16 червня 2020 р.Справа № 537/385/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Середи Олександра Леонідовича на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Фадєєва С.О., пров. Тополевий, 3, м. Кременчук, Полтавська, 39621, повний текст складено 23.04.20 року по справі № 537/385/20
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції у Полтавській області Середи Олександра Леонідовича
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції у Полтавській області Середи Олександра Леонідовича, в якому просив суд:
- скасувати постанову від 04.02.2020 серії ЕАК № 2067547 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення вимог ст. 126 ч.1 КУпАП та провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.02.2020 о 16 год. 30 хв. він, керуючи власним автомобілем "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Київській в напрямку вул. Пугачова м. Кременчука. Біля будинку 75 по вул. Київській його зупинили працівники патрульної поліції, які повідомили, що він керує автомобілем, на якому нібито не працює лівий покажчик сигналу "стоп". На вимогу працівника поліції він пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які поліцейський оглянув та повернув йому. В подальшому працівник поліції вимагав від нього пред'явити страховий поліс обов'язкого страхування цивільної відповідальності. Він (позивач) заявляв поліцейському в усному порядку клопотання про надання йому правової допомоги під час розгляду справи, однак поліцейський безпідставно відмовив йому в задоволенні даного клопотання та через деякий час оголосив постанову про адміністративне правопорушення. Наступного дня, 05.02.2020 в приміщенні БПП у м. Кременчук у Полтавській області ним отримана копія постанови про адміністративне правопорушення. Вказав, що вимога поліцейського ОСОБА_2 щодо надання йому страхового полісу є незаконною, оскільки в п.12.2 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чітко вказано, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складання протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Тобто, на його думку, є лише два випадки, коли поліцейський має перевірити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виписати протокол за його відсутністю: при складанні протоколу про порушення правил дорожнього руху та при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. Вказав, що відповідачем при складанні постанови не було зазначено доказів вчинення правопорушення. Зазначив, що відповідачем при складанні постанови були порушені вимоги ч.3 ст. 283 КУпАП, оскільки в постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі здійснювався такий відеозапис.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.04.2020 позовні вимоги задоволено.
Постанову поліцейського роти № 3 БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області Середи Олександра Леонідовича від 04.02.2020 серії ЕАК № 2067547 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасовано, а провадження в справі закрито.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем поліцейським роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції у Полтавській області Середою Олександром Леонідовичем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.04.3030 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що 04.02.2020 під час патрулювання виявлено транспортний засіб з непрацюючим лівим сигналом гальмування під керуванням позивача. На місці зупинки автомобіля позивачу повідомлено спеціальне звання, прізвище поліцейського та причину зупинки. Під час перевірки документів позивача, він відмовився надати на законну вимогу поліцейського для ознайомлення поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачу повідомлено про адміністративну відповідальність за вчиненні ним правопорушення, роз'яснені права, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сплати адміністративного штрафу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що постановою інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП Полтавської області Середи О.Л. від 04.02.2020 серії ЕАК № 2067547 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно копії постанови, 04.02.2020 о 16 год. 30 хв. в м. Кременчуці по вул. Київській,75 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_1 , із непрацюючим лівим стопом та не пред'явив поліс обов'язкого страхування ЦПВ власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4 ПДР України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив відповідачу клопотання. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. В силу п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана встановити наявність складу правопорушення, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, до суду першої інстанції надано відеозапис з місця події.
Однак, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП, оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, не вказано інших доказів вчинення правопорушення. За викладених обставин, тобто за відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2019 року по справі № 592/5576/17 (К/9901/33984/18), у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надана копія відеозапису є неналежним та недопустимим доказом у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
Згідно п. 2.4 "а" ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктом 2.1 "ґ" ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) .
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Право для витребування полісу відповідним підрозділом Національної поліції у водія транспортного засобу виникає за наявності двох виключних випадків, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме: при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, вимозі працівника поліції щодо пред'явлення для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язково має передувати порушення водієм ПДР, а саме скоєння дорожньо-транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 в адміністративній справі № 686/11314/17, яка в силу приписів ст. 242 КАС України є обов'язковою для суду.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження складання протоколу щодо порушення правил дорожнього руху, або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що згідно вимог визначених у п. 21.2 Закону № 1961- IV надає право витребування страхового полісу підрозділом Національної поліції.
Інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та правомірність прийнятої постанови, суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Середи Олександра Леонідовича залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.04.2020 року по справі № 537/385/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 16.06.2020 року