09 червня 2020 р.Справа № 520/1519/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача Шульжук Т.Р.,
представника відповідача Без'язичного В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.06.19 року по справі № 520/1519/19
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відшкодувати КП "Харківводоканал" шкоду за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року в силу бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка виразилась у зволіканні з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок протиправного зволікання з прийняттям рішення відповідачем щодо тарифів для КП "Харківводоканал", позивач поніс збитки внаслідок провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем КП "Харківводоканал" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги КП "Харківводоканал" задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, оскільки суд жодним чином не взяв до уваги той факт, що від моменту подання заяви до початку листування щодо наданих матеріалів минуло 44 календарні дні з можливих 30-ти, при цьому, будь-які пояснення щодо мотивів пропущення законодавчо встановленого строку на розгляд заяви про встановлення тарифу, Регулятор не надав, а суд не встановлював.
Крім того, зазначає, що трактування судом норм Порядку № 302 прямо суперечить принципу “належного урядування”, який викладений у п.71 рішення Європейського суду з прав людини “Рисовський проти України” та положенням п.3.1 рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010.
Апелянт вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 520/1519/19 прийнято за формального врахування лише частини фактичних обставин справи, що призвело до невідповідності висновків суду встановленим фактам, а доводи суду про можливість компенсації шкоди, яка завдана НКРЕКП за рахунок тарифу 2020 року не відповідає ні засадам справедливості, ні засадам розумності.
Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що доводи викладені скаржником у апеляційній скарзі про вчинення НКРЕКП бездіяльності щодо не розгляду заяви КП "Харківводоканал" наданої листом від 25.05.2018 № 01.01-14/3120-18 не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки Комісією здійснювались активні дії, спрямовані на розгляд заяви позивача, та станом на 23.04.2019 НКРЕКП встановила для КП "Харківводоканал" економічно обргунтований тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а отже підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.05.2018 Комунальним підприємством “Харківводоканал” направлено супровідний лист № 01.01-14/3120-18 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг щодо надання Заяви про затвердження тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік з долученням розрахункових матеріалів тарифів на вказані послуги. Заява про затвердження тарифу отримана Комісією 30.05.2018.
Здійснивши аналіз наданої КП “Харківводоканал” до НКРЕКП заяви та доданих до неї документів, листом від 11.07.2018 № 6074/19.1.1/7-18 (міститься в матеріалах справи) Комісією надано відповідь, якою повідомлено позивача про застосування пункту 3.5 Процедури № 364, та витребувано додаткову інформацію, а саме статистичну звітність за звітний період поточного року.
Листом від 30.07.2018 № 01.01.-14/4729-18 (міститься в матеріалах справи) позивачем надано витребувану НКРЕКП інформацію, із пропозицією продовжити розгляд матеріалів щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Вважаючи протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не вважає поведінку відповідача під час розгляду заяви позивача від 25.05.2018 пасивною, оскільки відповідачем здійснювалися активні дії, спрямовані на розгляд заяви про встановлення тарифів, поданої позивачем, відповідач не мав змоги прийняти рішення без виконання вимог, поставлених перед позивачем, які останній виконав несвоєчасно.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Механізми формування та встановлення тарифів на зазначені послуги для ліцензіатів НКРЕКП визначені Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 (далі - Порядок № 302).
Процедурою встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженою постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 (далі - Процедура № 364) та Процедурою встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженою постановою НКРЕКП від 15.01.2015 № 13 (далі - Процедура № 13), визначені умови та порядок зміни тарифів на зазначені послуги.
Так, пунктом 1.9 Порядку № 302 визначено, що для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або водовідведення ліцензіат подає НКРЕКП в строк до 01 червня кожного року у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів за встановленими формами з підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися для розрахунків.
Відповідно до п. 3.1. Процедури № 364 заява про встановлення тарифів та зазначені в розділі ІІ цієї Процедури документи подаються до НКРЕКП.
Пунктом 3.3-3.5 вказаної Процедури визначено, що у разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам, встановленим у розділі ІІ цієї Процедури, НКРЕКП розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
НКРЕКП може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, які необхідні для підтвердження розрахунків тарифів та вирішення спірних питань, що виникли при розгляді заяви про встановлення тарифів.
Розгляд заяви призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків і обґрунтувань ліцензіата, передбаченої пунктом 3.4 цього розділу, а також на строк, передбачений абзацом першим цього пункту, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.
Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, розгляд заяви призупиняється до дня надходження зазначених пояснень та обґрунтувань.
