відповідачів, відсутності у відповідачів правових підстав для володіння спірним майном, застосування до спірних правовідносин приписів статті 267 ЦК України, що не були зроблено судами попередніх інстанцій, що згідно з приписами пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України та підпунктом 1 частини 3 та частини 4 статті 310 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
Судові витрати
З огляду на положення частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України Касаційний господарський суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки під час касаційного перегляду не змінює ухвалених у справі судових рішень та не ухвалює нового рішення.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України» та першого заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2019 у справі №04/5026/803/2012 скасувати.
3. Справу №04/5026/803/2012 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Ткаченко Н.Г.