Подання заяви 30.05.2018 до НКРЕКП розпочинало відлік 30 днів на її розгляд, відтак строк розгляду заяви КП “Харківводоканал” закінчувався 28.06.2018. Натомість НКРЕКП витребувано документацію лише 11.07.2018, тобто через 14 календарних днів, які виходять поза межі законодавчо визначеної публічної процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
02.09.2018 НКРЕКП отримано витребувану інформацію, що відновлювало перебіг строку на розгляд та відпрацювання заяви та матеріалів для встановлення тарифу, які були подані 30.05.2018, проте НКРЕКП лише через 58 календарних днів (31.10.2018), знову не погодилось з наданими матеріалами та у порядку п.3.5 Розділу III Постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 витребувало додаткову інформацію, що є порушенням терміну розгляду та вказані дії Комісії викликають негативні наслідки для позивача.
Під час апеляційного розгляду адміністративної справи №520/1519/19 за клопотанням позивача по справі проведено комісійну судово-економічну експертизу, якою встановлено, що відповідно до п. 1.3. “Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення” затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 р. за № 643/28773 (далі по тексту - Постанова № 364), встановлення тарифів - це встановлення для ліцензіатів тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення за визначеною структурою таких тарифів. Розрахунки тарифів виконуються заявником відповідно до вимог чинного законодавства та надаються до НКРЕКП разом із заявою.
В наданих на дослідження матеріалах справи містяться заяви про встановлення тарифів” (додаток 2 до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (п.2.2)) від 29.05.2018 року, від 17.09.2018, які надавало КП “Харківводоканал до НКРЕКП для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Згідно п.1.6 - 1.7 Постанови № 364, рішення щодо встановлення тарифів приймаються НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань шляхом всебічного та повного з'ясування позицій усіх учасників засідань, які проводяться після розгляду наданих заявником документів, аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідними підрозділами НКРЕКП та підготовки їх пропозицій, і оформлюються постановами НКРЕКП. До рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів.
Рішення НКРЕКП щодо встановлених тарифів доводиться до відома споживачів згідно з вимогами Закону України “Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення”.
Постанови НКРЕКП про встановлення тарифів набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті “Урядовий кур'єр”, але не раніше ніж через 15 днів з моменту їх прийняття. Заявник забезпечує інформування споживачів про зміну тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію (п.5.1, п.5.2 Постанови № 364)
Як свідчать надані для дослідження документи, НКРЕКП 09.04.2019 року було прийнято:
1. Постанову № 522 “Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року № 2868”, якою КП “Харківводоканал” починаючи з 21.04.2019 року затверджено: тариф на послугу з централізованого постачання холодної води - 10,95 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість); тариф на послугу з централізованого водовідведення - 5,58 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
2. Постанову № 521 “Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141”, якою КП “Харківводоканал” починаючи з 21.04.2019 року затверджено:
а) тариф на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 4,33 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість); споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 10,21 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
б) тариф на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 1,50 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість); споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 5,22 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
У поясненнях по справі КП “Харківводоканал” від 14.05.2019 року вих. № 901-01-23/2814-19 зазначено, що: майнове право та інтерес КП “Харківводоканал” у контексті обставин справи полягає у провадженні господарської діяльності протягом 1-го кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року, що було спричинено протиправним халатним зволіканням (бездіяльністю) Регулятора щодо розгляду заяви КП “Харківводоканал” про встановлення тарифу на 2019 рік та призвело до збитків Підприємства за 1-й квартал 2019 року.
Для експертного дослідження надано розрахунки збитків КП “Харківводоканал”, які виникли у підприємства внаслідок затвердження НКРЕКП 09.04.2019 року тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення на 2019 рік, в саме: “Розрахунок збитків КП “Харківводоканал” у зв'язку з несвоєчасним прийняттям НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2019 по 20.04.2019”, згідно якого збитки КП “Харківводоканал” склали загальну суму 75782,7 тис. грн.; “Розрахунок недоотриманих коштів КП “Харківводоканал” внаслідок неврахування НКРЕКП планових витрат підприємства при встановлені тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік у повному обсязі”, згідно якого сума недоотриманих КП “Харківводоканал” дорівнює загальній сумі 173626,4 тис. грн.; “Детальний розрахунок збитків КП “Харківводоканал” від реалізації послуг з водопостачання та водовідведення за 1 квартал 2019 року”, згідно якого збитки КП “Харківводоканал” склали загальну суму 92440,00 тис. грн..
За визначенням п.3 Національного Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за № 336/22868 (далі - НП(С)БО 1): “доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати”.
Таким чином, законодавчо визначені економічні збитки - це зменшення вартості майна юридичної особи в результаті перевищення витрат цієї особи над отриманими нею доходами.
Згідно п.2.1. р. III “Економічна експертиза” Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, до основних завдань експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій віднесено визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди. Оскільки виходячи з наведеного розрахунок збитків та недоотриманих доходів не відноситься до завдань судової економічної експертизи, то в межах компетенції судових експертів - економістів експертне дослідження проводиться в частині документального та арифметичного підтвердження здійснених КП “Харківводоканал” розрахунків збитків за методикою, застосованою підприємством.
Так, відповідно до висновку комісійної судово-економічної експертизи №20512/23823-23824 від 26.03.2020 року в обсязі наданих на дослідження документів в межах компетенції судових екпертів - економістів: Детальний розрахунок збитків КП “Харківводоканал” від реалізації послуг з водопостачання та водовідведення за 1 квартал 2019 року”, сумарно за послугами водопостачання та водовідведення наданими на дослідження документами підтверджується у сумі 92440,00 тис. грн.
Розрахунок збитків КП “Харківводоканал” у зв'язку з несвоєчасним прийняттям НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2019 по 20.04.2019”, наданими для дослідження документами сумарно за послугами водопостачання та водовідведення підтверджується за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року на загальну суму 62004,0 тис.грн.
Розрахунок недоотриманих коштів КП “Харківводоканал” внаслідок неврахування НКРЕКП планових витрат підприємства при встановлені тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік у повному обсязі”, наданими для дослідження документами сумарно за послугами водопостачання та водовідведення підтверджується за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 на загальну суму 142057,9 тис.грн.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За приписами ч. 1 ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Таким чином, для неврахування (відхилення) судом висновку експерта повинні існувати об'єктивні підстави, які беззаперечно свідчать про неналежність чи недостовірність цього висновку і суд зобов'язаний навести переконливі мовити його відхилення.
Колегія суддів оцінивши висновок комісійної судово-економічної експертизи №20512/23823-23824 від 26.03.2020 року разом з іншими доказами по справі відповідно до статті 90 КАС України, а саме за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає що останній відповідає вимогам, визначеним статтею 101 КАС України, є належним та допустимим доказом.
Судова колегія критично ставиться до посилання відповідача на необґрунтованість висновку комісійної судово-економічної експертизи №20512/23823-23824 від 26.03.2020 року, оскільки ним не зазначено конкретних підстав, з яких він вважає зазначений висновок неповним або неясним, необґрунтованим, або таким, що суперечить іншим матеріалам адміністративної справи №520/1519/19. Крім того суд зазначає, що, не погоджуючись с висновком експертизи, відповідачем призначення додаткової або повторної експертизи відповідно положень ст. 111 КАС України, не ініціювалось.
Колегія суддів також зауважує, що Діяльність НКРЕКП як регулятора правовідносин у сфері енергетики та комунальних послуг окрім іншого заснована на принципах прогнозованості та своєчасності прийняття рішень (п.б ч.1 ст. 4 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”). Такий принцип повністю відображений у процедурі встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (постанова НКРЕКП від 24.03.2016 № 364) та ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яка надає кінцеве юридичне обрамлення процедурі встановлення тарифів у формі прийняття регуляторного акту у визначеній сфері правовідносин у разі виконання всіх необхідних дій - подання заяви з долученням відповідної документації, що передбачено п.2.2 Розділу II Постанови НКРЕКП від 24.03.2016 № 364.
Доводи представника відповідача, надані суду апеляційної інстанції у письмових поясненнях від 02.06.2020 про можливість КП “Харківводоканал” з поданням нової заяви про встановлення тарифів на 2021 рік врахувати кошти на компенсацію різниці за І квртал 2019 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом даного спору є саме питання відшкодування збитків за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року в силу бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка виразилась у зволіканні з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк, а не їх компенсації в майбутньому.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Також, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 20.10.2011 р. по справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відшкодувати КП "Харківводоканал" збитки за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року в силу бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка виразилась у зволіканні з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі № 520/1519/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у формі необґрунтованого зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк.
Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відшкодувати КП "Харківводоканал" збитки за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року в силу бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка виразилась у зволіканні з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік у законодавчо встановлений строк у розмірі 62004,0 тис.грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Відлік означеного строку відраховується від дати отримання копії постанови та продовжується на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 .
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Я.В. П'янова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 16.06.2020 року